Президент НОРТ Юрій Бондарєв: Щомісячно кудись зникають 50 млн грн з 5-відсоткового місцевого роздрібного податку

Президент НОРТ Юрій Бондарєв: Щомісячно кудись зникають 50 млн грн з 5-відсоткового місцевого роздрібного податку
У НОРТ прокоментували підакцизний податок
В цьому році почав діяти новий місцевий підакцизний податок - 5% роздрібного продажу алкоголю і сигарет. В уряді стверджують, що цей податок повинен допомогти розвитку громад і т. д. Однак, на думку президента Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ) Юрія Бондарєва, цей податок викликає більше питань, ніж дає відповідей.

В цьому році почав діяти новий місцевий підакцизний податок - 5% роздрібного продажу алкоголю і сигарет. В уряді стверджують, що цей податок повинен допомогти розвитку громад і т. д. Однак, на думку президента Національної організації роздрібної торгівлі (НОРТ) Юрія Бондарєва, цей податок викликає більше питань, ніж дає відповідей.

"За період січень-серпень 2015 року, на підставі поданих звітів, було нараховано близько 1,2 млрд грн нового податку, що становить у середньому 150 млн грн у місяць. "В цілому, українці витрачають близько 50 млрд грн на покупку тютюнових виробів в рік. Відповідно, 5% - це близько 2,5 млрд на рік або трохи більше 200 млн грн в місяць... ми бачимо розрахункову різницю в 50 млн грн у місяць між очікуванням і нарахованим", - сказав, зокрема, в інтерв'ю РБК-Україна президент НОРТ.

НОРТ була створена в серпні 2013 року. Вона об'єднує понад 1 тис. роздрібних точок продажу в Києві, Харкові, Полтаві, Тернополі та ін. Головна мета організації - взаємодія операторів роздробу з усіма гілками влади.

"Ми зацікавлені працювати чесно і платити податки, саме тому хочемо нормальних робочих відносин з фіскальними та контролюючими органами", - пояснив Юрій Бондарєв.

РБК-Україна: Як зниження купівельної спроможності населення позначилося на роздрібних обертах, порівняно з аналогічними періодами 2013 і 2014 років?

Юрій Бондарєв: За останні два роки в Україні відбулося значне погіршення соціально-економічної ситуації, обумовлене кризою, війною на Донбасі, падінням курсу гривні і зростанням цін на продукти харчування і комунальні послуги. Природно, що ці події призвели до різкого зниження купівельного попиту населення.

Особливо серйозно це відчувається в 2015 році. За даними Держстату, оборот роздрібної торгівлі в Україні в січні-вересні 2015 року знизився на 22,3%, порівняно з аналогічним періодом 2014 року - до 735 млрд грн. При цьому, в січні-вересні 2014 року він знизився лише на 5,3% порівняно з аналогічним періодом 2013 року.

Але дуже важливо відзначити, що поступово відбувається адаптація населення до нових реалій і фактична зміна споживчої поведінки.

РБК-Україна: По яких товарних групах спостерігається найбільше падіння, по яких падіння немає? Може, є товарні групи, в яких спостерігається зростання продажів?

Юрій Бондарєв: У Києві було проведено дослідження Shopper Trends 2015(Nielsen Україна). Згідно з його результатами, вже близько 57% покупців стверджують, що знають ціни на всі або більшість товарів. Але все одно, через зростання цін, середній чек збільшився.

При цьому, витрати на свіжі продукти (м'ясо, рибу, овочі і фрукти) скоротилися на 26%, а середні витрати на продукти харчування та товари повсякденного попиту зросли на 3%.

У 2015 кияни стали менше витрачати грошей в супермаркетах та гіпермаркетах, а частина покупців переключилися на дискаунтери і мінімаркети. Також важливо, що помітно зріс відсоток покупців здійснюють термінові покупки за поточним потребам: з 9% в 2014 році - до 15% в 2015 році.

РБК-Україна: Які перспективи роздробу на 2016 рік?

Юрій Бондарєв: З'являються перші сигнали, які дають розуміння стабілізації ситуації і надію на позитивні зміни в майбутньому. Ми бачимо, що, порівняно з першим кварталом 2015, відзначається зниження темпів падіння ВВП і рівня інфляції.

РБК-Україна: Як рітейлери оцінюють у цілому податкову реформу в контексті свого бізнесу? Які плюси, які мінуси?

Юрій Бондарєв: Безумовно, у бізнесу дуже високі очікування від податкової реформи. Ми віримо, що пропоновані зміни створять умови для створення сприятливих фіскальних умов для розвитку бізнесу і відновлення економіки країни.

Очікується, що будуть знайдені вирішення найбільш болючих проблем у сфері оподаткування, наприклад, зниження рівня податкового навантаження на фонд оплати праці. Ми сподіваємося, що відбудеться оздоровлення інвестиційного клімату, зниження ставок прямих податків, перехід до оподаткування розподіленого прибутку.

Податкова реформа необхідна для виведення економіки з тіні, встановлення справедливих ставок податків і спрощення адміністрування для стимулювання легалізації бізнесу.

РБК-Україна: Які норми податкових новацій найбільш болючі для рітейлу? Які норми є прийнятними і стимулюють розвиток бізнесу?

Юрій Бондарєв: Ми всі розуміємо, що для підприємців податкова реформа полягає не тільки в тому, щоб просто поміняти ставки або бази оподаткування. Реформа, насамперед, повинна поміняти філософію роботи податкових органів. Спочатку, це повинно бути надання сервісних послуг платникам податків, а тільки потім виконання податкового контролю.

Наприклад, підприємці очікують запровадження електронного кабінету платника податків, це онлайн-доступ платників податків до управління особовим рахунком (облік платежів, авансів, переплат, заліки, податковий борг); спрощення форм податкових декларацій; зменшення обсягів податкової звітності.

РБК-Україна: Швидше за все, масштабна податкова реформа, яка анонсувалася на 1 січня 2016 року, буде провалена. Чи бере участь НОРТ в роботі над податковою реформою?

Юрій Бондарєв: На даний момент існують два проекти змін до Податкового кодексу з 2016 року - законопроект Мінфіну і законопроект, розроблений депутатами і громадськими організаціями.

Одне з найважливіших вимог бізнесу - забезпечення стабільності та передбачуваності податкового законодавства, запровадження трирічного мораторію на зміни у податкове законодавство.

РБК-Україна: Однією з новацій нинішнього Податкового кодексу є 5%-ний місцевий роздрібний податок. В кінці минулого року, коли ця норма ще дебатувалася, в тому числі, НОРТ писав лист керівництву країни, що такий податок вводити не можна. Чому?

Юрій Бондарєв: На початку 2015 року був введений новий акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо). Це нововведення стосувалося як роздрібних торговців, так і споживачів.

Платниками цього податку за ставкою 5% є роздрібні торговці, які продають кінцевим споживачам пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, бензин і т. п. Цей податок також можна назвати податком на споживання або податком на продаж підакцизними товарами кінцевим споживачам.

В кінці 2014 року ми були категорично проти введення такого податку в тому вигляді, в якому він існує. Ми розуміли, що це не просто ускладнить діяльність десятків тисяч підприємств роздрібної торгівлі, але і призведе до невиконання очікувань щодо поповнення бюджету.

Причина дуже проста - відсутність можливостей в автоматизованому контролі за виконанням положень цього закону та низька податкова дисципліна з боку деяких роздрібних підприємств. Тобто, збирати додаткові гроші з споживачів будуть всі, а от платити, це вже як вийде.

РБК-Україна: Чи справдилися побоювання НОРТ і ваших колег по роздробі? До чого призвів 5%-ний місцевий роздрібний податок?

Юрій Бондарєв: На початку 2015 року була вакханалія з роздрібними цінами на підакцизні товари, особливо - на тютюнові вироби. Протягом багатьох років споживачі знали, що ціна, наприклад, сигарет, відображена на пачці, є максимальною роздрібною ціною, за якою роздрібна торгівля може реалізовувати дану продукцію.

Як результат, постійно виникало непорозуміння з боку споживачів, чому ціни на вітринах відрізняються від цін на пачках сигарет. Дуже часто доходило до скандалів і незаслужених звинувачень.

Крім того, достатньо довгий період не було роз'яснень від податкової інспекції про порядок нарахування та адміністрування нового податку. Постійно виникали питання: як нараховувати, як і куди платити.

РБК-Україна: Чи є у вас орієнтовні дані - що цей податок дав місцевим бюджетам?

Юрій Бондарєв: Безумовно в рамках децентралізації регіонів пообіцяли додаткові ресурси бюджету потрібні були гроші. І що ж вийшло, отримано необхідний результат?

Давайте подивимося на прикладі тютюнових виробів. За період січень-серпень 2015 року, на підставі поданих звітів, було нараховано близько 1,2 млрд грн нового податку, що становить у середньому 150 млн грн на місяць.

Безумовно, це дуже багато. Але, виникає кілька питань.

По-перше, дійшли всі ці гроші до місцевих бюджетів і куди вони перерозподіляються далі? На жаль, цього ми не знаємо.
По-друге, стільки повинні були зібрати додаткового податку? Тут ми можемо порахувати на підставі споживання тютюнових виробів.

У цілому, українці витрачають близько 50 млрд грн на покупку тютюнових виробів в рік. Відповідно, 5% - це близько 2,5 млрд на рік або трохи більше 200 млн грн в місяць. Тобто, передбачається, що українці платять ці гроші зі свого гаманця і розраховують отримати їх у свої місцеві бюджети.

Але ми бачимо розрахункову різницю в 50 млн грн у місяць між очікуванням і нарахованим. Природно, може виникнути риторичне питання, де ж гроші? Знову-таки можна лише відповісти, що вони загубилися по дорозі.

При цьому, мені відомо про масовій появі фірм-одноденок, через які на величезні суми реалізувалися підакцизні товари, в першу чергу алкоголь і тютюнові вироби, після чого вони зникали без сплати 5% податків.

РБК-Україна: Напевно, місцеві ради будуть категорично проти скасування такого податку. Як ви будете аргументувати його шкідливість (закриття цивілізованих форматів торгівлі з поверненням до стихійної ринкової торгівлі або чимось ще)?

Юрій Бондарєв: Звичайно, якщо є можливість зібрати і надати додаткові кошти на потреби регіонів, давайте це зробимо. Але, це повинно бути зроблено чітко і прозоро, і при цьому без ускладнення життя роздрібних торговців.

РБК-Україна: Також проти скасування такого податку будуть виступати політики, аргументуючи тим, що така норма є в першому варіанті коаліційної угоди і що громади не зрозуміють. А ви як будете аргументувати необхідність скасування цього податку?

Юрій Бондарєв: Дуже хотілося б уникнути повторення помилкових кроків нашого уряду, які були не до кінця прораховані і створюють додаткові складнощі бізнесу, будучи, по суті, втраченими можливостями.

Наша ж пропозиція досить просте. По-перше, збільште специфічні ставки "національного акцизу" - на 70-80 копійок з пачки для сигарет, на гривню для пляшки пива.

По-друге, покладіть зобов'язання по оплаті збільшеного акцизного збору на виробників підакцизних товарів, як відбувається вже на протязі багатьох років. Якщо подивитися на існуючі рейтинги платників податків, лідерами є тютюнові виробники. Це міжнародні компанії і їх високі місця забезпечені високим рівнем податків і, насамперед, податковою дисципліною.

По-третє, необхідно запровадити механізм автоматичного відрахування цієї збільшеної частини акцизного збору в регіони на підставі частки обороту роздрібної торгівлі у кожній області щодо всієї країни. Це офіційні показники Держстату.

В цілому, така реформа забезпечить 2.5-3 млрд грн надходжень у місцеві бюджети.

Розмовляв Павло Круглов

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся