Як влада планує посилити боротьбу з торгівлею людьми

В 2017 році правоохоронці виявили втричі більше випадків торгівлі людьми, ніж торік. Таку статистику експерти пояснюють посиленням норм законодавства, що стосуються протидії торгівлі людьми та трудової експлуатації. Влада також має намір виплачувати одноразову компенсацію постраждалим.

В 2017 році поліція виявила майже втричі більше випадків торгівлі людьми, ніж торік. І це при тому, що рік ще не закінчився. Таку статистику експерти пов'язують з тим, що все більше українців прагне виїхати на роботу за кордон, де оплата праці в рази більше. У той же час правоохоронці та органи влади посилили боротьбу з трудовою експлуатацією, тому виявлених випадків стало більше. Уряд запропонував парламенту законопроект щодо удосконалення державної політики щодо запобігання торгівлі людьми. Детальніше про те, що пропонують змінити в законодавстві, і як не стати жертвою злочинців, - у матеріалі РБК-Україна.

За дев'ять місяців 2017 року Національна поліція виявила 263 злочини, пов'язані з торгівлею людьми. Як повідомляє прес-служба відомства, цей показник майже втричі більше, ніж за весь 2016 рік. Серед постраждалих 281 людина: 156 жінок, 106 чоловіків та 19 дітей.

Але експерти по-різному оцінюють зростання статистики за рік. Юрист громадської організації "Гармонізоване суспільство" Ірини Бойко пояснює його посиленою роботою державних органів. Справа в тому, що 2017 рік було оголошено роком протидії торгівлі людьми. Тому національний координатор в цьому питанні - Міністерство соціальної політики, а також Міністерства внутрішніх справ посилили роботу в цьому напрямку. "У цьому році було багато інформаційних кампаній про торгівлю людьми. І держслужбовці, і населення стали більш обізнані в цьому питанні", - розповіла РБК-Україна Ірина Бойко. Вона додала, що за останній час більше українців дізналося, які злочини входять у поняття "торгівля людьми". Тому вони стали частіше звертатися за допомогою до профільним організаціям та державним органам. "Раніше люди не розуміли, що якщо їм не заплатили за виконану роботу, то це підпадає під визначення "торгівля людьми". Вони, скоріше, думали про те, що їм просто не пощастило. Зараз потерпілі знають, що можуть звернутися за допомогою і також розповісти про свій досвід іншим, щоб такі інциденти не повторювалися", - наголошує Бойко.

У той же час, президент асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник вважає, що збільшення кількості таких злочинів, відбувається із-за того, що все більше українців обирають для себе роботу за кордоном. "Це відбувається з кількох причин. Перш за все, із-за того, що продовжує збільшуватися розрив у зарплатах з нашими західними сусідами. Наприклад, у Польщі зарплати у п'ять-шість разів вище, ніж в Україні", - повідомив РБК-Україна експерт.

За даними міжнародної організації з міграції, з січня по вересень поточного року, найбільше українців (61%) постраждали від торгівлі людьми в Російській Федерації. Далі за списком йдуть країни Європейського союзу - 21% наших співвітчизників, які потрапили в руки торговців людьми (в Європі лідирують Польща, Італія, Литва, Швеція, Чехія, Словаччина, Німеччина). Крім того, українці піддавалися експлуатації до Туреччини, Об'єднаних Арабських Еміратах, Грузії, Молдові, Білорусі. Василь Воскобойник уточнює, що найчастіше випадки трудової експлуатації реєструють в тих країнах, де права людини слабо захищені, а місцева влада не дуже жорстко карають своїх громадян, причетних до торгівлі людьми.

Як не потрапити у руки злочинців

Щоб не стати жертвою, вирушаючи на заробітки за кордон, експерти радять отримати максимальну інформацію про роботодавця. Як розповіла РБК-Україна старший спеціаліст з питань політики та програми протидії торгівлі людьми представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні Ольга Стрельцова, це ж стосується і навчання за кордоном. "Якщо це навчання або працевлаштування - потрібно дізнатися все про майбутнього роботодавця та місце навчання, про умови проживання. Також необхідно ознайомитися з правилами працевлаштування та правами працівників, які діють у країні призначення. Ця інформація є у вільному доступі, наприклад, її можна знайти на сайті українського Міністерства закордонних справ", - зазначає Стрельцова. Вона радить зробити дві копії всіх важливих документів - візи, закордонні паспорти, страховки, трудового контракту та запрошення. Один примірник потрібно залишити в Україні, у родичів або інших близьких людей. Ще один примірник слід взяти з собою. "Якщо оригінали документів у заберуть або вкрадуть, маючи на руках копії, буде легше звернутися за допомогою", - пояснює співробітник МОМ. Крім того, перебуваючи в чужій країні, потрібно мати під рукою контакти українського посольства і консульства. При довгостроковій роботі за кордоном, варто зробити відмітку в консульстві.

Якщо людина планує знайти роботу через українську компанію-посередника, таку фірму потрібно перевірити. Ірина Бойко зазначає, що відправивши безкоштовний запит в Міністерство юстиції, можна встановити, чи є в організації повноваження надавати посередницькі послуги з працевлаштування. Крім того, потрібно уважно ознайомитися з договором, там має бути зазначено, що компанія надає послуги по працевлаштуванню, а не просто надає консультацію.

Держава допоможе

Уряд планує вдосконалити державну політику щодо запобігання торгівлі людьми. До парламенту внесено урядовий законопроект №6125, яким пропонується посилити протидію торгівлі людьми та захист постраждалих громадян.

Документом планується поліпшити якість послуг і допомоги особам, постраждалим від торгівлі людьми. У тому числі, за рахунок розширення мережі установ, які будуть надавати її. Норми проекту зобов'язують органи місцевого самоврядування проводити заходи щодо протидії торгівлі людьми. А, якщо документ ухвалять, саме міські, сільські та селищні ради будуть видавати одноразову матеріальну допомогу постраждалим.

Ці зміни, на думку експертів, необхідні в рамках децентралізації і були рекомендовані Радою Європи. "Дуже важливо, щоб об'єднані територіальні громади розуміли важливість своєї роботи у сфері протидії торгівлі людьми. Вони повинні забезпечувати механізм надання допомоги та ідентифікації потерпілих. Щоб вони могли надавати ефективну допомогу, у них повинні бути всі сервіси соціальних послуг для населення", - розповіла РБК-Україна Ольга Стрельцова.

Це допоможе виявляти більше випадків торгівлі людьми, адже влада на місцях більш тісно взаємодіють з населенням, вважає Ірина Бойко. Наприклад, у селах держслужбовці знають більшість своїх співгромадян особисто.

Крім того, якщо документ буде схвалений парламентом і вступить в силу, постраждалі зможуть отримати безоплатну вторинну правову допомогу. Наприклад, адвоката, що представляє їх інтереси в суді, допомогу в складанні судових позовів та інших процесуальних документів. Ольга Стрельцова уточнила, що раніше на безкоштовну правову допомогу мали право тільки ті потерпілі, хто ставився до іншим соціальним категоріям, наприклад - незаможні.

Документ також пропонує поліпшити координацію між різними державними органами і організаціями, які займаються проблемами трудової експлуатації. Як зазначає президент асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, те, що зараз в Україні не існує єдиного центру, відповідального за боротьбу з торгівлею людьми. Комунікація між різними державними службами налагоджено вкрай слабо. "Але не можна забувати і про те, що в українських реаліях дуже часто новостворені структури виявляються неефективними із-за того, що їх робота саботується на нижніх рівнях. Можна брати скільки завгодно правильних резолюцій і програм, але для зміни ситуації з торгівлею людьми потрібна вертикально структурована організація з чітко позначеними можливостями і відповідальністю за свою діяльність", - повідомив РБК-Україна Василь Воскобойник.