Володимир Демчишин: Проводити корпоратизацію "Нафтогазу" поспіхом ризиковано

В енергетичній галузі минулого тижня розгорівся скандал через умови виділення НАК "Нафтогаз України" кредиту на суму 300 млн доларів, необхідних газовому монополісту на закупівлю газу. Однією з умов ЄБРР по наданню позики є проведення реформи корпоративного управління "Нафтогазу". Її результатом має стати виведення держкомпанії з під контролю Міненерго, а також створення наглядової ради за участю незалежного менеджменту та обмеженого числа представників Кабінету міністрів. Реакція міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина була негайною. Він категорично відмовився підписувати план реформування системи управління НАК і надіслав відповідного листа директору ЄБРР в Україні Шевки Аджунеру. Втім, міністра "обіграв" Кабмін, який схвалив умови отримання міжнародного позики за всіма пунктами. В результаті, в п'ятницю, 23 жовтня, в Берліні все-таки було підписано кредитну угоду між ЄБРР і НАК "Нафтогаз України" про виділення кредиту в 300 млн доларів. Про те, чому він не підтримував план реформування управлінської системи газової монополії, Міністр енергетики Володимир Демчишин розповів в інтерв'ю РБК-Україна.

В енергетичній галузі минулого тижня розгорівся скандал через умови виділення НАК "Нафтогаз України" кредиту на суму 300 млн доларів, необхідних газовому монополісту на закупівлю газу. Однією з умов ЄБРР по наданню позики є проведення реформи корпоративного управління "Нафтогазу". Її результатом має стати виведення держкомпанії з під контролю Міненерго, а також створення наглядової ради за участю незалежного менеджменту та обмеженого числа представників Кабінету міністрів.

Реакція міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина була негайною. Він категорично відмовився підписувати план реформування системи управління НАК і надіслав відповідного листа директору ЄБРР в Україні Шевки Аджунеру. Втім, міністра "обіграв" Кабмін, який схвалив умови отримання міжнародного позики за всіма пунктами.

В результаті, в п'ятницю, 23 жовтня, в Берліні все-таки було підписано кредитну угоду між ЄБРР і НАК "Нафтогаз України" про виділення кредиту в 300 млн доларів. Про те, чому він не підтримував план реформування управлінської системи газової монополії, Міністр енергетики Володимир Демчишин розповів в інтерв'ю РБК-Україна.

РБК-Україна: В п'ятницю було підписано кредитну угоду між ЄБРР і НАК "Нафтогаз України" про виділення газовому монополісту 300 млн доларів. Однією з умов позики є реалізація реформи корпоративного управління. Ви критикували це рішення і були проти зміни механізмів управління НАК. Чому?

Володимир Демчишин: Я не те, що не проти реформи корпоративного управління "Нафтогазу", а, навпаки, за її проведення. Сама реформа, її етапи дуже добре розписані і продумані. Але я впевнений, що поки що її реалізація не зовсім на часі для українських реалій. Тобто, скоріше, це зараз дуже прогресивний для наших умов крок.

Разом з тим, сам документ з корпоративного управління, до створення якого були залучені і європейські партнери, нічого унікального і новітньої не пропонує. За основу взято принципи, які ефективно працюють в англо-саксонської системі. Але такий стиль управління не можна просто "насадити" в настільки специфічній компанії, як "Нафтогаз".

Саме тому я спочатку пропонував Мінекономіки розробити єдині принципи управління для всіх великих держкомпаній, причому не тільки в енергосекторі. Вони всі потребують певного рівня незалежності. Адже як тільки приходить новий уряд - починає змінюватися топ-менеджмент держкомпаній. Приходить новий керівний склад, який змінює стратегію розвитку компаній, в результаті такої частої зміни напрямків розвитку ефективні результати навряд чи вдасться отримати.

РБК-Україна: В чому ви все-таки бачите основні перешкоди до зміни управління "Нафтогазом" саме зараз?

Володимир Демчишин: "Нафтогаз" має унікальні зобов'язання, перш за все, соціальні. Тобто, компанія, крім іншого, забезпечує енергоресурсом соціально-незахищених громадян і є держмонополією. Тому навряд чи зараз можна говорити про те, що в ході реформування вдасться створити незалежну наглядову раду. Навіть не дивлячись на те, що до цього органу увійдуть представники держави.

Пропонується, що наглядова рада буде складатися з семи осіб. Троє з них будуть представляти державу. Навіть неважливо, хто буде представляти інших. Вдумайтеся - на даний момент НАК виконує соціальну функцію, отримує з держбюджету величезні кошти. В минулому році - 110 млрд грн, цього року - 30 млрд грн, в наступному році, думаю, не менше 8-10 млрд грн. Тобто, держава забезпечує компанію серйозними коштами, а контролювати її не зможе? Хіба це не дивно?

РБК-Україна: Коли ж, на вашу думку, варто реформувати структуру та принципи управління газовою монополією?

Володимир Демчишин: Я впевнений, що реформу проводити треба тільки тоді, коли НАК "Нафтогаз" стане незалежною ринкової компанією. Тобто, після того, як компанія буде розділена на сегменти за функціями, і буде реалізований план по так званому "анбандлингу". Він передбачає розділити видобуток, транспортування та торгівлю газом. Тоді в кожній з цих трьох компаній ми сформуємо наглядові ради, які будуть приймати рішення. Але все одно держава, будучи акціонером в кожній з них, буде мати можливості контролю.

З досвіду своєї попередньої роботи в інвестиційній компанії, я можу сказати, що перед тим як вивести ту чи іншу компанію на IPO, ми спочатку реформували систему корпоративного управління. Бути незалежним директором в наглядовій раді того чи іншого бізнесу - дуже складна функція, особливо на ринках, що розвиваються. І бути впевненим в тому, що зараз ефективний по суті європейський підхід до управління спрацює якісно в держмонополії, якою є НАК, я не можу.

РБК-Україна: Передбачається, що незалежними представниками наглядової ради стануть банкіри, топ-менеджери великих компаній, інвестаналітики. Чому їм має бути це цікаво? Ви впевнені, що вони погодяться?

Володимир Демчишин: Повірте, погодяться, оскільки увійти до складу наглядової ради такої компанії, як НАК "Нафтогаз" - це дуже престижно і цінно. Це величезна компанія, і входження в структуру її управління передбачає високий публічний статус. І, зрозуміло, у топ-менеджерів буде адекватна ринкова зарплата.

РБК-Україна: Як будуть визначатися критерії незалежності наглядової ради і якими вони будуть?

Володимир Демчишин: Правила незалежності прописані і відомі на європейських ринках. У топ-менеджменту, який увійде до наглядової ради, не повинно бути бізнесу і родичів в держорганах. Крім того, члени наглядової ради не повинні приймати операційні рішення. Для цього є рада директорів. Наглядова рада буде приймати рішення по певним і винятковим положенням, які прописані в статуті компанії.

Йдеться про істотні транзакції, емісії акцій, виплати дивідендів, вихід на IPO, ключові призначення, узгодження стратегії і фінансових планів. Тобто, в їх компетенцію увійдуть питання акціонерного рівня.

Основна мета реформи в тому, щоб протягом п'яти років обрані члени наглядової ради не змінювалися. Вони отримують на цей строк певний імунітет і їх головне завдання - реалізувати стратегію розвитку компанії. Але ще раз кажу, треба дивитися на умови. Ринок газу поки неконкурентний.

РБК-Україна: Вашу позицію неодноразово критикували, звинувачуючи вас у тому, що ви не хочете випускати з-під контролю Міненерго газовий сегмент енергетики...

Володимир Демчишин: Так, звинувачувати поверхнево легше всього. Коли я говорив, що не передам Фонду держмайна акції "Центренерго", тому що заберуть з-під Міненерго акції, не приватизують підприємство, а просто розставлять менеджемент, всі говорили, мовляв, міністр хоче все контролювати. А коли я передав всі акції обленерго, ТЕС, ТЕЦ у ФДМ - де ж обіцяні приватизаційні процеси?

Тому я і в ситуації з НАК кажу: монополіст завжди буде діяти в своїх інтересах. Давайте створимо спочатку конкурентне середовище у відповідності з вимогами Третього енергопакету. Саме тому я виступав з критикою такого поспіху проведення реформи корпоративного управління "Нафтогазу" і був проти того, щоб "прив'язати" рішення по кредиту до процесу корпоратизації держкомпанії саме зараз.

Впевнений, якщо корпоратизація проводиться в поспіху, то у випадку з держвласністю, без публічного обговорення цієї процедури, є великі шанси ускладнити собі життя. Необхідно, наприклад, детально оцінити ризики після переведення акцій компаній "Укртрансгаз", "Укртранснафта", "Укнафта" "Укргазвидобування" з власності держави у власність НАК.

При цьому виникають питання по виплаті дивідендів в бюджет, можливих ризиків втрати цих активів з боку держави на користь кредиторів, у тому числі щодо судового процесу з "Газпромом".

Але рішення прийнято, і тепер будемо працювати з урахуванням умов, прописаних в кредитному договорі. При цьому я буду і далі наполягати на максимальній публічності реформування системи управління НАК з урахуванням поділу компанії на сегменти.

Бесіду вели Марія Цатурян та Ірина Голод