Виклики сучасної системи освіти України
Сьогодні найактуальніша тема для випускників шкіл та їх батьків - іспити, як випускні, так і вступні, ЗНО та якість вищої освіти. При цьому, враховуючи, що більшість вузів випускають фахівців, у яких практично немає шансів влаштуватися за своєю основною професією, модернізація та/або докорінне реформування системи вищої освіти - неминучі. Тому пошук рішення завдань, що стоять перед вищою освітою, а також обмін досвідом стали основними темами дискусії, ініційованої Клубом громадського руху «Жінка і світ», яка відбулася в представництві «Россотрудничества» (Київ) 7 червня.
«Нас дуже цікавить пошук нових підходів до набору абітурієнтів на навчання в російських вузах. Зрозуміло, ми шукаємо тут партнерів, готові застосовувати сучасні методики і будемо раді, якщо ви надасте підтримку в цьому напрямку », - зазначив керівник представництва «Россотрудничества» в Україні Костянтин Воробйов. Він також презентував книгу «Казки російських письменників», випущену спільно з фондом «Російський світ».
Читайте також: Опитування РБК-Украниа: Випускники мають складати іспити українською мовою, або обирати мову за бажанням
Акцентуючи увагу на довузівській освіти, засновник першої в Україні приватної школи Володимир Співаковський зазначив, що українська система державної освіти потребує не модернізації, а корінних перетворень. «Побудувати на такому фундаменті вже нічого неможливо... Закінчити вуз - справа нехитра. А от потім знайти добре оплачувану роботу в солідній фірмі - це цінність! Ось для цього й існують приватні школи, що у нас, що на Заході. Американці були б круглими дурнями, сплачуючи на рік по 30 тис. дол., а за п'ять років - 150 тис. дол. за Йелльскій університет, якби не знали, що відіб'ють ці інвестиції за один-два роки», - підкреслив Співаковський.
Одне з головних завдань, що стоять сьогодні перед вузами - налагодити активну співпрацю з роботодавцями, підкреслив старший науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України, науковий співробітник Центру російських та євразійських досліджень Університету Упсали (Швеція) Сергій Курбатов. Саме цей шлях дозволить, на думку вченого, подолати кризу в українській вищій освіті.
«На жаль, українські університети поки відсутні серед 500 найкращих за версією міжнародних університетських рейтингів. Але наші провідні університети вже близькі до того, щоб увійти в них - так, у рейтингу QS Київський національний університет ім. Т.Шевченка був в 2012 р. серед 550 найкращих, а НТУ КПІ в рейтингу Webometrics в січні 2013 р. обіймав 510 позицію. Університетські рейтинги дозволяють керівництву університетів зорієнтуватися в основних напрямках освітньої політики в сучасному світі. Також вони допомагають абітурієнтам визначити оптимальний університет для отримання майбутньої спеціальності. Багато рейтинги використовують такий індикатор, як оцінка університету роботодавцями. Це особливо актуально для України, де зв'язок системи університетської освіти і ринку праці залишається проблематичною», - підкреслив Курбатов.
Читайте також: Кабмін направив 24,7 млрд грн на освітнє держзамовлення
Він також зазначив, що, згідно з вітчизняним рейтингом вузів «Компас» від травня 2013, з точки зору взаємодії університетів з ринком праці, кращими стали НТУ КПІ, КНУ ім. Т.Шевченка і КНЕУ ім. В.Гетьмана.
На категоричну важливість профорієнтації школярів при виборі майбутніх навчальних заклади вказав і президент Центру тестування і розвитку «Гуманітарні технології» при МДУ ім. М.Ломоносова Олексій Серебряков. Він зазначив, що єдиний державний іспит в РФ базується на власних, російських традиціях.
«Не будемо забувати: до початку експерименту з ЄДІ у нас вже були свої способи тестування. У країні діяла розвинена мережа централізованого тестування, якою керував Володимир Хлєбніков. Існував «Телетестінг», створений «Першим вересня». До речі, в «Телетестінге» до тестування з предметів пропонувався загальноінтелектуальний блок. Ми рекомендували враховувати його при вступі до вузів. Але наш досвід не був прийнятий на озброєння Міністерством освіти РФ. Мабуть, він видався надто революційним. У Росії система підготовки до вузів йде ще від творців радянської загальної школи. Вона базується на глибокому вивченні конкретних дисциплін. У нас в країні вважається: якщо студент хоче вивчати у вузі певний курс, він повинен здати по ньому вступний іспит. Хочеш стати фізиком - вивчай фізику в школі, здавай випускний іспит з фізики, потім вступний з фізики - у вуз», - сказав Серебряков.
Читайте також: Україна та Сербія підписали угоду про обмін студентами
У засіданні клубу також взяли участь віце-президент Інституту медіа-моделювання «Перспектива» Наталія Халімовська, незалежний журналіст Олена Кисилевич, фінансист Оксана Побережна, фінансист, керівник молодіжного відділення «Россотрудничества» Наталія Пащенко, представник «Омеги» (приватне військове партнерство) Сергій Розумовський, представник Think! McCann Erickson Веста Гунченко, керівник психологічної служби Києва Олена Кепканова та ін.
