Янукович підтвердив курс України на євроінтеграцію, але шукає шлях до Митного союзу
Стратегія європейської інтеграції залишається в основі зовнішньополітичного курсу України. Про це заявив Президент України Віктор Янукович під час неформальної зустрічі з клубом головних редакторів країн СНД, Балтії та Грузії, передає прес-служба Президента.
Голова держави водночас підкреслив, що в цьому питанні "для нас важливіші не формальні перспективи, а конкретні результати в процесі переходу суспільства на європейську модель розвитку".
Сьогодні, констатував Президент, європейці не готові до конкретних кроків і віддають перевагу заявам. "Ми усвідомлюємо причини цієї ситуації і - я вже про це говорив неодноразово - ми готові почекати", - зазначив Янукович. Однак, за словами Президента, це не означає паузу в європейській трансформації України. Навпаки, підкреслив він, "ми концентруємося на домашньому завданні", зокрема вдосконаленні національного законодавства і приведенні його до європейських стандартів.
При цьому Янукович заявив, що Україна, як і раніше, зацікавлена в пошуках механізмів співпраці з Митним союзом. Президент зазначив, що мова йде про абсолютно нове утворення, яке щойно почало діяти, отже, для України дуже важливо побачити результати цієї роботи. "Ми дуже прагматично підходимо до цього питання. Отримаємо результати роботи цього інтеграційного об'єднання - тоді будемо приймати рішення", - сказав він.
Водночас голова держави вважає актуальним взаємодію України з Митним союзом на секторному рівні. "Робота України з Митним союзом на секторному рівні фактично підтвердить ту ідею, про яку ми говорили, - формат "три плюс один", - зазначив Янукович.
Янукович також заявив, що зона вільної торгівлі між Україною та ЄС може надати імпульс зоні вільної торгівлі СНД. "Ми не просто шукаємо нові підходи до розвитку відносин на євразійському просторі, а й пропонуємо конкретні механізми", - додав він. Президент висловився за доцільність поглиблення співробітництва на секторальному рівні. На його думку, така форма взаємодії дозволить сторонам об'єднувати зусилля у вирішенні спільних проблем та попередить створення так званих нових ліній поділу на європейському і євразійському просторах.
Раніше Янукович висловлював думку про те, що пауза у відносинах між Україною та ЄС піде на користь обом сторонам. За його словами, Україна скористається паузою і буде будувати Європу всередині країни. При цьому прем'єр-міністр Україна Микола Азаров вважає, що темпи євроінтеграції України не сповільнилися, а прискорилися.
Нагадаємо, 4 червня ц.р. Президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що Україна отримає можливість підписати і ратифікувати угоду про асоціацію з ЄС за умови демократичних і вільних парламентських виборів восени 2012 р. Раніше Коморовський заявляв, що вважає внутрішньополітичну ситуацію в Україні загрозою для її євроінтеграції.
Як повідомлялося, Євросоюз призупинив ратіфікацію угоди про асоціацію ЄС з України. Ініціаторами цього кроку виступили Німеччина, Великобританія та Чехія. Ці країни вимагають звільнення лідерів опозиції. Крім цього, європейські політики вирішили бойкотувати саміт держав Центральної Європи, який мав відбутися 11-12 травня 2012 р. в Ялті. Від участі в Ялтинському саміті відмовилися президенти Болгарії, Естонії, Австрії, Чехії, Німеччини, Італії, Чорногорії і Словенії та інших країн. У зв'язку з цим, Україна перенесла Ялтинський саміт на пізніший термін.
Відзначимо, Україна і ЄС почали переговори про нову угоду 5 березня 2007 р., а переговори про створення зони вільної торгівлі - 18 лютого 2008 р. На саміті Україна-ЄС у Парижі 9 вересня 2008 р. Україна не отримала гарантій вступу в ЄС. Замість цього було схвалено рішення про те, що новий документ, що регламентує відносини України та ЄС, буде називатися "Угода про асоціацію". 19 грудня 2011 р. на саміті Україна - ЄС було оголошено про завершення переговорів щодо угоди про асоціацію. 30 березня 2012 р. на рівні голів переговорних делегацій відбулося парафування угоди. Зараз ЄС заявляє, що основними перешкодами для євроінтеграції Україні є вибіркове застосування правосуддя і слабке просування на шляху реформування.
