Заперечили по суті: агресія Росії може стати підставою для списання українського боргу
Міністр фінансів Олександр Данилюк переконаний, що представлена стратегія забезпечить сильну позицію України в суді
Україна виробила позицію оборони позову, поданого Росією у Високий суд Англії 17 лютого про стягнення боргу в 3 млрд доларів. Сьогодні документ передали в РФ і в суд. Тепер у російської сторони є 21 день для напрацювання своєї стратегії.
Сьогодні Україна подала у Високий суд Англії свої заперечення проти позову, з яких 17 лютого звернулася трастова компанія The Law Debenture Trust Corporation PLC. Довірча компанія представляє інтереси власників євробондів. Нагадаємо, згідно з домовленостями, Росія надала Україні запозичення на суму 3 млрд доларів. Це був лише перший транш. Відповідні домовленості були досягнуті в грудні 2013 року урядом колишнього президента України Віктора Януковича.
Всі аргументи будуть розглянуті на комерційній майданчику, а не рівні судових розглядів між державами. Документ, обсяг якого становить 46 сторінок, підписаний міністром фінансів Олександром Данилюком.
Лінія заперечення України передбачає 4 позиції. По-перше, мова йде про особливості прийняття рішень в 2013 році з надання кредиту Україні в обсязі 15 млрд доларів під 5% річних на 2 роки. Українська сторона вказує на ряд порушень національного права і законодавства в процедурі прийняття рішення, що дає підстави вважати, що запозичення було юридично незаконним. Тому контракту не існує.
зокрема, мова йде про те, що при прийнятті рішення не була дотримана процедура перегляду держборгу. «Згідно українського законодавства, Україна не мала необхідної дієздатності на укладення угоди, яке порушувало встановлені на той час кордони запозичень», - йдеться в спільній заяві Мінфіну і МЗС України.
Гроші на рахунки Держказначейства надійшло 24 грудня, а відповідні зміни за держборгом були прийняті 5 днів. Як йдеться в документі, максимальна сума, яку могла зайняти Україна в 2013 році, згідно з Бюджетним кодексом, становила 1,6 млрд доларів. Але обсяг позики, «за наполяганням РФ» було збільшено практично вдвічі. Цей блок - основна частина стратегії України при розгляді справи у суді.
Друга лінія оборони є наявність пресингу, тиску чи шантажу з боку РФ (юридичний термін - duress), які призвели до неможливості виконання Україною зобов'язань.
У цьому блоці вказані всі факти впливу Росії на Україну з 2013 року - від торговельної війни і санкцій до анексії Криму і військової агресії на Донбасі. Зокрема, в документі йдеться і про певний тиск і погрози з боку публічних осіб, наприклад, радника президента Росії Сергія Глазьєва.
Все це здійснювала Росія, щоб не допустити укладання Україною угоди про асоціацію з ЄС. "Росія здійснила серйозний політичний та економічний тиск в 2013 році, утримуючи адміністрацію, яку очолював Віктор Янукович від підписання асоціації з ЄС, і примушувала до прийняття російської фінансової допомоги. Досягнуті угоди були частиною цього тиску, - говориться у вступній частині українського документа. - Коли Янукович був повалений в результаті масових протестів, РФ для того, щоб заблокувати асоціацію з ЄС, розпочала кампанію з незаконного агресії, що включає в себе порушення суверенітету України, зокрема, окупацію Кримського півострова і військове вторгнення на схід України. Ці дії Росії вбили тисячі українських громадян, покалічили десятки тисяч, позбавили будинку мільйонів, завдали істотної шкоди економіці та інфраструктурі і призвели до захоплення Росією українських державних активів, збитки від чого обчислюються мільярдами доларів".
Третя позиція. Україна надала факти, коли, фактично, РФ поставила умови, але юридично вони не були зафіксовані в договорі. По суті, мова йде про те, що «між рядків».
Документи, підготовлені українським урядом доводять наявність певних умов, зокрема, необхідність НАК «Нафтогаз-України» погасити борги розмірі 2,145 млрд доларів перед «Газпромом». Для цього компанія була докапіталізувати. «Якби РФ продовжила надалі кредитування до 15 млрд доларів, 5 млрд з цієї суми повинні були бути використані на виплати "Газпрому". Міністр фінансів Юрій Колобов на зустрічі 12 грудня 2013 року сказав, що у нього немає повноважень укладати такі умови, але російська делегація чітко дала зрозуміти, що по-іншому не буде», - наголошується в документі. Проте вже 17 грудня Путін і Янукович заявили про досягнення домовленостей по позиці і ціною на газ. Тоді вона була зменшена з 400 доларів/ тис. кубометрів до 268,5 доларів.
Четвертий блок передбачає застосування контрзаходів, тобто, які права має виграла сторона. Позиція України полягає в тому, що в разі виграшу в суді з української сторони знімається зобов'язання по сплаті боргу. Ця частина оборони в перспективі дозволяє українським МЗС та Мін'юсту бути у вигідніших позиціях по інших претензій до РФ.
"Україна має наміри рішуче захищати свою позицію у цій справі. І такий захист є одним з елементів більш масштабної юридичної стратегії, спрямованої на залучення Росії до відповідальності за агресію та інші протиправні дії відносно України, в тому кількості і незаконну окупацію Кримського півострова", - йдеться в спільній заяві Мінфіну і МЗС України.
За словами міністра фінансів Олександра Данилюка, подача в Лондонський суд заперечень України щодо повернення так званого «російського боргу» є результатом спільної роботи міністерств і відомств. «Це забезпечить сильну позицію України під час розгляду цього позову», - заявив Данилюк.
Після отримання офіційної позиції України, не варто виключати відновлення переговорів щодо реструктуризації боргу. Варто зазначити, що український уряд готовий до будь-якого розвитку подій: і до суду, і до переговорного процесу. Якщо останній все-таки матиме місце, то РФ повинна буде відкликати свій позов.
Нагадаємо, що умови реструктуризації для Росії не повинні бути краще, ніж для інших бондхолдеров, вже погодилися на списання частини боргу, випуск нових облігацій і VRI (інструмент відновлення вартості). Однак у випадку з Росією, VRI вона вже не отримає. Не погодитися на відновлення переговорів з РФ Україна не може. Такі умови МВФ.
У разі, якщо Росія відмовиться від переговорного процесу і вирішить відстоювати свої права в лондонському суді, то можливі декілька варіантів розвитку подій. Процедура розгляду може проходити за скороченою процедурою (summary judgement). Вона передбачає розгляд стандартних кейсів, без залучення експертів. Суддя виносить рішення, і воно є остаточним. За такого формату засідання суду може відбутися не раніше середини вересня-жовтня.
Однак у випадку з українською позицією, де уряд посилається на факти порушення національного законодавства, не виключена необхідність залучення фахівців, тому справу може бути направлено на розгляд за загальною процедурою.
Обидва варіанти розглядів є публічними. Прийняття судом навіть низки заперечень України буде свідчити про першу перемогу в міжнародній судовій юрисдикції. Далі можуть піти компенсаційні позови, зокрема, про відшкодування уже сплачених Україною відсотків по обслуговуванню боргу.
