ru ua

Володимир Палагнюк: Є багато звернень від засуджених, які хочуть піти захищати батьківщину

Володимир Палагнюк: Є багато звернень від засуджених, які хочуть піти захищати батьківщину В. Палагнюк
Голова Державної пенітенціарної служби України Володимир Палагнюк в інтерв'ю РБК-Україна розповів про відмову МВС евакуювати засуджених з колоній на Донбасі, про ініціативи щодо мобілізації ув'язнених в армію, про нового керівника Лук'янівського СІЗО, а також про намір побудувати це СІЗО заново.

Голова Державної пенітенціарної служби України Володимир Палагнюк в інтерв'ю РБК-Україна розповів про відмову МВС евакуювати засуджених з колоній на Донбасі, про ініціативи щодо мобілізації ув'язнених в армію, про нового керівника Лук'янівського СІЗО, а також про намір побудувати це СІЗО заново.

РБК-Україна: Яка зараз ситуація в пенітенціарних установах в Донецькій і Луганській областях? Скільки таких закладів знаходиться взагалі в Донецькій і Луганській областях і скільки на окупованих територіях?

Володимир Палагнюк: Лише в Донецькій області у нас було 20 установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, 14 з яких зараз перебувають на підконтрольних владі територіях. У Луганській області було 16 таких установ, з яких 15 тепер контролюються бойовиками та збройними угрупованнями. Тобто зараз втрачено контроль над 29 виправними закладами на Донбасі.

РБК-Україна: Розкажіть, будь ласка, яка ситуація в Чорнухинській виправній колонії №23 та Єнакієвській виправній колонії №52?

Володимир Палагнюк: Ще кілька днів тому ми сподівалися утримати контроль над цими установами. Найважча ситуація була в Чорнухинській колонії № 23. Установа майже вщент знищена. Це результат майже тримісячних обстрілів цієї установи. На початку місяця з колонії понад 370 засуджених втекли, рятуючись від смерті під час чергових бойових дій, які йшли в селищі. Потім 140 чоловік повернулося. Вони перебували в бомбосховищі на території установи. Також там сховалося близько 150 місцевих жителів. Зараз є складнощі з продуктами харчування, адже ми протягом останніх кількох тижнів не могли їх туди доставити.

Також проблемною була і виправна колонія №52 в місті Єнакієвому, де утримуються засуджені до довічного позбавлення волі. Через обстріли бойовиків були значно пошкоджені будівлі установи, один ув'язнений загинув, ще один отримав значні поранення. Але, враховуючи місце розташування, в цю колонію, на відміну від Чорнухинської, була можливість підвезти продукти харчування та медикаменти.

Певні проблеми були і в Комісарівській виправній колонії № 22. Тому саме по цим трьом установам йшла мова з приводу першочергової евакуації.

Зараз, за наявною інформацією, представниками незаконних збройних формувань в Донецькій і Луганській областях здійснюється силове захоплення органів і установ, що перебувають у підпорядкуванні відповідних територіальних органів ДПтС України, і відбувається відсторонення від виконання обов'язків їх працівників.

РБК-Україна: Як взагалі проходить евакуація з пенітенціарних установ, які перебувають у зоні бойових дій?

Володимир Палагнюк: На початку листопада 2014 р. нами було порушене питання про евакуацію зазначених трьох виправних установ. Були проведені відповідні міжвідомчі наради, ряд зустрічей. І ще 28 листопада 2014 р. ми були готові до евакуації. Але в останню хвилину Міністерство внутрішніх справ, на яке покладено функції конвоювання засуджених та ув'язнених, відмовилося проводити такі заходи. Їх можна зрозуміти, оскільки ніхто не давав гарантію безпеки їх особовому складу та самим засудженим. Тому евакуація була припинена.

Протягом кількох місяців ми вживаємо всіх заходів для евакуації засуджених в інші установи, де більш безпечно. Після підписання мінських домовленостей ми чекали хоч якихось гарантій від бойовиків про створення безпечного коридору, і за таких обставин ми невідкладно б евакуювали всіх засуджених. У нас все було готове для цього. Але, на жаль, не все залежить від нас. Поки ми отримуємо тільки погрози від бойовиків, що при спробі евакуації засуджених вони розбомблять колону. Так ризикувати людськими життями ми не можемо.

Крім цього, я неодноразово звертався до представників слідчих органів щодо застосування стосовно осіб, взятих під варту, які перебувають у районах проведення антитерористичної операції, інших видів запобіжних заходів, ніж утримання під вартою. Наприклад, запобіжний захід з арешту можна замінити на підписку про невиїзд, взяття на поруки, під домашній арешт тощо.

На жаль, правозахисні організації, які останнім часом багато критикують владу за бездіяльність у вирішенні цього питання, не долучилися до наших ініціатив. Лише Ольга Богомолець, народний депутат, багато нам допомагає у забезпеченні таких установ медикаментами, доставкою продуктів харчування.

А для здійснення переміщення засуджених необхідна взаємодія багатьох міністерств і відомств. Плюс треба враховувати ситуацію в районах дислокації цих установ. Вона змінюється чи не щодня.

РБК-Україна: Чи не плануються зміни законодавства в частині можливості мобілізації ув'язнених?

Володимир Палагнюк: Є досить багато усних та письмових звернень від засуджених, які хочуть піти і захищати батьківщину. Але сьогодні це законодавство не передбачає. У переліку учасників АТО немає такої категорії осіб, як добровольці з числа засуджених.

Ми проявили ініціативу і підготували пропозиції щодо застосування акту амністії для окремих категорій засуджених, які виявили бажання взяти участь в антитерористичній операції. Зараз наші пропозиції знаходяться на розгляді в Міністерстві юстиції.

Останнім часом поширюються чутки, що нібито складаються списки для так званих "штрафних батальйонів". Але це не відповідає дійсності. Ніхто нікого нікуди не направляє. Взагалі, питання можливості мобілізації засуджених зараз не розглядається. У цьому немає необхідності.

РБК-Україна: Є проблеми з особовим складом пенітенціарних установ, які знаходяться в зоні АТО? Немає масових звільнень або переводів?

Володимир Палагнюк: Кадрової проблеми в підконтрольних нам установах немає. Зараз у Донецькій області на підконтрольній нам території працює майже тисяча наших співробітників, в Луганській - до 500 працівників. Цієї кількості цілком достатньо для забезпечення діяльності виправних установ.

З органів ДПтС в Донецькій і Луганській областях було звільнено приблизно 6,5 тис. співробітників, які не побажали продовжити службу в органах і установах на підконтрольній української влади території. Частина персоналу була переведена в інші області. Практично наші співробітники з сходу роз'їхалися по всій Україні.

РБК-Україна: Скільки працівників ДПтС постраждали за час проведення АТО на Донбасі? Чи є зараз співробітники ДПтС в полоні у бойовиків?

Володимир Палагнюк: За час проведення АТО загинули троє наших працівників. Зокрема, один наш офіцер був убитий на блокпості, коли повертався зі служби додому, і двоє загинули під час обстрілу в своїх квартирах. Тобто не під час виконання службових обов'язків.

Але були масові тортури, знущання над нашими працівниками. Приблизно 70% співробітників на Донбасі піддалися нападам, побиттю з боку бойовиків. Були навіть випадки, коли засуджені переховували працівників установ від бойовиків.

РБК-Україна: Яку продукцію можуть виробляти підприємства ДПтС для потреб військовослужбовців у зоні АТО? Чи надходять держзамовлення на таку продукцію?

Володимир Палагнюк: Коли мене призначили на посаду керівника ДПтС України, одним з перших питань, яке я підняв, було одержання прямих державних замовлень, оскільки ми маємо виробничі можливості для виготовлення багатьох видів продукції, в тому числі і для потреб Міністерства оборони, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ. Тільки в минулому році ми виготовили і передали продукції військового призначення на загальну суму майже 60 млн грн. Зокрема, це і формений одяг, взуття, білизна, секції огородження, захисні екрани, пристрої для розмінування місцевості, буржуйки, ліжка тощо. Але, на жаль, це поставлялася переважно через посередницькі комерційні фірми.

У цьому році ситуація покращилася. Ми вже отримали прямі державні замовлення на пошиття 4 тисяч камуфльованих літніх польових костюмів на суму понад 3,1 млн грн. і ватяних матраців (в кількості 5 тис. одиниць) на загальну суму 705 тис. грн. Звичайно, це дуже мало, але це перші кроки. Зараз навантаження на виробництво становить близько 30%. А у нас є виробничі можливості для залучення до виготовлення необхідної для держави продукції не тільки засудженими, але й вільнонайманими працівниками.

Також хочу зазначити, що за час проведення АТО установи пенітенціарної служби постійно безкоштовно передають для військовослужбовців і тонни продуктів харчування, і одяг, і медикаменти. Наприкінці минулого року передали на передову 50 буржуйок, на минулому тижні - санітарний автомобіль для військової частини зі Львова. І ця робота триває.

РБК-Україна: Які проблеми в Київському СІЗО? Вже більше місяця заклад знаходиться без керівника. Чому?

Володимир Палагнюк: Я почав роботу на цій посаді з вирішення проблем Київського СІЗО. Звичайно, є бажання, щоб столичне СІЗО було зразковим. Але поки що це далеко не так.

Більше місяця тому мною був відсторонений начальник цього СІЗО у зв'язку з втечею засудженого Авдакова. Матеріали службового розслідування з цього приводу направлені в Генеральну прокуратуру, тому що всі винні мають бути покарані.

Проблем у Київському СІЗО дуже багато. В першу чергу, є кадрова проблема. Але кадрового "голоду" немає. На жаль, ця проблема не вирішується за один день або одним рішенням. Зараз на посаду начальника установи підібрана кандидатура. Це молода людина з досвідом роботи в системі. Маю надію, що він буде підбирати команду, яка буде орієнтована на успіх і досягнення зрушень. Відповідно, зараз ці пропозиції подані на узгодження в Мінюст.

Крім того, Київське СІЗО потребує невідкладного ремонту. Більшість приміщень дуже старі. Косметичним ремонтом вже не обійтися. Але зараз коштів на це немає. Звичайно ж, кращий вихід - будівництво нового ізолятора.

РБК-Україна: Ви ставите питання будівництва нового СІЗО?

Володимир Палагнюк: Так, такі ініціативи є. Наші польські колеги і друзі погодилися безкоштовно надати нам проектну документацію для будівництва нового СІЗО. Тому що коштів для розробки проекту у нас немає. Хочу зазначити, що є деякі народні депутати, які виявляють готовність при наявності проектної документації допомогти у будівництві нового ізолятора.

РБК-Україна: Хто саме виявив таке бажання?

Володимир Палагнюк: Це народні депутати з фракцій "Блок Петра Порошенко", "Народний фронт" і Радикальної партії.

РБК-Україна: Зараз проходить оптимізація роботи Міністерства юстиції. Чи торкнеться така оптимізація ДПтС?

Володимир Палагнюк: Згідно із законодавством, кількість персоналу відомства було "прив'язана" до кількості засуджених. Це дещо неправильно. Ми внесли свої пропозиції щодо змін до законодавства в цій частині, щоб штатна чисельність особового складу ДПтС була фіксована. Ми "прив'язалися" до установ, а не до кількості засуджених. Зараз ці пропозиції опрацьовуються профільними відомствами. Найближчим часом вони будуть подані у Верховну Раду.

Щодо оптимізації, то протягом останнього місяця ми скоротили чисельність персоналу на 6 тис. працівників. Скоротили до тієї кількості, яка передбачена у відповідності з нашими пропозиціями змін до законодавства. ДПтС ніяк не постраждає від такого кадрового рішення, загрози для діяльності органів і установ від такого звільнення немає.

На перспективу, враховуючи скорочення чисельності засуджених та можливості перепрофілювання установ, вивчаємо також питання скорочення управлінського апарату. Йдеться про сферу, де в підпорядкуванні самостійних відділів і управлінь перебуває по одній, дві або три установи. Тому, можливо, ми їх об'єднаємо і створимо кілька міжрегіональних управлінь.

Розмовляв Ілля Іванов