Володимир Колесниченко: “До складу ВРЮ доцільно залучити відомих представників громадськості”
РБК-Україна: ВРЮ 31 березня виповнюється 15 років. Чи виправдало себе існування ВРЮ?
Володимир Колесниченко: Одним із зобов'язань України під час прийняття рішення щодо вступу України до Ради Європи була вимога привести чинне законодавство, структуру правоохоронних органів, інститутів влади до європейських стандартів. Нам, зокрема, було рекомендовано створити незалежний орган, який би відповідав за формування суддівського корпусу. Таким органом стала ВРЮ.
Дискусія і полеміка в наукових, юридичних, політичних колах щодо створення цього органу була надзвичайно жорсткою з часу прийняття Конституції парламентом у 1996 р. За весь період існування ВРЮ до закону «Про Вищу раду юстиції» 12 разів вносилися зміни, дев`ять разів Конституційний суд переглядав ті чи інші норми, що стосуються діяльності ВРЮ на відповідність до Конституції, тричі Венеціанська комісія надавала рекомендації щодо врегулювання у законодавстві статусу та повноважень ВРЮ. Очевидно, що ці зміни були продиктовані перш за все змінами суспільних запитів щодо ролі та місця цього органу в державі.
На сьогодні, на мою думку, єдиним невирішеним питанням є спосіб формування ВРЮ та її складу відповідно до прийнятих у Європі стандартів. Йдеться про те, що більшість складу ВРЮ мають складати судді, обрані самими суддями.
Коли в 2010 р. почала діяти робоча група з питань судової реформи при Президентові, наближення діяльності ВРЮ до стандартів РЄ було одним із ключових питань її роботи. Як ви пам'ятаєте, в результаті судової реформи 2010 р. суб'єкти формування ВРЮ були зобов'язані делегувати до складу Ради представників суддівського корпусу. Таким чином, якщо на початку діяльності Ради самі судді обирали до її складу трьох суддів, голова ВСУ входить за посадою, то на сьогодні у складі Ради вже дев'ять суддів і, по мірі ротації членів ВРЮ, судді складуть більшість у складі Ради, причому суб'єкти формування обирають їх за рекомендацією З'їзду та рад суддів.
Решта лежить в площині майбутньої конституційної реформи. У майбутньому ВРЮ має стати представницьким органом суддів, що виконуватиме роль буфера «між судовою та виконавчою владою для захисту суддів від впливу з боку інших владних органів, а не бути їх інструментом».
РБК-Україна: До речі, чому такий невеликий відсоток покарання суддів? Скільки суддів позбулися своїх мантій за рішенням ВРЮ за період Вашої роботи на посаді голови цього органу?
Володимир Колесниченко: Я категорично не погоджуюсь із тим, що ВРЮ є булавою над суддями. У багатьох випадках саме ВРЮ є тим органом, що відновлює справедливість, стримує незаконний тиск на суддю.
Лише торік до Ради надійшло 8 тис. 987 звернень. Загалом за 15 років надійшло 64,3 тис. звернень. При цьому 70% звертаються до ВРЮ, як до судової інстанції. У таких випадках ми спрямовуємо громадян до суду.
За 15 років діяльності членам Ради було надано більше 3,5 тис. доручень на проведення перевірок дій суддів. Після їх проведення за 15 років діяльності на засіданнях Ради розглянуто 555 пропозицій членів ВРЮ та 222 рекомендації кваліфікаційних комісій суддів щодо звільнення суддів з посад за порушення присяги. Усього ВРЮ за 15 років з результатами розгляду пропозицій та рекомендацій внесено 167 подань щодо звільнення суддів з посад за порушення присяги. Решту було відхилено.
Аналіз цих цифр показує, що за переважною більшістю проваджень ми приймали позитивне рішення для судді. Нерідко ми висловлювали подяку судді за його правову позицію. Це - свідчення і великої кількості безпідставних звернень.
РБК-Україна: А у скількох випадках ВРЮ ініціювала питання про звільнення судді з посади у зв'язку із притягненням його до кримінальної відповідальності?
Володимир Колесниченко: Загалом за весь період діяльності ВРЮ нею було внесено подань щодо звільнення 32 суддів з посад - у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо них, з них 20 - за останні три роки. Як бачите, в останні роки кількість вироків суду щодо суддів збільшилася. Підставами притягнення суддів до кримінальної відповідальності є переважно хабарництво, підробка судового рішення, зрідка - хуліганські дії.
РБК-Україна: Президент ініціював реформування ВРЮ. Розкажіть про основні нововведення у разі прийняття відповідних змін.
Володимир Колесниченко: У процесі ініційованої Президентом модернізації Конституції, важливі зміни стосуватимуться розділу «Правосуддя», у тому числі - й статусу, повноважень та способу формування ВРЮ. Під час круглого столу за участю членів Конституційної асамблеї, експертів Венеціанської комісії я запропонував власне бачення способу формування суддівської більшості - 11 суддів - через конференції суддів відповідних спеціалізацій з урахування представництва від судів різних інстанцій.
Вважаю доцільним зберегти змішаний принцип формування складу ВРЮ, включивши до нього представників не лише юридичної громадськості, а й відомих українців. Це могли б бути журналісти, політологи, філософи, психологи - авторитетні представники спільноти, чия участь у прийнятті важливих для судової системи рішень дозволила б оцінити ситуацію очима споживача. На мою думку, це б підвищило і якість суддівського корпусу.
Серед завдань конституційної реформи - вирішення кола повноважень та статусу ВРЮ у системі судової влади. Це дозволило б уникнути дублювання повноважень, що існують між Вищою кваліфікаційною комісією суддів та ВРЮ.
Нагадаю, що організаційним забезпеченням суддів займається ще один орган держави - Державна судова адміністрація України. У той час, як європейські експерти нам підказують, що має бути один орган, який відіграватиме головну роль у питаннях призначення, просування по службі суддів, дисциплінарній та навчальній сфері. Тож думаю, що настав час, коли усі ці органи будуть об'єднані. І мені особливо приємно, що експерти Венеціанської комісії підтримали мої пропозиції.
РБК-Україна: Стосовно ВРЮ побутує думка, що такий орган не потрібний, оскільки він суттєво звужує незалежність судової гілки влади. Ви не згодні з тим, що прокурори і чиновники не можуть, за логікою, виносити рішення щодо суддів?
Володимир Колесниченко: Діяльність правоохоронної та судової систем тісно пов'язана. Адже суд дає кінцеву оцінку діяльності правоохоронних органів.
Скажімо, скоєно злочин. Прокурор, підтримуючи обвинувачення, є стороною в процесі та захищає інтереси потерпілого. Прокурор - не сліпий виконавець волі держави, це посадова особа, що стоїть на стражі законних інтересів та прав громадян.
Крім того, логіка творців Конституції щодо участі прокурорів у складі ВРЮ була мотивована повноваженням Ради з розгляду скарг на рішення про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішень щодо порушення прокурорами несумісності. Якщо у процесі конституційної реформи ВРЮ позбавлять таких повноважень, то зникне й необхідність включати прокурорів до складу Ради. Наразі ці повноваження є, тож і участь прокурорів у складі Ради є мотивованою.
Хоч, як бачимо з ініціативи глави держави, процесуальні права членів ВРЮ від прокуратури на виконання рекомендацій європейських експертів було частково обмежено.
РБК-Україна: На якому етапі реформування ВРЮ, коли відбудеться завершення реформування?
Володимир Колесниченко: На мою думку, у вересні ми отримаємо висновки Венеціанської комісії і на осінній сесії проект Конституції буде подано до парламенту. Нова редакція Конституції, орієнтовно, може бути прийнята восени 2014 р.
РБК-Україна: Народні депутати від партії «УДАР» звернулися до ВРЮ з вимогою розглянути дії суддів ВАСУ, які визнали недостовірними результати виборів в округах №11 і №71 (Домбровський, Балога). Коли ВРЮ розгляне відповідне звернення і надасть свою оцінку?
Володимир Колесниченко: Наразі перевірку цього звернення призначено. Її проводить член ВРЮ, суддя. Я, як голова ВРЮ і суддя, не маю права давати правову оцінку прийнятому судом рішенню. Остаточну оцінку діям суддів з цього питання буде дано ВРЮ колегіально.
РБК-Україна: Якої Ви думки щодо рішення ВАСУ про позбавлення Домбровського і Балоги мандатів нардепів - наскільки коректно воно прийнято? Це ж може стати небезпечним прецедентом - позбавлення депутатів мандатів через рішення судів?
Володимир Колесниченко: Депутати говорять, що це може стати небезпечним прецедентом. Чи можливий у майбутньому розгляд цих питань у судах? Сьогодні чинне законодавство таке дозволяє.
А щодо того, чи суд дотримався термінів розгляду справи, чи були дії суддів об'єктивними, неупередженими та незалежними, то це буде досліджено у ході перевірки.
РБК-Україна: Ваша думка відносно перспективи позову «УДАРу» до спікера ВР Володимира Рибака щодо персонального голосування: наскільки коректно відміняти голосування ВР на підставі рішення КСУ?
Володимир Колесниченко: Якщо буде таке рішення, то треба виконувати його.
РБК-Україна: Опозиційні депутати виступають з ініціативами виключити ВАСУ з системи судів загальної юрисдикції (ліквідувати ВАСУ). Наскільки це реально?
Володимир Колесниченко: Я впевнений, що спеціалізація судів - це крок до поліпшення надання послуг. Це як відповідь на питання, хто надасть пацієнту з інфарктом більш кваліфіковану допомогу - фельдшер чи кардіолог? Адміністративні суди, ініціатором створення яких був покійний заступник голови ВСУ Володимир Стефанюк, були започатковані для вирішення спорів, стороною у яких є органи влади.
Так, недоліки у роботі системи є, але, на мою думку, головна їх причина - у неякісному законодавстві. Популістські ініціативи ліквідувати ВАСУ - це боротьба з наслідками, а не з причинами проблеми, що виникла.
РБК-Україна: Коли завершиться будівництво нової будівлі ВРЮ? В яку суму обійшлося будівництво?
Володимир Колесниченко: Станом на 1 січня 2013 р. готовність об'єкта становила 72%. Загальна вартість будівлі - 64 млн 975,4 тис. грн. Вже виконано робіт на 47 млн 159,4 тис. грн. Йдеться про будівництво під ключ.
Тож зараз, наприклад, стелять ковролін у кабінетах. Залишився невеликий обсяг робіт, Але, через загальну економію коштів, на завершальні роботи та, зокрема, придбання меблів, не виділено. Ми сподіваємося, що все-таки питання буде вирішено і у травні ми зможемо переїхати до першого за історію ВРЮ власного приміщення. Наразі ми розміщуємося в будівлі по вул. Артема, 89, у Києві - на правах оренди. Вона належить місту та передана в оперативне управління прокуратурі Шевченківського району Києва.
РБК-Україна: Василь Онопенко очолив Раду суддів України. Ви вже зустрічалися з ним у цьому статусі, про що говорили? Будете дружити чи воювати?
Володимир Колесниченко: Так, зустрічалися. У нього маса ідей. Будемо співпрацювати. Його обрали судді - і для мене це дуже знаково. Онопенко завжди був прихильником радикальних позицій, жорстко критикував законодавчі зміни щодо статусу та повноважень ВСУ, але час змінюється, і я розумію, що, як голова Ради суддів України, він використає увесь свій досвід на користь авторитету судової влади.
РБК-Україна: 22 березня закінчуються Ваші повноваження як голови ВРЮ. ХІ З'їзд суддів України рекомендував Верховній Раді включити Вас до складу ВРЮ. Чи означає це, що, найвірогідніше, Ви знову станете членом Ради? Чи будете Ви претендувати на посаду голови ВРЮ вдруге?
Володимир Колесниченко: Так, ХІ З'їзд суддів рекомендував ВР включити мене до складу ВРЮ. Це є оцінкою моєї роботи членом ВРЮ протягом цієї каденції. Мені надзвичайно приємно, що судді дійшли такого висновку. Я не очікував такої кількості голосів - з 83 делегатів з'їзду 80 проголосували за мою кандидатуру. Якщо проаналізувати мій професійний кар'єрний період у судовій системі, то я вважаю, що не зробив жодного кроку, який би зганьбив судову систему.
У мене достатньо сил, щоб представляти суддівський корпус у ВРЮ. Відносно адміністративної посади - якщо колеги приймуть рішення, я прийму пропозицію. Сам свою кандидатуру я не висуватиму.
Спілкувався Ілля Іванов
