Вступили в силу нові санкції ЄС проти правлячого режиму Сирії
Вступили в силу нові санкції, введені Євросоюзом проти режиму Президента Сирії Башара Асада, передає Deutche Welle з посиланням на агентство dpa.
Офіційний інформаційний бюлетень ЄС Official Journal (OJ) оприлюднив подробиці, що стосуються заборони на інвестиції в сірійський нафтовий сектор, а також поставок банкнот і монет Центральному банку Сирії.
Під штрафні санкції підпали ще шість сирійських фірм. Відтепер європейським бізнесменам заборонено мати справу з головним в Сирії оператором стільникового зв'язку Syriatel, найбільшої приватної компанією в Сирії Cham Holding, телекомпанією Addounia TV - за заклики до насильства проти цивільного населення, а також з трьома компаніями, пов'язаними з сирійською армією.
Заборона на в'їзд на територію Євросоюзу поширена ще на двох членів сирійського кабінету: міністра юстиції Тайсіра Калле Авада і міністра інформації Аднана Хасана Махмуда. Їхнє майно в ЄС заморожено. У результаті в чорний список ЄС включені вже 65 сирійських керівників, в тому числі Президент країни Башар Асад.
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики і безпеки Кетрін Ештон попередила, що Євросоюз ще більше посилить санкції проти Дамаска, якщо Асад не припинить криваві репресії проти опозиції.
Нагадаємо, 21 вересня ц.р. прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що влада Туреччини призупинила переговори з керівництвом Сирії з питання триваючих масових заворушень в цій близькосхідній країні і оголосили про намір ввести санкції відносно неї.
"Я призупинив переговори з керівництвом Сирії. Я не хотів такого розвитку подій, але сирійська влада змусили мене ухвалити дане рішення, - заявив Ердоган.
Туреччина, яка є головним торговим партнером Сирії, до останнього моменту опиралася прийняттю обмежувальних заходів відносно Дамаска, оскільки аналогічний тиск, який чинився Анкарою раніше на Ірак, а тепер і на Іран, негативно позначився на сирійській економіці. Туреччина виступає головним посередником між країнами Заходу і Сирією, вона є єдиною мусульманською країною-членом НАТО і розраховує вступити в Європейський союз.
Раніше уряди країн Євросоюзу досягли принципової згоди про заборону на інвестиції європейських компаній у розвідку, видобуток і переробку нафти в Сирії.
Зазначимо, після того як Євросоюз, найбільший покупець сирійської нафти, заборонив її імпорт, міністр фінансів Сирії Мохаммад аль-Джлейлаті заявив, що уряд має намір продавати нафту, від якої відмовилася Європа, в Росію, Китай та інші неарабські країни. За його словами, уряд не хвилюється з приводу санкцій, і вони не впливають на економіку.
"Ми будемо або переробляти її ... або продавати прямо Росії, Китаю або будь-якій країні, яка готова купувати нашу нафту. В іншому випадку будемо створювати запаси", - сказав Джлейлаті, не пояснивши, чи планує Сирія призупинити видобуток.
До цього Сирія продавала в Європу в середньому 110-150 тис. барелів нафти на добу, в основному в Німеччину та Італію.
Нагадаємо, з середини березня 2011 р. в Сирії тривають масові заворушення, викликані аналогічними заворушеннями в інших державах Близького Сходу та Північної Африки. Учасники протестів вимагають відставки Президента країни Башара Асада та проведення політичних реформ. Глава держави пішов на ряд поступок опозиції, зокрема скасував надзвичайний стан, який діяв в країні з 1963 р., і оголосив про широку амністію.
Сирійська влада жорстко присікає несанкціоновані акції протесту, в тому числі застосовуючи армійські підрозділи. США і Євросоюз ввели ряд санкцій відносно сирійського керівництва, а Рада Безпеки ООН засудила відкрите порушення прав людини та застосування зброї проти мирних жителів.
За даними ООН, за шість місяців протестів в цій країні з вимогою відставки Президента Асада були вбиті понад 2 тис. 200 осіб. У той же час влада Сирії називає значно меншу цифру - близько 1 тис. 400 осіб.
