Вибори і "особливий статус": що відбувається у переговорах по Донбасу

Донбас, Середа 15 липня 2020 07:55
Вибори і "особливий статус": що відбувається у переговорах по Донбасу
У переговорах по Донбасу поки не видно прогресу (фото: dpsu.gov.ua)

Особливого прогресу в переговорах щодо Донбасу не видно, незважаючи на помітну медійну активізацію всіх учасників останніми тижнями. Місцеві вибори в ОРДЛО залишаються предметом затяжної дискусії, як і "особливий статус" цих територій. Поставити крапку в цих питаннях мають лідери "нормандської четвірки", але дата проведення наступного саміту у Берліні досі невідома. 

Приводів для зустрічі поки немає, адже домовленості, досягнуті в Парижі в грудні 2019 року, так і не виконані. Тим часом на східному фронті не вщухають бойові дії, а терористи подейкують про приєднання до РФ, хоча в Кремлі таку можливість відкидають. Що зараз відбувається в переговорах щодо Донбасу – в матеріалі РБК-Україна.

 

Перед нормандським самітом наприкінці минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче провести місцеві вибори на всій своїй території, включаючи окремі райони Донецької і Луганської областей (ОРДЛО). Згідно з Мінськими угодами від лютого 2015 року, саме цей крок повинен стати фінальною крапкою у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Але за минулий час прориву в переговорах так і не сталося.

Незважаючи на спроби української сторони вивести їх на якісно новий рівень, зокрема через підвищення представництва в Тристоронній контактній групі (ТКГ), Росія не відповіла взаємністю. Так само на кожній зустрічі її емісари закликають офіційний Київ до прямого діалогу з бойовиками так званих "Л/ДНР", намагаючись перевести себе в ранг посередників. Точно так само з разу в раз звучать вимоги закріпити "особливий статус" ОРДЛО в українській Конституції.

Паралельно стає жорсткішою і риторика на всіх рівнях. У недавньому інтерв'ю заступник голови Адміністрації президента РФ Дмитро Козак, куратор "українського напрямку" в Кремлі заявив, що мирні переговори "нерідко нагадують театр абсурду". Представник Росії в ТКГ Борис Гризлов сказав, що на території України "створені ще дві держави", на що отримав різку відповідь від України по лінії ОБСЄ.

Один з лідерів бойовиків навіть анонсував входження так званих республік до складу Російської Федерації. У Путіна, правда, відповіли, що нічого про це не знають, але будуть і далі підтримувати жителів Донбасу "суто з гуманітарних міркувань". Все це відбувається на тлі масової роздачі російських паспортів на непідконтрольних територіях і скасування там "державного статусу" української мови.

Питання виборів

Нова переговорна команда України, як у тристоронній контактній групі, так і на рівні нормандського формату продовжує наполягати, що Мінські угоди повинні бути скориговані. Їх текст був складений в надії на швидке закінчення конфлікту із зазначенням конкретних дат, які вже п'ять років як прострочені.

Але найважливішим і найбільш дискусійним питанням залишається проведення виборів в ОРДЛО. Україна згодна на цей крок лише після повного відновлення контролю над кордоном. Росія ж апелює до угод 2015 року, де чітко зазначено: спочатку вибори – потім кордон.

На будь-які спроби почати предметний діалог про порядок виконання домовленостей Кремль незмінно відповідає заявою "Київ має намір вийти з мінських переговорів". Хоча навіть канцлер Німеччини Ангела Меркель відзначала, що ці угоди "не висічені на камені".

Ситуація навколо цього питання значно загострилася в останні тижні. Козак навіть зажадав офіційного спростування або підтвердження позиції України щодо необхідності переглянути домовленості. Віце-прем'єр-міністр - міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков запевнив РБК-Україна, що ця теза залишається актуальною, але реалізувати її можуть тільки лідери "нормандської четвірки", навіть в заочному форматі.

"З точки зору виконання зобов'язань саміту в Парижі зустріч "нормандської четвірки" в Берліні можлива у вересні. Це абсолютно реалістично, але тільки при наявності взаємної згоди всіх, хто бере участь в цьому процесі", – додав Резніков.

Вибори і "особливий статус": що відбувається у переговорах по ДонбасуРезніков каже, що саміт "нормандської четвірки" ще можна провести у вересні (фото: kmr.gov.ua)

Тим не менш публічно українська влада не відмовляється від намірів провести вибори в ОРДЛО ще в цьому році. Про те, що така можливість залишається досі, в інтерв'ю РБК-Україна говорив і посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Але і Україна, і Франція з Німеччиною як учасниці нормандського формату, визнають, що вибори в ОРДЛО можливі лише при дотриманні всіх демократичних стандартів. Очевидно, для цього російські війська повинні залишити Донбас, бойовиків потрібно роззброїти, території мають перейти під контроль української влади, яка забезпечить нормальні умови агітації, допуск ЗМІ та спостерігачів, верифікацію списків виборців і так далі.

За інформацією РБК-Україна, зараз розглядається варіант, за яким вибори в цьому році можуть відбутися не на всій території ОРДЛО – часу для цього залишилося критично мало – а в якихось окремих частинах нині окупованої території. Знову-таки, після того, як звідти будуть виведені російські війська і роззброєні бойовики.

Два роки тому з такою концепцією, під назвою "механізм малих кроків", виступав голова МВС Арсен Аваков. Примітно, що хоча Аваков офіційно не є учасником мінського і нормандського форматів, він був у складі української делегації на грудневому саміті в Парижі.

Закони для Донбасу

Для серйозного прогресу в політичній частині Мінських угод, серед іншого, Україна повинна підготувати нормативну базу. Зокрема, комюніке паризького саміту передбачає закріплення так званої "формули Штайнмайера" в українському законодавстві.

Відповідно до неї закон про "особливий статус" ОРДЛО на тимчасовій основі набуває чинності після проведення там виборів. А якщо спостерігачі ОБСЄ визнають ці вибори демократичними і такими, що відповідають міжнародним стандартам – то "особливий статус" буде діяти вже постійно. Конкретний текст "формули Штайнмайера" Україна погодила восени минулого року.

Тепер її потрібно ввести в закон про особливий статус, який Верховна рада ухвалила ще в 2014 році і кілька разів подовжувала. Як розповів РБК-Україна представник України в політичній підгрупі Мінської ТКГ, голова комітету ВР з правової політики Андрій Костін, особливих розбіжностей на переговорах це питання не викликає, справа лише в невеликих технічних нюансах.

Вибори і "особливий статус": що відбувається у переговорах по Донбасу

За словами Костіна, Верховна рада може розглянути відповідні правки на осінній сесії або навіть раніше, якщо буде збиратися на позачергові засідання під час канікул.

Над спеціальним законом про вибори в ОРДЛО і законом про амністію депутатам ще треба попрацювати. Останній може бути створений на базі закону, прийнятого Радою ще у вересні 2014 року. Але тодішній спікер Олександр Турчинов його не підписав, і закон про амністію завис у незрозумілому статусі, так і не вступивши в силу.

"Звичайно, про звільнення від відповідальності тих, хто вбивав або займався тортурами, мова не йде", – підкреслив Костін в розмові з РБК-Україна.

З урахуванням специфіки ситуації головний акцент в майбутньому законі про вибори на окупованих територіях – на безпеці всіх учасників процесу. Також він буде регулювати особливості роботи Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, якому, згідно з "формулою Штайнмайера", на цих виборах відводиться особлива роль.

Нарешті, Верховна рада повинна проголосувати за конституційний закон про децентралізацію. Бойовики і Росія наполягають, щоб особливий статус Донецької та Луганської областей було прямо закріплено в Конституції, тоді як українська влада, посилаючись на Мінські угоди, такий варіант категорично відкидає. Згідно з баченням Києва, всі особливості місцевого самоврядування на Донбасі будуть врегульовані законом про децентралізацію, загальним для всієї території країни.

"Зараз законопроект про децентралізацію готовий відсотків на 90, вже кілька місяців його обговорюють з різними асоціаціями місцевого самоврядування", – сказав виданню Костін. Він підкреслив, що для необхідних 300 голосів "за" у сесійній залі цей законопроект повинен отримати підтримку більшості парламентських сил.

У свою чергу, представник Донецька в ТКГ, журналіст і блогер Денис Казанський ніякого прогресу в реалізації Мінських угод не бачить. За його словами, Росія і підконтрольні їй бойовики не збираються виконувати цілий ряд фундаментальних умов, прописаних у документі.

Вибори і "особливий статус": що відбувається у переговорах по ДонбасуКазанський не бачить прогресу в мінських переговорах (фото: facebook.com/den.kazansky)

Наприклад – деокупувати 1800 квадратних кілометрів, які вони захопили вже після підписання першого "Мінська" у вересні 2014 року. Йти з цих територій, зокрема, повернути під контроль України місто Дебальцеве, терористи навідріз відмовляються.

За словами Казанського, під час переговорів бойовики постійно вимагають внести в український закон про особливий статус "якісь божевільні поправки", які геть не сприймаються Україною. Зокрема, вони хочуть прибрати з преамбули згадку про вимушених переселенців.

"Їх взагалі дуже бісить тема з переселенцями, людьми, яких вони фактично вигнали з Донбасу. З'явившись в ТКГ, ми зламали їх звичну схему. В цілому, агресивні заяви з боку Росії пов'язані з тим, що вони усвідомлюють своє безсилля, що Україна їх переграє, що ми не порушуємо Мінськ", – сказав виданню Казанський.

Оскільки у фундаментальних питаннях, які стосуються виборів і безпеки, поки ніяких проривів немає, реальний прогрес може бути досягнутий лише в гуманітарній сфері: відкриття нових КПВВ, розмінування, підготовка до чергового обміну.

Розробляється і механізм, який повинен забезпечити реальне, а не декларативне припинення вогню, обговорюються кілька нових ділянок для розведення військ на лінії фронту. Але в будь-якому випадку, принципове вирішення ситуації на Донбасі поки залишається справою невизначеної перспективи.

Читайте РБК-Україна в Google News

On Top
Продовжуючи переглядати RBC.UA Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності Правилами користування сайтом і згодні з використанням файлів cookie. Ознайомитися
Погоджуюся