Вибори в Україні: перші кроки до виборчих технологій XXI століття
Прийняття в першому читанні Виборчого Кодексу каталізувало розростання дискусії про необхідність і форматі ротації політичних еліт. Про це сьогодні заговорили не тільки парламентські опозиціонери, але навіть і представники правлячої коаліції. Які, ймовірно, згадали, що ще в листопаді 2014 року, після формування коаліції "Європейська Україна", взяли на себе зобов'язання до липня 2015 року відмовитися від змішаної пропорційно-мажоритарної виборчої системи.
Виборчий Кодекс перед другим читанням отримав вже кілька тисяч поправок. Цей вал технічно здатний поховати виборчу реформу. Тому вважаю важливим виділити основні параметри виборчої системи, які, на мій погляд, є визначальними для її здійснення ефективних поліпшень. Це впровадження механізму праймеріз, обмеження впливу адмінресурсу у вигляді обов'язкових, на період виборчої кампанії, відпусток для чиновників, які бажають балотуватися в депутати, це обов'язкове прозоре фінансування, а також обмеження і автоматична фіксація джерел внесків на діяльність партії, це заборона реклами та обов'язкова участь у публічних дебатах, а також можливість самостійного вибору громадянином виборчої дільниці для голосування
Ці параметри ми з однодумцями з "Міжнародного республіканського клубу" включили в законопроект №7366-6. Він уже зареєстрований у парламенті. Зупинюся на специфіку деяких з параметрів, що потребують, на мій погляд, більш детального роз'яснення.
Праймеріз. У законопроекті ми пропонуємо формувати відкриті партійні списки для виборів на пропорційній основі через механізм праймеріз. Фактично мова йде про те, що прихильники тієї чи іншої партії, яка бере участь у виборах, напередодні виборів формують її список допомогою попереднього голосування за кандидатури претендентів. І, відповідно, до моменту виборів у парламент, партія вже є в ЦВК список своїх кандидатів, схвалений прихильниками політичної сили. Що, з одного боку, робить повністю прозорим процес формування списку, а з іншого – підвищує громадянську відповідальність виборців, які делегують у велику політику представників своєї політсили.
Особистий кабінет виборця. Важливий параметр, пропонований нами в законопроекті 7366-6 – це упрошение процедури реєстрації виборців через особистий електронний кабінет. Існуюче зараз "кріпосне право", при якому виборець зобов'язаний голосувати лише за місцем реєстрації – це анахронізм. Громадяни повинні мати можливість самостійно визначати, на якій виборчій дільниці їм удобее проголосувати. Такий механізм дозволить взяти участь у виборах тим людям, хто в силу різних об'єктивних причин не може проголосувати за місцем реєстрації. До того ж, існуючих на сьогодні програмних алгоритмів достатньо для того, щоб забезпечити надійну ідентифікацію особистості виборця.
Фіксація факту голосування. Виборець повинен бути впевнений, що, навіть якщо він не зміг проголосувати, то його голосом ніхто не скористається. Тому в законопроекті ми пропонуємо відкрити дані реєстру виборців про факт їх волевиявлення. Інформація про те, що виборець прийшов на дільницю, повинна в режимі онлайн оновлюватися членами ТВК при реєстрації виборця на дільниці та видачі йому бюлетеня.
Впевнений, що запропоновані нами в законопроекті 7366-6 зміни дозволять суттєво покращити якість виборчих кампаній і усунути основні недоліки нинішнього алгоритму виборів до Верховної Ради.
Хоча, на мій погляд, технологічно майбутнє української виборчої системи – за електронним голосуванням через смартфони або пристрої, які незабаром прийдуть їм на зміну. Тому що вже сьогодні громадяни України можуть з телефону проводити значні фінансові транзакції – керувати банківськими рахунками, оплачувати послуги і товари. І наявні можливості ідентифікації платника дозволяють проводити такі операції безпечно. Тим більше що в Україні вже стартував стандарт 4G. Адже це нонсенс, що в XXI столітті виборці, у багатьох з яких в руках -- потужні комп'ютери, смартфони, повинні йти на голосування в холодну школу, де на ниточці висить авторучка, а бюлетені протягом місяця підраховують підсліпуваті бабусі.
Електронному голосуванню немає альтернатив. І воно в різних проявах набирає популярність у світі. У ряді розвинених країн світу держава йде по шляху вдосконалення власне процедури волевиявлення допомогою електронних комплексів, що підвищує надійність ідентифікації виборця та оперативність підрахунку гололосов. Не відстають і в СНД. Наприклад, на початку березня в Казахстані було презентовано прототип автоматизованої інформсистеми, застосування якої знижує ймовірність помилок оператора і видає результати голосування практично онлайн.
А в деяких країнах, наприклад, у Британії, США, Естонії застосовується інтернет-голосування. До речі, в Естонії інтернет-голосування використовується вже з 2005 року. І на виборах у Європейський парламент у 2014 році більше 30% всіх виборців скористалися можливістю інтернет-голосування.
Тому, я буду вважати свою місію по вдосконаленню виборчого законодавства завершеною, коли Україна зможе перейти на 100%-е електронне голосування з мобільних пристроїв з використанням найсучасніших технологій захисту інформації. Наприклад, того ж блокчейна. Щоб виключити фальсифікацію підсумків виборів. І щоб громадяни України, насамперед молодь, змогли зручним для них чином проголосувати за майбутнє України.
