ru ua

Поза всякою конкуренцією: як Міненерго допомагає компанії ДТЕК Ахметова заробити на українцях

Поза всякою конкуренцією: як Міненерго допомагає компанії ДТЕК Ахметова заробити на українцях Ігор Насалик і Рінат Ахметов (колаж РБК-Україна)

Уряд придумав нову "вугільну" схему, яка дозволить енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова заробити необґрунтовану прибуток як мінімум в 4 млрд гривень. Незважаючи на прямий заборона Антимонопольного комітету, міністр енергетики Ігор Насалик подав на розгляд уряду документ, ухвалення якого, всупереч правилам конкуренції, дозволить забезпечити підприємства теплової генерації компанії ДТЕК вугіллям. Подробиці – в матеріалі РБК-Україна.

У чому суть "вугільних" гарантій?

Міністерство енергетики та вугільної промисловості придумав нову схему, яка дозволить енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова зміцнити своє монопольне положення на ринку теплової генерації і заробити надприбутки, за оцінками експертів, у розмірі понад 4 млрд гривень в рік. Для цього міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик запропонував уряду прийняти проект розпорядження під назвою "Деякі питання підвищення безпеки енергопостачання" (копією володіє РБК-Україна).

Рятувати безпека української енергетики міністр розраховує за рахунок надання беззаперечних преференцій теплогенеруючим компаніям у використанні енергетичного вугілля, видобутого виключно в Україні. Простіше кажучи, Міненерговугілля планує, відмовившись від імпорту палива, і, незважаючи на цінову конкуренцію, завантажити генеруючі потужності ТЕС і ТЕЦ українським вугіллям газової групи.

Якщо це розпорядження буде схвалено Кабінетом міністрів, максимальну вигоду отримає компанія ДТЕК. На сьогодні енергохолдинг олігарха Ріната Ахметова контролює 75% ринку теплової генерації і 85% видобутку вугілля в країні. Прибуток компанії за перше півріччя цього року склала 5,4 млрд гривень.

Отримати роз'яснення глави Міненерговугілля РБК-Україна не вдалося – міністр Ігор Насалик не відповідає на телефонні дзвінки. Але в пояснювальній записці до проекту розпорядження зазначається, що це рішення "на користь вітчизняного постачальника вугілля (тобто, ДТЕК, - ред.) дозволить теплової генерації заощадити 900 млн гривень" і відмовитися від дорого вугілля антрацитної групи, що українські енергетичні компанії змушені купувати з ПАР, щоб покрити дефіцит палива (загальну суму за контрактами на закупівлю 1,4 млн тонн вугілля Міненерговугілля оцінило в 3,7 млрд гривень). Сам дефіцит відомство Насалика оцінило в 5 млн тонн на рік.

Але поки документ не пройшов погодження у Міністерстві енергетики, а раніше і в Антимонопольному комітеті. Справа в тому, що неконкурентні переваги – "вугільний" пріоритет для ТЕС – Міненерговугілля намагається "протягнути" вже не вперше. АМКУ навесні цього року не дозволив вносити відповідні зміни в правила роботи оптового ринку електроенергії, побоюючись порушення умов конкуренції. Саме тому Насалик вирішив обійти цю перешкоду і провести документ через Кабмін.

За інформацією РБК-Україна, уряд готується затвердити проект розпорядження про надання преференцій найближчим часом: документ узгоджений з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом та галузевим регулятором – НКРЭКУ, і зараз чекає схвалення від Мінфіну.

Навіщо енергохолдингу ДТЕК преференції від Міненерго?

Примітно, що з початку року міністр енергетики неодноразово заявляв, що в країні профіцит вугілля газових марок, а споживання антрациту за рахунок переведення енергоблоків ТЕС з однієї марки палива на іншу, знизилася майже в 2 рази – з 10 до 5 млн тонн. Тепер же, за інформацією РБК-Україна, в Міненерговугілля знову кажуть, що ситуація критична. Зокрема, співрозмовники видання, знайомі з ситуацією, розповіли, що у вівторок, 16 жовтня, Ігор Насалик має намір провести нараду з учасниками галузі, з-за того, що на кількох українських ТЕС практично "під нуль" спрацьовані вугільні склади. За словами джерел РБК-Украина, ще у вересні Міненерговугілля запевняло, що запасів палива "більш ніж досить" для проходження опалювального сезону.

Згідно офіційними даними Міненерговугілля, станом на 11 жовтня, на складах державних і приватних ТЕС сумарно 1,42 млн тонн вугілля газової групи при нормі в 1,43 млн тонн на цю дату. Вугілля антрацитових марок не вистачає лише 188 тис. тонн – на складах близько 210 тис. тонн при нормі в майже 400 тис. тонн.

При цьому найбільш "проблемними" є саме державні Зміївська та Трипільська ТЕС (ПАТ "Центренерго"), у яких запасів антрациту вистачить лише на 5 днів роботи, а газового вугілля – на 12-15 днів і Слов'янська ТЕС (ПАТ "Донбасенерго") – 3 дні роботи. Інші теплогенеруючі підприємства, левова частка яких належить холдингу ДТЕК, забезпечені вугіллям, якого повинно вистачити як мінімум на місяць роботи.

Це означає, що збалансувати недостачу вугілля – основної сировини для виробництва електроенергії, чиновники планують традиційним чином: за рахунок збільшення частки дешевої атомної енергетики і, зрозуміло, дорогий енергогенерації ДТЭКовских підприємств. І чим вище частка останньої – тим вищі заробітки енергохолдинг Ахметова.

За даними ДП "Енергоринок", середня ціна продажу електроенергії для ТЕС – 1,8 тис. гривень/МВт*год, "Енергоатом" продає по 548,34 гривень/МВт*год , ГЕС – 1,48 тис. гривень за мегават, "зелена енергетика" – 5 тис. гривень. При цьому атомна та теплова генерації в структурі виробництва електроенергії посідають серйозну частку – 58% і 31% відповідно. Враховуючи, що електроенергія, вироблена ТЕЦ, дорожче, то, чим більше частка теплової генерації, тим вище оптова ціна електроенергії.

У самій компанії ДТЕК, заявили, що до жовтня на складах їх ТЕС знаходиться 1,3 млн тонн енергетичного вугілля. У ДТЕК не приховують, що вугільні преференції працюють тільки "в плюс" компанії. "Перевага пріоритетного використання українського вугілля очевидно – його стабільно видобувають в Україні і його можна швидко привезти на ТЕС залізницею. Це підтверджується поточним обсягом палива на наших складах ТЕС. Завдяки своєчасним постачанням вугілля "ДТЕК Енерго" на 5,3% (66 тис. тонн) перевиконує план накопичення вугілля, затверджений профільним міністерством, цитує прес-служба "ДТЕК Енерго" директора з генерації електроенергії холдингу Сергія Куриленко.

Як українці переплачують компанії олігарха Ахметова?

"Спалювати" українське вугілля для виробництва електроенергії Дтек очевидно вигідно. З травня 2016 року, завдяки рішенню національного регулятора – НКРЭКУ – тариф на електроенергію, вироблену ТЕЦ, закладається ціна енергетичного вугілля на європейській товарній біржі за останні 12 місяців.

Ця формула більш відома як "Роттердам плюс", оскільки орієнтиром для так званого імпортного паритету обрана середньорічна вартість палива газової групи у портах Амстердам-Роттердам-Антверпен (індекс АРІ2). Відповідно до неї визначається оптово-ринкова ціна на електроенергію.

За станом на жовтень, цей індекс становить 99,2 доларів/тонну (майже 2,7 тис. гривень). За даними ЗМІ та експертів ринку, зараз собівартість українського вугілля не перевищує 1,1-1,5 тис. гривень. Хоча Міненерговугілля регулярно повідомляє, що собівартість українського вугілля зросла на 30% і перевищує 2,7 тис. гривень. При тому, що витрати на видобуток палива в останні роки значно не змінювалися, обґрунтування такого зростання залишається під питанням.

Використання формули "Роттердам плюс" насправді означає, що протягом 2,5 років, у тариф на електроенергію вартість вугілля українського видобутку закладається з урахуванням неіснуючої доставки його з порту Роттердам. Для розуміння: зараз левову частку в імпорті енергетичного вугілля антрацитових марок займає Росія – практично 75% від обсягу всього ввезеного палива (щомісячні поставки на 400-500 тис. тонн переважно для підприємств ДТЕК). З Нідерландів вугілля не імпортується. При цьому, що прив'язка до імпортного паритету абсолютно не обгрунтована, адже Україна видобуває в рази більше вугілля, ніж закуповується на зовнішньому ринку. За вісім місяців цього року видобуток українського вугілля газової групи склала близько 18 млн тонн – понад 80% видобуто на шахтах ДТЕК.

У результаті за останні роки, тариф для населення підвищувався 5 разів, і вартість електроенергії для споживачів зросла майже на 300%. За даними голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, відомство якого вже другий рік проводить розслідування щодо правомірності формули "Роттердам плюс", надприбутки енергогенеруючих компаній завдяки цьому механізму тільки за рік склала 15 млрд гривень. При цьому з урахуванням фактично монопольної частки холдингу ДТЕК на ринку близько 80% цього "пирога" дісталося саме цієї компанії.

Примітно, що у вересні НКРЭКУ заявило, що перевірили об'єктивність формули "Роттердам плюс", і прийшли до висновку, що вона правильна і справедлива. При цьому регулятор повідомив, що при перевірці спирався на дані дослідження Європейської вугільної асоціації, єдиним українським членом якої є компанія ДТЕК.

Але "Роттердам плюс" не єдина можливість для холдингу ДТЕК заробити мільярди. Незважаючи на заявлений Міненерговугілля дефіцит палива, з яким відомство має намір боротися, надаючи преференції компанії ДТЕК, брак вугілля на складах українських ТЕС не заважає країні експортувати електроенергію.

За даними Госфискальной служби, з січня по серпень експорт української електроенергії в Угорщину, Молдову та Польщу зріс на 21% - до майже 214 млн доларів в грошовому еквіваленті. Як відомо, Україна експортує електроенергію з ізольованого від Об'єднаної енергосистеми "Бурштинського енергоострова". "Замкнуті" в ньому Бурштинська і Добротвірська ТЕС входять в структуру холдингу ДТЕК.

Тільки в 2017 році експорт перевищив 5 млрд кВт*год, що, за оцінками експертів, еквівалентно 2 млн тонн вугілля газових марок. До вересня 2018 року експорт перевищив 4 млрд кВт*год (близько 1,5-1,8 млн тонн вугілля). Тобто, виходить, що дефіцит, декларований Міненерговугілля, існує тільки, коли мова йде про необхідність наповнити склади теплогенеруючих підприємств ДТЕК. Але, в той же час, палива достатньо, щоб ця компанія продавала електроенергію в сусідні країни, спалюючи "дефіцитне паливо.

Як відомо, ДП "Енергоринок" купує електроенергію у всіх виробників, а потім продає її трейдерам і постачальникам за середньозваженою ціною. Купує ДП у тепловій генерації і, зокрема, у ДТЕК за встановленим для ТЕС тарифом (1,8 тис. грн/МВт*год) і продає експортеру – "ДТЕК-Трейдінг" за оптовою ціною - 1,58 тис. грн/МВт*год. Різниця, яка на сьогодні перевищує десятки мільярдів гривень, закладається в тариф та покривається за рахунок українських споживачів.

Фактично, українці субсидують експорт для компанії ДТЕК. Оскільки на європейському ринку ДТЕК не може диктувати свої умови, компанія продає електроенергію в Угорщину в середньому на 10-15 євро/МВт*год дешевше, ніж купує за оптовою ціною в "Енергоринку". Але саме завдяки високому тарифу для ТЕС і різниці за ринковою ціною, ДТЕК заробляє на українських споживачах необґрунтовану економікою прибуток, що перевищує на сьогодні 30 млрд гривень, говорять експерти.

При цьому конкурувати на українському ринку з домінуючою часткою ДТЕК нікому. Дозвіл на імпорт дешевої європейської електроенергії не дає ні Міненерговугілля, ні галузевий регулятор.