Ю.Косюк: "Було б нерозумно виплачувати дивіденди, якщо ми бачимо, куди ще ми можемо рости"
РБК-Україна: Як Ви плануєте розподілити чистий прибуток за 2010 г.?
Юрій Косюк: У нас сформовані плани на найближчих 6-7 років. Інвестиції йдуть в двох основних напрямах - розширення земельного банку і подальша реалізація нашого мегапроекту «Вінниця».
РБК-Україна: Весь прибуток піде в розвиток? Дивіденди за підсумками 2010 р. виплачувати не плануєте?
Ю.К.: Було б нерозумно виплачувати дивіденди, якщо ми бачимо, куди ще ми можемо рости.
РБК-Україна: На скільки виріс ваш земельний банк торік?
Ю.К.: У 2010 р. ми розширили свій земельний банк практично на 50-60% до 280 тис. га. На кінець 2009 р. було 180 тис. га.
РБК-Україна: На скільки плануєте збільшити його в 2011 г.?
Ю.К.: Спершу зберемо урожай на доданих 100 тис. га. І подивимося. При пасивному розвитку - це 20-30 тис., якщо говорити про активний розвиток - можливо, це і 100 тис. га.
РБК-Україна: У що ще збираєтеся вкладати гроші?
Ю.К.: Ми продовжуємо розширювати виробництво перероблених продуктів. Тут потрібний оборотний капітал, і ми робимо невеликі інвестиції. Але найголовніший напрям наших активних інвестицій - це проект «Вінниця», який складається з комплексу з переробки курчат-бройлерів, комбікормового комплексу і інших об'єктів. Цей проект (вартістю близько 750 млн дол. - ред.) тільки до 2015 р. додасть 220 тис. т м'яса птиці до поточного обсягу виробництва курятини підприємствами МХП (360 тис. т за 2010 р.).
РБК-Україна: Коли дедлайн за цим проектом?
Ю.К.: Старт виробництва ми плануємо на початку 2013 р. А всі основні прокрутки робитимемо вже з середини 2012 р.
РБК-Україна: Плануєте купувати якісь активи? Може, входити в якісь нові бізнеси?
Ю.К.: Ні. Нові види бізнесу ми для себе не відкриваємо, тому що у нас є ще поки багато роботи над діючими.
РБК-Україна: Чи є в планах на цей рік які-небудь істотні залучення капіталу, акціонерного або боргового?
Ю.К.: Ні. Ми абсолютно самодостатні в грошах для всього нашого розвитку. Якісь гроші ми залучатимемо тільки під імпорт обладнання, проте суми невеликі. У нас з грошима проблем немає - ми маємо депозити, у нас багато «кешу». Тому ми спокійні.
РБК-Україна: Будуть ще якісь дорозміщення в Лондоні або де-небудь ще?
Ю.К.: У нас немає в цьому необхідності. Останній раз в Лондоні розміщувався тільки я особисто як фізична особа. Я це робив для додання ліквідності на ринок. Зараз близько 35% акцій МХП знаходяться на ринку.
РБК-Україна: Як Вам працюється з новим податковим законодавством?
Ю.К.: Податковий кодекс не приніс нам нічого нового. Весь аграрний бізнес залишився приблизно на тих же генеральних кондиціях, що і раніше.
РБК-Україна: Як би Ви охарактеризували Ваші з відносини з нинішньою владою?
Ю.К.: Стосунки ділові. Я можу сказати, що в м. Ладижин (Вінницька обл.) мені зараз легше будується, ніж я будував Миронівську птахофабрику за часів 2004-2007 рр. Це перше. І друге - за минулий рік ми повернули достатньо велику суму ПДВ. Напевно, це і є основні індикатори.
РБК-Україна: Що потрібно зробити українській владі, щоб відбувся якийсь прорив у сфері АПК?
Ю.К.: Насамперед, я вважаю, необхідне якісне адміністрування податків. Необхідно прибрати чорні зарплати з аграрного ринку. Чудес в світі не буває! Якщо в одній області працює 200 підприємств, в трьох зарплата 2,5 тис. грн, а в решти - 750-800 грн, очевидно, що це чорні зарплати. Якщо їх вивести - можна закрити половину, а то і весь дефіцит Пенсійного фонду області. Це якщо вивести тільки зарплати аграріїв в білий сектор. Ми за двома областями рахували і показували губернаторам. Це зробити необхідно.
РБК-Україна: Що конкретно треба зробити, щоб вивести зарплати з тіні?
Ю.К.: До тих, хто платить зарплати в конвертах, я думаю, повинні застосуються великі фінансові санкції аж до кримінальної відповідальності.
РБК-Україна: І наскільки зараз влада готова на такі заходи?
Ю.К.: Я думаю, що сьогодні як ніколи у влади є рішучість і можливість. Я просто боюся, що слушний момент скоро пройде.
РБК-Україна: Що ще Ви б порадили змінити в держрегулюванні АПК?
Ю.К.: На мою думку, треба прибрати квотування. З іншого боку, наскільки я спілкувався з аграрним керівництвом країни, я побачив, що у них є розуміння того, що необхідно зробити. Зокрема, є ідея закону, який би встановив правила експорту зернових, визначив, хто може експортувати зерно, а хто не може. Ухвалення такого закону істотно б полегшило життя правильним, надійним виробникам.
РБК-Україна: За Вашою оцінкою, скільки необхідно інвестицій, щоб вивести на гідний рівень український агропромисловий комплекс?
Ю.К.: Дуже проста історія. У нас в Україні є близько 20 млн га землі. Великим аграрним холдингам належить, в кращому разі, 20%, а то і менше. Я думаю, що мільйонів 10 га землі глобально недоінвестовано. 10 млн га помножити на 1700 дол. - 17 млрд. дол. Це те, що потрібно вкласти тільки в землю, щоб підняти ці 10 млн. га і інвестувати в них.
Україна імпортує близько 400 тис. т м'яса, це тільки для закриття внутрішніх потреб. Щоб провести ці 400 тис. т м'яса навіть через курку - найшвидше окупний, найбільш низькоінвестиційний, в порівнянні з виробництвом яловичини або свинини бізнес - це з'їсть ще приблизно 2 млрд дол.
90% фруктів до України імпортують. Для створення одного гектару саду потрібно 10 тис. дол. Разом з інфраструктурою...
Я думаю, що в цілому сума інвестицій може скласти близько 50-60 млрд дол.
РБК-Україна: Наскільки бізнес готовий вкладати такі гроші?
Ю.К.: Потрібно створити відповідний бізнес-клімат. Бізнес дуже цинічний, він йде туди, де він може заробити. І гарантовано заробити.
РБК-Україна: Ваш прогноз щодо динаміки світових цін на зерно.
Ю.К.: Мені здається, що ера дешевого зерна минула. Багато хто говорив, що зараз заберуть з біоетанолу кукурудзу і знову повернуть її на продовольчий ринок. Я думаю, що після японської катастрофи не повернуть, і не повернуть ніколи. По-друге, зростання споживання протеїнів йде, і це нестримний чинник, який рухатиме ціну на зерно. Ціна на нафту ростиме? Я думаю, що в середньостроковій перспективі так. Ціна на метал ростиме? Я думаю, в середньостроковій перспективі так. Думаю, із зерном та ж історія.
Спілкувався Володимир Драбчук
