Виклик олігархам: як АМКУ впливає на розвиток конкуренції в Україні

Навіть найпрогресивніші закони на практиці часто залишаються неефективними, якщо у влади немає політичної волі їх виконувати. Це твердження в українських реаліях сміливо можна застосувати до Антимонопольного комітету України (АМКУ). Довгі роки чиновники не використали потенціал відомства, закриваючи очі на порушення конкуренції і зловживання монопольним становищем великим бізнесом. Найчастіше це було продиктовано тісними зв'язками з владою олігархів.

Ситуація змінилася після того, як главою АМКУ був призначений Юрій Терентьєв. За кілька років йому вдалося запустити давно проржавілі шестерні цього держоргану, який тепер стає реальною загрозою для монополістів.

Якщо раніше АМКУ був зациклений на формальності, як, наприклад, кількість перевірок і відкритих справ, то тепер він зосереджується на великих питаннях. "Під роздачу" комітету масово потрапляють активи олігархів, які раніше уникали санкцій за порушення антимонопольного законодавства, а також великі компанії, що входять в транснаціональні фінансово-промислові групи.

Дмитро Фірташ: "азот" і облгази

Розслідування АМКУ іноді тривають місяцями, деякі, особливо резонансні – більше року. Одним з таких стало справу, в якій фігурують компанії олігарха Дмитра Фірташа.

За підсумком кількох років роботи комітет встановив, що група компаній, до якої входять заводи олігарха "Азот", "Рівнеазот", "Сєвєродонецьке об'єднання "Азот" і "НФ Трейдінг Україна", зловживала монопольним становищем на ринку азотних мінеральних добрив протягом 2014-2017 років.

АМКУ у вересні минулого року прийняв рішення про примусовий поділ групи Ostchem Фірташа, наклавши штраф на 107 млн гривень. Що важливо: це стало першим примусовим розподілом компанії-монополіста за останні 24 роки. До цього подібне відбувалося в 1995 році, коли розділили регіонального монополіста в області виробництва молочної продукції.

Наприкінці минулого року АМКУ оштрафував на 278 млн гривень 16 облгазів. Комітет прийняв таке рішення у зв'язку з тим, що, на його думку, облгази неправомірно донараховували побутовим споживачам обсяги використаного газу.

За даними ЗМІ, ще восени 2018 року багато облгазів донараховували споживачам обсяги газу в середньому до 1,5%, назвавши це "приведенням до стандартних умов". Компанії мотивували це втратами при передачі газу з газотранспортної системи в газорозподільну систему. Але пізніше з'ясувалося, що НКРЕКП враховує ці втрати при розрахунку тарифу, а тому регулятор заборонив облгазам виставляти платіжки за газ з донарахуваннями. І тільки після втручання АМКУ було прийнято рішення провести перерахунок з споживачами за 2018 рік.

Рінат Ахметов: закупівлі "на двох"

Під приціл АМКУ потрапив бізнес ще одного великого українського бізнесмена Ріната Ахметова. У жовтні 2019 року АМКУ знайшов порушення законодавства про захист економічної конкуренції у компанії "Корум Україна", оштрафувавши його на 53 млн гривень. "Корум" – виробник гірничошахтного обладнання в Україні, входить до складу енергетичної компанії "ДТЕК Енерго" Ахметова.

Комітет з'ясував, що "Корум" і НПК "Гірські Машини" (також АМКУ оштрафовано на 3,3 млн гривень) порушили антимонопольне законодавство під час публічних закупівель, які здійснювало держпідприємство "Львіввугілля". Мова йшла про закупівлю врубових машин для видобування вугілля, а також елеваторів та конвеєрів. Загальна сума замовлення складала 330 млн гривень.

У ході розслідування АМКУ стало зрозуміло, що конкуренції на торгах не було – "Корум" і "Гірські Машини" узгодили свої дії. Іншими словами, була змова. До речі, обидва підприємства є пов'язаними компаніями", оскільки мають спільних засновників. Також АМКУ встановив наявність у цих компаній одних і тих же працівників і уповноважених осіб, загальні засоби зв'язку і навіть загальні IP-адреси.

Безпрецедентні обмеження АМКУ ввів також при вирішенні на концентрацію "Дніпровського коксохімічного заводу" (ДКХЗ), ще одного активу Ахметова. Комітет зобов'язав ДКХЗ на строк від 3 до 7 років реалізовувати частину продукції підприємствам, непов'язаним з групою "Метінвест". З-за цих обмежень, угода досі не фіналізовано, оскільки її економічна доцільність під великим питанням.

Схоже, так само принципове АМКУ буде при винесенні остаточного вердикту щодо концентрації "Метінвестом" контрольного пакету Шахтоуправління "Покровське" – найбільшого виробника коксівного вугілля в Україні. Заявка на його концентрацію розглядається комітетом ще з квітня 2019 року.

Юрій Косюк: дорога курятина

Нерідко предметом розслідувань комітету стають роздрібні ринки, які безпосередньо стосуються населення. Приводом для втручання, як правило, є цінові сплески на ту чи іншу продукцію. Так, АМКУ не обійшов увагою найбільшого виробника курятини в Україні компанію МХП ("Миронівський хлібопродукт") Юрія Косюка, який раніше працював заступником голови Адміністрації президента часів Петра Порошенка.

У червні минулого року комітет почав розслідування, запідозривши п'ять птахофабрик і безпосередньо МХП у зловживанні монопольним становищем на ринку курятини і завищенні цін на неї. АМКУ встановив, що флагманська компанія Косюка майже повністю реалізує вироблену на її заводах продукцію. І при цьому МХП вказує своїм торговим партнерам, де вони можуть продавати м'ясо, за якою ціною, забороняючи їм продавати продукцію конкурентів, з'ясував комітет. Чиновники відомства такі дії компанії визнали обмежувальними щодо дистриб'юторів.

У версії комітету, компанія Косюка, по суті, обмежила право учасників ринку вибирати продукцію інших виробників. У комітеті наголошують, що МХП змушували продавців дотримуватися запропонованої ними цінової політики. У листопаді 2019 року АМКУ виявив ще одне порушення з боку МХП – необґрунтоване підвищення цін на куряче м'ясо в 2017 році, хоча причин для збільшення вартості продукції на той момент не було.

Мережі АЗС: цінова змова

У зоні контролю АМКУ небезпідставно знаходяться мережі автозаправних станцій. Вартість нафтопродуктів на стелах АЗС часто змінюється в залежності від цінової кон'юнктури на світових ринках, обмінного курсу гривні та інших факторів. Але часто трейдери відверто маніпулюють цим, помітно підвищуючи ціни на свою продукцію навіть тоді, коли на це немає обґрунтованих підстав.

За останні кілька років АМКУ виявив ряд порушень на цьому ринку. Ще в 2016 році Комітет наклав штраф на кілька нафтотрейдерів на загальну суму 204 млн гривень. Після цього, за словами глави відомства Юрія Терентьєва, на ринку нафтопродуктів спостерігається більш інтенсивна цінова конкуренція, і більше немає ситуацій, коли половина ринку тримає одну штучно завищену ціну, задану "лідерами ринку".

"Рішення 2016 року по трьох відповідачів з шести було підтримано усіма ланками судової системи. Процеси по трьом іншим відповідачам, які, до речі, є відповідачами у сьогоднішньому рішенні, все ще тривають", – пояснював Терентьєв в минулому році. Тоді ж комітет оштрафував ще три мережі з продажу нафтопродуктів на 77 млн гривень за антиконкурентні узгоджені дії на ринку бензину і дизпалива протягом 2017 року. Мова йшла про мережах WOG (Степан Івахів та Сергій Лагур) і ОККО Віталія Антонова.

Ярославський і Тігіпко: неузгоджені угоди

За останній час одним з найбільш активних у роботі АМКУ став 2019 рік, особливо в частині контролю за угодами по злиттю і поглинанням. Навесні минулого року комітет оштрафував групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського на 58 млн гривень за купівлю "Дніпровського металургійного заводу" у російського холдингу "Євраз".

Претензії у АМКУ виникли у зв'язку з тим, що угода відбулася без їх дозволу. Але, виписавши штраф, комітет все ж таки погодив покупку, яку компанія Senalior Investments LTD, що входить до групи DCH, здійснила ще в 2018 році.

Також не пощастило бізнесменові Сергію Тігіпку, коли АМКУ оштрафував групу "ТАС" на 55 млн гривень за придбання заводу "Дніпрометиз", яким раніше володіла російська група "Северсталь". Комітет з'ясував, що покупка відбулася з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та санкційного законодавства.

І, на відміну від кейса з підприємством Ярославського, АМКУ зовсім не дав групі Тігіпко дозвіл на цю покупку. Але наприкінці минулого року Blossom Investments OU, яка входить в групу "ТАС" Тігіпко, оскаржила це рішення в суді. Госпсуд Києва постановив скасувати рішення комітету.

Тютюнова змова

Найбільшим за останні роки став штраф АМКУ тютюновим компаніям, які працюють в Україні. Комітет оштрафував чотирьох виробників і одного дистриб'ютора сумарно на 6,5 млрд гривень за монополізацію ринку.

АМКУ прийшов до висновку, що виробники пропонували потенційним дистриб'юторам умови, котрі робили неможливим їх вихід на ринок. Виняток було зроблено тільки для компанії "Тедис".

У ході розслідування комітету було встановлено, що ще з 2011 року кожен з чотирьох виробників (мова йде про "Філіп Морріс", "Джей Ті Інтернешнл Компанії", "Брітіш Американ Тобакко" та "Імперіал Тобакко") скоротив кількість прямих контрактів з дистриб'юторами з декількох десятків до одного загального, яким стала компанія "Тедис". За оцінками АМКУ, ще в 2013 році цей дистриб'ютор був монополістом, його частка перевищила 99%.

До речі, у грудні 2016 комітет прийняв рішення, яким визнав монопольне становище "Тедиса", застосувавши до нього штрафи в загальному розмірі понад 430 млн гривень. Більшість з цих рішень оскаржується в судах різних інстанцій, як згаданим дистриб'ютором, так і компаніями-виробниками, незгодними з висновками АМКУ.

Багато "штрафників", як у випадку з тютюновими компаніями, які намагаються через суди домогтися скасування санкцій АМКУ. Одним це вдається, іншим – ні. Але самі по собі штрафи – далеко не головний елемент в роботі комітету. Не менш важливо те, що відомство, вказуючи бізнесу на їх порушення, підвищує рівень конкуренції в країні і не дає монополістам зловживати ринковою владою. Без цієї роботи АМКУ навряд чи варто розраховувати на здорове економічне середовище і приплив іноземних інвестицій в країну.