Віктор Нестеренко: "НБУ вивчає питання щодо антимікробного захисту банкнот"
РБК-Україна: Скільки часу зазвичай перебувають банкноти різних номіналів у обігу? Яка ситуація по даному запитанню у інших країнах?
Віктор Нестеренко: За розрахунками департаменту готівково-грошового обігу терміни перебування в обігу банкнот номіналами 1 - 50 грн становлять від одного до трьох років, номіналами 100 та 200 грн - від п'яти до десяти років, а номіналом 500 грн - понад 10 років, що відповідає світовій практиці.
В більшості країн термін служби банкнот складає від одного до двох років для банкнот низької вартості, від п'яти до десяти років - для банкнот середньої вартості, які широко використовуються, і більше семи років - для банкнот великої вартості, які, як правило, не використовуються часто. Фактично, чим більший номінал, тим довший термін служби, оскільки така банкнота в основному служить як засіб накопичування, тому її використовують більш обережно і значно рідше. І навпаки, банкноти невеликої вартості мають коротший термін служби, оскільки вони використовуються у більшій кількості операцій протягом такого самого періоду.
РБК-Україна: Чи можна щось зробити задля подовження "життя" банкнот? Якщо так, то що?
Віктор Нестеренко: Подовження "життя" банкнот, тобто збільшення їх терміну обігу, є надзвичайно актуальною задачею для більшості центральних банків.
У багатьох країнах для підвищення механічної стійкості банкнот у процесі обігу, захисту їх від забруднень, дії вологи та агресивних речовин застосовується лакування. Альтернативним рішенням проблеми є виготовлення банкнот на полімерній або комбінованій (полімерно-паперовій) основі. Здебільшого така технологія актуальна для країн з вологим і жарким кліматом.
Ще одним способом підвищення зносостійкості банкнот є застосування на стадії виробництва банкнотного паперу спеціальних покриттів із бар'єрними властивостями проти забруднення, введення у паперову масу спеціальних добавок тощо.
Фахівці Національного банку України постійно відслідковують й вивчають міжнародний досвід та проводять дослідження щодо можливості впровадження нових технологій при виготовленні як банкнотного паперу, так і банкнот національної валюти.
РБК-Україна: Скільки на даний час перебуває банкнот у обігу в Україні?
Віктор Нестеренко: За станом на 1 липня 2013 р. в обігу України перебувало майже 2,7 млрд шт. банкнот гривні дев'яти номіналів.
РБК-Україна: Який відсоток банкнот-підробок? Банкноти яких номіналів зазвичай підробляють?
Віктор Нестеренко: За підсумками 2012 року на 1 млн шт. справжніх банкнот гривні припадало приблизно 4,1 шт. підроблених банкнот.
У країнах Євросоюзу, для порівняння, виходячи з даних офіційного сайту Європейського центрального банку (www.ecb.int), за підсумками 2012 р. цей показник становив приблизно 36 шт. підроблених банкнот євро.
У Росії, за даними офіційного сайту Банку Росії (www.cbr.ru), у 2012 р. на 1 млн шт. справжніх банкнот російських рублів припадало приблизно 12,8 шт. підроблених банкнот.
За підсумками першого півріччя 2013 р. кількість підробок банкнот гривні знаходиться на рівні аналогічного періоду 2012 р.
Таким чином, ситуація з вилучення підроблених банкнот національної валюти є стабільною та не має загрозливого характеру.
Переважна кількість вилучених з обігу підроблених банкнот гривні припадала на банкноти чотирьох номіналів: 200 грн, 100 грн, 50 грн та 20 грн.
РБК-Україна: Як можна охарактеризувати систему захисту українських банкнот від мікробів та грибків? Що робиться в різних країнах з приводу такого захисту?
Віктор Нестеренко: Думки вчених і спеціалістів щодо шкоди, яку можуть заподіяти гроші, а саме, що від них можна підхопити будь-яке захворювання, дуже різняться між собою. Наприклад, австралійські вчені проводили дослідження, в результаті якого зробили висновок, що на грошах знаходиться невелика кількість хвороботворних бактерій. Тобто, вірогідність розповсюдження інфекції існує, але вона не велика.
Фахівці Центрального банку Російської Федерації стверджують, що гроші не брудніші, ніж дверні ручки в будь-якому суспільному місці.
Згідно публікацій в ЗМІ проблема забруднення грошей особливо гостро стоїть в країнах із вологим і жарким кліматом (в країнах Азіатського, африканського і Тихоокеанського регіонів), де в природі відмічається високий вміст біопатогенної флори.
Що стосується монет, то вони взагалі представляють меншу небезпеку: метал не є живильним середовищем для мікробів.
Щодо українських банкнот, то їх паперова основа виготовляється із застосуванням хімікатів, які одночасно є антисептиками, і залишаються в структурі паперу та в тій чи іншій мірі повторюють антимікробний ефект.
Разом з тим, Національний банк України вивчає питання щодо антимікробного захисту банкнот.
РБК-Україна: Чи є плани та напрацювання у частині захисту та модернізації банкнот в Україні? Що робиться в цьому плані у світі (приклад)?
Віктор Нестеренко: Національний банк України постійно працює над удосконаленням дизайну та елементів захисту банкнот гривні.
На сьогодні в обігу знаходяться банкноти третього покоління - зразків 2003 - 2007 рр.
Інформація щодо планів та напрацювань у частині захисту та модернізації банкнот гривні є закритою.
Як свідчить світова практика, центральні банки змінюють або вдосконалюють дизайн банкнот у середньому кожні 5 - 7 років. Проте, ці терміни залежать від багатьох чинників, як суспільно-політичного так і техніко-економічного характеру (розроблення нових елементів захисту банкнот та економічна доцільність їх упровадження, рівень загрози підроблення тощо).
Наприклад, перша серія банкнот євро була введена в обіг у 2002 р., а друга - з травня 2013 р. (банкнота номіналом 5 євро).
РБК-Україна: З чого складається банкнота?
Віктор Нестеренко: Первинним засобом перевірки справжності банкнот є водяні знаки - зображення, що видимі під час розглядання банкноти проти світла.
Щодо складу банкноти, то це, по-перше, багатотоновий водяний знак - зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти. По-друге, світлий елемент водяного знака - зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака гривні.
Наступними елементами захисту банкнот для візуального контролю населенням є: занурена в товщу паперу захисна стрічка, на якій розміщуються позитивні і негативні тексти та мікро-тексти; приховане зображення - зображення цифрового позначення номіналу, що стає видимим під час розглядання банкноти під гострим кутом зору до джерела світла; наскрізний елемент (суміщене зображення) - це зображення, що виконані в одному місці з лицьового та зворотного боків банкноти і суміщаються або доповнюють одне одного при розгляданні проти світла та зображення, виконані оптично-змінними фарбами, що змінюють колір при розгляданні банкноти під різними кутами зору.
Більш детальна інформація щодо описів усіх банкнот національної валюти, що перебувають в обігу та їх елементів захисту розміщена на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України.
