Президент: Україна буде вирішувати газовий конфлікт з Росією в суді тільки у крайньому випадку
Звернення до міжнародних судових інстанцій є крайнім кроком, до якого може вдатися Україні при вирішенні питання перегляду газових контрактів з Росією. Про це заявив Президент України Віктор Янукович в Душанбе, передає прес-служба глави держави.
"Будь-які припущення (щодо звернення Україні в суд), які висловлюють політики різних рівнів - чи представники виконавчої влади, інших юридичних інститутів - завжди будуть. Ми від цього не захищені, але ці питання (перегляд газових контрактів), я переконаний, що вони будуть вирішуватися на найвищому рівні", - сказав глава держави.
Янукович нагадав, що існує дві головні складові в питанні перегляду газових контрактів. Насамперед, мова йде про те, що відповідна угода була підписана господарюючими суб'єктами України та Росії без урахування існуючих між двома країнами угод. "А точніше - з порушенням цих угод", - підкреслив Президент.
"Але якщо Росія з цим не погодиться, безумовно, ми будемо змушені тоді йти в міжнародний суд. Однак, я сподіваюся, у нас вистачить мудрості знайти спільне рішення - без суду. Я розглядаю суд уже як останню інстанцію, коли будуть вичерпані в ході переговорів всі наші можливості", - сказав Президент України.
Другою складовою, яка повинна враховуватися в питанні перегляду газових контрактів, глава держави назвав той факт, що "Нафтогаз України" укладав угоду без затверджених урядом повноважень. Правомірність дій у цьому питанні особисто Юлії Тимошенко оцінить суд, підкреслив Янукович. "На це питання, я сподіваюся, ми отримаємо відповідь дуже скоро", - додав він.
Президент підкреслив, що Україні не сприйматиме тиску в ході переговорів."Наша позиція принципова, і будь-який тиск в цих питаннях для нас принизливий. Ми не дозволимо, щоб з нами так говорили ... спочатку загнали нас в кут - потім почали диктувати умови. Це принижує сьогодні не мене особисто - це принижує державу, і я не можу цього допустити", - підкреслив Янукович.
Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що Україні може розірвати "кабальний контракт", підписаний в 2009 р. між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз", а також те, що цей документ "підриває основу довгострокового співробітництва між двома країнами" . Крім того також прем'єр заявляв про можливий розрив даного контракту Україною в судовому порядку (італійська компанія Edison зекономила на цьому 200 млн євро), правда він не уточнив коли цього можна очікувати і які будуть наслідки. Втім, пізніше Азаров заявив, що буде намагатися знайти компроміс за ціною за столом переговорів, а не у залі суду.
Зазначимо, всі останні переговори про зміну формули вартості імпортованого російського газу закінчувалися нічим. Пропозиції української сторони полягають в заміні ціни газойлю, щр не використовується в Україні як альтернатива газу, на вугілля у формулі, за якою щоквартально розраховується вартість газу для України. Також Україні вважає неадекватною базову ціну в 450 дол./тис. куб. м.
Втім, Росія не хоче переглядати газовий контракт з Україною. "Ми анітрошки не сумніваємося в легітимності підписаних контрактів на постачання газу між Росією і Україною", - сказав міністр енергетики РФ Сергій Шматко, коментуючи ситуацію навколо російсько-українського договору від 2009 р. на постачання газу.
Більше того, заступник голови Державної думи РФ, президент Російського газового товариства Валерій Язєв днями заявив, що Росія подасть зустрічний позов у разі звернення України до Стокгольмського суду щодо газових контрактів.
"Наші контракти знаходяться під юрисдикцією Стокгольмського суду. Якщо українська сторона звернеться в міжнародний арбітраж, ми подамо зустрічний позов", - заявив він.
У той же час директор енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар вважає, що якщо українська сторона зможе зайняти принципові позиції і схилити російську сторону до прийняття подібного підходу, тобто зважати на думку Україною про доцільність закупівель, то в кінцевому рахунку успіх може бути досягнутий. Інша справа, що це виглядає вкрай сумнівно".
Україна, як відомо, 1 лютого ц.р. приєдналася до договору про Енергетичне співтовариство, нагадує Гончар. "Таким чином, Україна може мати вагому позицію в діалозі з "Газпромом". Інша справа, що "Газпром" не сильно сприймає аргументи української сторони і, звичайно, просто продекларувавши, навіть на рівні міністра чи прем'єра, ті чи інші побажання, наміри і навіть вимоги навряд чи варто сподіватися що "Газпром" на них відразу відреагує. Тому необхідно буде виконання юридичних процедур, які передбачені чинним контрактом", - вважає експерт.
"Українська сторона тримає правовий підхід як останній аргумент. В даний момент розрахунок робиться на те, що ситуація на європейському ринку змінюється і тому російська сторона повинна піти назустріч. "Напевно, у чомусь вересень місяць буде визначальним, чи перейде вирішення ситуації в правову площину", - відзначає експерт.
Можливий судовий позов Україна стане черговим фактом спроб контрагентів "Газпрому" отримати від російської монополії прийнятні ціни на газ. До останнього часу усі факти поступок росіян по ціні на газ відносилися не до судового примусу, а до переговорів.
Нагадаємо, що грецька газова корпорація DEPA і італійська компанія Edison отримали зниження ціни на газ в результаті переговорів, за результатами яких нові обсяги поставок газу і ціни не розголошувалися.
Між тим, має місце поки безрезультативною прецедент і судового позову до "Газпрому". Так, у серпні 2011р. газове підрозділ німецького концерну E.On - E.On Ruhrgas - початок арбітражний процес з метою вирішення суперечки з "Газпромом" з приводу контрактної ціни на газ. Німецька компанія хоче скоректувати контрактні ціни до рівнів, що відбивають спотові ціни на газ в Європі.
Крім того, польська газова монополія PGNiG має намір подати позов до арбітражного суду на ВАТ "Газпром" через занадто високі цін на поставлений в Польщу газ. PGNiG вимагає зниження цін щонайменше на 10%. У випадку якщо "Газпром" погодиться на зниження, польська компанія хоче, щоб зміни вступили в силу заднім числом з квітня 2011 р.
Нагадаємо, що "Газпром" в довгострокових контрактах з європейськими партнерами прив'язує ціни до вартості нафти і обумовлює мінімальний обсяг закупівель. Через зростання цін на нафту європейські клієнти "Газпрому" щорічно втрачають мільярди доларів, оскільки збувають газ споживачам за нижчими цінами, ніж закупівельні.
