Віце-президент Westinghouse Майкл Кірст: Присутність в Україні - не фінальна крапка в нашій стратегії
Майкл Кірст розповів про плани Westinghouse в Україні та Центральній Європі
Українська атомна енергетика робить нові спроби диверсифікувати поставки ядерного палива і, таким чином, знизити рівень залежності від постачань з Росії. Американська компанія Westinghouse прагне стати партнером для України в питанні постачання палива на українські АЕС.
Незважаючи на те, що контракт з "Енергоатомом" компанія підписала ще в 2008 році, до широкомасштабного співробітництва з Україною вона повернулася лише нещодавно. Однією з причин "застою у відносинах", який тривав до 2014 року, були технічні неполадки, що виникли у квітні 2012 року при використанні американського ядерного палива на Південно-Українській АЕС.
Про те, чого очікувати від нового етапу відносин "Енергоатому" і Westinghouse, про якості американського і російського палива, про можливості використання змішаного завантаження і про безпеку українських АЕС в інтерв'ю РБК-Україна розповів віце-президент Westinghouse Майкл Кірст.
РБК-Україна: Ви повертаєтеся до співпраці з НАЕК "Енергоатом". Були заяви про те, що на Запорізьку АЕС вже в цьому році буде вироблено дві поставки ядерного палива. Чого ви чекаєте від цього проекту? Чому для повторного виходу на український ринок вибрали найбільшу АЕС, особливо, з урахуванням того, що попередній досвід співпраці з Південно-Української АЕС був не найвдалішим?
Майкл Кірст: Давайте по порядку. Як ви вже знаєте, ми підписали розширений контракт з "Енергоатомом" близько року назад. Цим документом ми продовжили попередня угода, укладена з українською стороною ще в 2008 році. Початковим контрактом передбачалося, що ми будемо поставляти паливо на три енергоблоки Південно-Української АЕС. У період з 2008 по 2012 рік ми завантажували ядерне паливо на другий і третій енергоблоки ЮУАЕС. Протягом усіх чотирьох років експлуатація палива супроводжувалася відповідними дослідженнями, процесами тестування, які продемонстрували позитивні результати.
До речі, розробка палива для українських АЕС - це 15-річний процес, який ні на секунду не припинявся. Я хочу підкреслити, що для Westinghouse - це далеко не недавній феномен, а завдання, яке ми зайняті постійно. У ході багаторічної роботи з цього питання ми зіткнулися з безліччю глобальних наукових проблем, що потребують вирішення. Ніхто в світі, крім нас, не проводив більшої кількості досліджень, тестувань щодо адаптації нашого палива з іншими видами, а також по моделюванню паливних збірок для реакторів.
З урахуванням проведеної роботи, в грудні 2014 року ми продовжили контракт з українською стороною. Я думаю, що це саме по собі - прекрасний приклад і доказ того, що наше паливо в експлуатації досить ефективно. З іншого боку, Україна, зокрема "Енергоатом", погодилися не тільки продовжити наш контракт, але й розширити його.
Крім того, на третьому енергоблоці Південно-Української АЕС встановлений і багато років успішно працює програмний комплекс BEACON TSM (це система, розроблена Westinghouse, призначена для нейтронно-фізичних розрахунків параметрів активної зони реактора, - ред.). А на другому енергоблоці ПУАЕС встановлено моніторингова система української розробки. Вона також досліджує, розраховує параметри і для американського палива.
Робота цих комплексних моніторингових систем не передбачає завантаження палива Westinghouse. Крім того, в Україні також працює аналогічне російське програмне забезпечення. Наше завдання обрати ту систему, яка може ретельно фіксувати стан палива.
На ЗАЕС ми також встановили тестову модель BEACON. Завдяки моніторингу і досліджень ми повинні зрозуміти - завантажувати чи ні наше паливо в українські реактори.
РБК-Україна: Які висновки в результаті досліджень були зроблені після невдалої експлуатації американського палива в 2012 році на ПУАЕС? Російські медіа всіляко розкручували цю історію, розповідаючи про проблеми, пов'язаних з експлуатацією американського палива, продовжують це робити і зараз. Що відбулося насправді?
Майкл Кірст: Я б не хотів коментувати цю тему. Я можу назвати лише один факт: все, що тоді писали в медіа, і все, що з'являлося в різних джерелах щодо низької якості палива Westinghouse, не підтримувалося і не підтримується жодною регулюючим органом у сфері атомної енергетики ні в США, ні в ЄС, ні в Україні. Доказом нашої надійності є те, що наше паливо роками успішно експлуатується без збоїв практично по всьому світу. Його ефективність також і оцінили українські чиновники, що відповідають за енергетичну безпеку країни.
Я можу сказати одне - не існує проблем, пов'язаних з експлуатацією палива Westinghouse. З нашим паливом взагалі немає проблем. Грубо кажучи, наші паливні збірки не можуть пошкодити один одного. Я думаю, що коректніше звернутися за коментарем щодо ситуації, що сталася в 2012 році, до "Енергоатому".
РБК-Україна: Як американське паливо веде себе в змішаній завантаженні з російським? Про змішаній експлуатації говорив глава "Енергоатому" Юрій Недашковський.
Майкл Кірст: Як я вже сказав раніше, Westinghouse 15 років проводив відповідні дослідження і тестування. За цей час ми жодного разу не отримали інформації про параметри палива від російських постачальників, і у нас багато часу пішло на те, щоб вивчити конструкцію російських паливних збірок.
Потім ми довго розробляли паливо, яке ми могли б назвати сумісним. Спочатку ми працювали над фізичними параметрами, потім почали його тестувати - замість 42 паливних збірок ми завантажили тільки 4 і тестували паливо протягом чотирьох років на його ефективність в змішанні з російським паливом.
І тільки після цього ми завантажили все 42 паливні збірки і вивчали їх роботу протягом наступних чотирьох років. Це титанічна, грандіозний і багаторічну працю, який нам довелося пройти, щоб змішана завантаження на українських АЕС стала можливою. У всьому світі, там, де не стоять реактори ВВЕР російського виробництва, змішане завантаження - абсолютно стандартна процедура в енергетиці і абсолютно адекватне інженерне рішення.
РБК-Україна: Наскільки зараз Westinghouse відчуває конкуренцію з боку російського ТВЕЛ? Чи створює російська сторона якісь перешкоди по виведенню американського палива на український ринок, і який у зв'язку з цим буде стратегія компанії на українському ринку?
Майкл Кірст: Російський постачальник є нашим конкурентом. Наша ринкова позиція в тому, щоб постійно утримувати високий рівень якості нашого продукту. Важливо розуміти: ядерне паливо не є готовим товаром для споживання, як наприклад, вугілля чи газ. Це - складний інженерний продукт, який повинен відповідати стандартам якості і безпеки, а ціна на нього повинна бути економічно обгрунтованою.
Ми віримо, що якщо ми будемо дотримуватися цих позицій і неухильно їх дотримуватися, то нам не потрібно ніякої політики чи пропаганди. Ми і так будемо дуже успішною компанією, що працює в сегменті української атомної енергетики. На інших ринках у нас дуже стійке положення і гарний бізнес-реноме.
Крім того, для нас найважливішим пріоритетом є питання безпеки. Westinghouse - найбільший в світі виробник ядерного палива. Для нас немає ніякого раціонального сенсу продавати Україні нові паливні збірки, якщо у нас немає стовідсоткової впевненості в безпеці їх експлуатації. В іншому випадку, ми завдамо істотної шкоди нашому бренду, нашому бізнесу, нашої репутації, і це буде вкрай контрпродуктивно для нас. Тому тут, в Україні, ми будемо працювати тільки за умови, що ми впевнені в цілковитій безпеці кінцевого продукту.
РБК-Україна: Раніше президент Westinghouse Денні Родерік заявляв, що ваша компанія готова завантажити американським паливом всі 15 енергоблоків українських АЕС. Зрозуміло, багато що буде залежати від купівельної спроможності України, але все ж, яку частку на нашому ринку ви хочете зайняти?
Майкл Кірст: Заява пана Родеріка була відповіддю на прохання українського уряду і "Енергоатому" збільшити потужності наших заводів з виробництва ядерного палива для того, щоб, якщо коли-небудь в Україні виникне необхідність замінити всі постачання палива, ми були до цього готові.
Ще в минулому році наші підприємства були не в змозі покрити весь необхідний для України обсяг. За цей час ми інвестували в наше виробництво серйозні суми, щоб в разі потреби бути в змозі задовольнити український попит. Але я хочу підкреслити, що рішення змінити постачальника палива і повністю перейти на наш продукт буде прийматися виключно "Енергоатомом" і Кабінетом міністрів України.
РБК-Україна: Інтерес вашої компанії до українського ринку продиктований виключно наявністю великого обсягу атомної генерації?
Майкл Кірст: У Східній Європі в нашій сфері інтересів не тільки Україна - ми давно ведемо діалог з Чехією та Болгарією. Вони використовують той же вид ядерного палива, який використовується і в Україні.
Але в Україні є ще два реактори на Рівненській АЕС - ВВЕР-440 - які працюють на зовсім іншому виді палива. І з Європейським Союзом ми домовилися про необхідність знову почати процес оцінки палива для ВВЕР-440.
В Центральній Європі налічується близько 20 реакторів цього типу, і ми зацікавлені в тому, щоб зайняти цю нішу на європейському ринку. Тому, якщо говорити про стратегічні плани, мова не йде тільки про Україну.
Ми також готові працювати з будь-якими компаніями, крім російських, у яких є досвід роботи з реакторами ВВЕР. Ми відкриті для будь-якої країни в цьому регіоні, яка шукає можливості диверсифікації поставок енергоресурсів - газу, вугілля, ядерного палива. Це цілком природні і правильні державні рішення, і, зрозуміло, Westinghouse буде співпрацювати з такими країнами в нашому сегменті.
тобто, у нас велике бачення ринку. Звичайно, ми хочемо бути в Україні, але це не остаточна крапка в нашій стратегії. Ми хочемо працювати на динамічно розвиваються ринках, орієнтованих на диверсифікацію енергетики.
РБК-Україна: Крім постачання паливних збірок, чи є у вас в планах будівництво заводу ядерного палива в Україні?
Майкл Кірст: В Україні 15 ядерних реакторів. В наступному році ми, напевно, завантажимо нашим паливом три. Напевно, це не дуже правильна бізнес позиція, будучи постачальником палива для трьох реакторів, заявляти про те, що ми побудуємо підприємство з виробництва палива в цій країні. Поки що це безглуздо. Ми вважаємо, що нам необхідно спочатку отримати досвід роботи на українському ринку, розширити обсяг наших поставок на інші реактори, і лише після цього можна буде говорити про можливість будівництва заводу. Зараз такі розмови передчасні.
Крім того, нове підприємство вимагатиме від нашої компанії значних інвестицій. І прямо зараз, коли ми серйозно конкуруємо в Україні з російським постачальником, компанією ТВЕЛ, не думаю, що такі інвестиції доцільні взагалі.
РБК-Україна: Чи є у компанії довготривалі плани в Україні? Чи можете ви вже говорити про плани на 2017 рік?
Майкл Кірст: Ми сподіваємося, що до цього часу ми зможемо завантажити в українські реактори все паливо, яке ми поставляємо. Зараз і в наступному році частину обсягу наших поставок буде законсервована в сховище. І є ризик, що Україні доведеться закуповувати паливо двічі: якщо ви не зможете використовувати наше паливо, вам доведеться купувати російське. Тому в 2016 році для нас немає ніякого сенсу виходити за межі підписаного контракту. Сподіваємося, що наші поставки все ж будуть використовуватися.
Крім того, ми також орієнтовані на серйозну співпрацю з "Енергоатомом" в питанні передачі нашого досвіду по збільшенню ефективності АЕС. Ми впевнені, що українські АЕС за дуже короткий період часу можуть істотно збільшити обсяги генерації електроенергії. Для України це буде серйозний крок вперед.
РБК-Україна: Як ви оцінюєте стан українських АЕС? І наскільки складні і дорогі роботи необхідно провести для остаточної адаптації наших реакторів під американські паливні збірки?
Майкл Кірст: Перш за все, я хочу сказати, що українські АЕС - безпечні. Немає ніяких причин для занепокоєння або якихось погроз. Більшість з них вдосконалили свої системи безпеки і проходять етапи модернізації, які були профінансовані ЄБРР, також кошти на ці цілі виділялися і з українського бюджету.
Крім цього, ми рекомендуємо в додаток до вже проведеній роботі ряд проектів, які підвищать продуктивність української атомної генерації. Зараз рівень ефективності українських реакторів становить близько 70%. Це в рази краще, ніж показники теплової генерації, але атомна енергетика активно розвивається у всьому світі, і в середньому рівень ефективності атомних станцій становить близько 90%. Тобто, Україні є до чого прагнути.
Ми пропонуємо провести ряд експертиз, які дозволять оцінити якість палива, рівень управління атомними станціями, як вони себе ведуть в пікові навантаження. Ми допоможемо "Енергоатому" досягти цього 90-відсоткового рівня ефективності. Українській енергосистемі це дозволить створити додатково 2 тис. МВт потужності. То є наше завдання, щоб при тому ж рівні споживання палива, атомні станції працювали ефективніше як можна довше. Ми вважаємо, що для цього буде потрібно до двох років і близько 200-300 млн доларів.
РБК-Україна: Наскільки стратегічно правильно для країни фокусуватися на розвиток і збільшення частки атомної генерації, в той час як весь розвинений світ намагається замінити традиційну енергетику альтернативними джерелами?
Майкл Кірст: Я думаю, що зараз Україні не варто жити з оглядкою на весь світ, а слід зосередитися на своїх проблемах і потребах. Зараз близько 60% електроенергії виробляється атомними станціями. І всі хочуть переключити свою увагу на проблематику використання природного газу. Це, безумовно, украй важливо, але це - енергоресурс, який використовується в сегменті теплопостачання, і не має відношення до електрогенерації.
Якщо Україна скоротить частку атомної енергії в структурі генерації, то чим вона зможе її замінити? Можна, звичайно, перейти на альтернативні джерела, але їх ефективність не перевищує 33%: адже сонце не світити всі 365 днів в році, вітер дме не кожен день і т. д.
Щоб задовольнити потреби країни, необхідні серйозні енергопотужності. Коли говорять про енергоресурсах, увагу України в основному сконцентровано на вугіллі і на природному газі. Проте у вас не так багато альтернативи, де його брати. Тим не менш, навіть якщо поступово заміщати той же газ альтернативними джерелами енергії, це обійдеться дорожче, ніж модернізація вже існуючих, працюючих атомних потужностей.
Звичайно, в майбутньому питання використання альтернативної енергетики може стати актуальним, але зараз я б порадив Україні використовувати всі можливості для розвитку традиційної енергії.
РБК-Україна: Зараз Україна платить Росії більше 100 млн доларів на рік за утилізацію відпрацьованого ядерного палива. При цьому паралельно будує сховища, але не всі з них уже працюють на повну потужність. Чи Правильно я розумію, що співпраця з вашою компанією не передбачає для України можливості утилізації?
Майкл Кірст: Це високі рентні платежі, безумовно. І також Україні необхідно вкладати в будівництво власних сховищ. Ми розуміємо, що вам, фактично, доводиться платити двічі. Ми не надаємо послуги з утилізації відпрацьованого палива. Але є американські компанії, які надають такі послуги, наприклад, Holtec. Їх технологія працює в Запоріжжі - паливо зберігають у спеціальних касетах та їх закривають в сховище. Термін зберігання - 100 років.
В ЄС і США у нас також немає своїх сховищ для ядерних відходів. Кожна країна самостійно займається вирішенням цього питання. І це питання навряд чи пов'язаний з диверсифікацією поставок. Буде працювати Westinghouse на українському ринку чи ні, Україна повинна інвестувати в розвиток потужностей з утилізації ядерного палива.
РБК-Україна: В експертному середовищі існує думка, що американське паливо значно дорожче, ніж російське. Останнім обходитися нам в 600-800 млн доларів в рік. Чи Можете ви уточнити, у скільки обійдеться країні співпрацю з вашою компанією?
Майкл Кірст: По-перше, для того, щоб залишатися конкурентними для українського ринку, і щоб продовжити наш контракт з українською стороною, потрібні не тільки політичні, але й економічні рішення. Звичайно, у цьому зв'язку ми не можемо бути дуже дорогими.
По-друге, у березні цього року в мене була в Києві спільна прес - конференція з головою "Енергоатом" Юрієм Недашковським. І журналісти йому поставили точно таке ж питання, який ви зараз адресували мені. Я хочу просто повторити його відповідь. Він сказав, що з урахуванням цін на сировину, вартості паливних збірок, їх ефективності і використання, немає ніякої різниці в ціні між американськими і російськими поставками.
Я можу спиратися лише на слова Юрія Недашковського, оскільки нам невідомі російські ціни. Думаю, "Енергоатом" володіє більшою компетенцією порівнювати вартість продуктів двох конкуруючих компаній.
РБК-Україна: В Україні люди в принципі боятися атомної енергетики. Уроки Чорнобильської трагедії не забуті, а російські медіа періодично підігріває ці страхи в українському суспільстві. У зв'язку з цим наскільки безпечним буде українсько-американське співробітництво?
Майкл Кірст: Як я вже говорив, що українські АЕС - безпечні. Звичайно, вони потребують модернізації, але в принципі їх рівень безпеки більш ніж серйозний. Також в Україні в атомній енергетиці працюють висококваліфіковані кадри. Рівень ваших інженерів-енергетиків один з найвищих у світі. Ми розуміємо, що російська пропаганда вносить деструктив у суспільство і спрямована проти нас. Ми не реагуємо, оскільки вважаємо їх заяви абсурдними.
Крім того, Україна, підписавши угоду про асоціацію з ЄС, взяла на себе зобов'язання підвищити рівень стандартів безпеки атомної генерації. Це важливо, оскільки, якщо ви зможете успішно впровадити євростандарти в енергетиці, у вас відкриваються більш широкі можливості щодо поставки електроенергії в Європу. Тобто, завдяки нарощуванню експорту, ви зможете збільшити доходи, і вкладати більше в розвиток енергетики.
Наша компанія модифікувала більшість атомних реакторів в ЄС. І у нас дуже великий досвід по впровадженню стандартів безпеки, ми беремо участь у всіх міжнародних процесах, які пов'язані з цією темою. Зрозуміло, ми будемо ділитися своїм досвідом з Україною.
