Віктор Кожевніков: Наше головне завдання - зберегти багатотисячний колектив та виробництво МГЗ

В умовах боротьби з пандемією коронавірусу не тільки малий, але й великий бізнес у всьому світі зіткнувся із загрозою скорочення виробництва, необхідністю звільнення співробітників і навіть виживання. Але є в цій ситуації й ті підприємства, роботі яких перешкоджає не тільки страшний вірус, а іноді й чиновники, які своїми діями можуть зруйнувати налагоджені десятиліттями тому економічні зв'язки.

В інтерв'ю РБК-Україна генеральний директор Миколаївського глиноземного заводу Віктор Кожевніков розповів про те, як підприємство в рамках чинного законодавства України вже декілька разів було змушене відстоювати свою діяльність в судах, про тиск з боку керівництва Чорноморської митниці, а також надання допомоги регіону у боротьбі з коронавірусом.

– Розкажіть, як на роботу МГЗ вплинула ситуація з коронавірусом?

– Ми як підприємство безперервного циклу і найбільший роботодавець в регіоні не можемо зупинити свою діяльність, але природно в умовах пандемії ми відразу ввели додаткові заходи контролю за станом здоров'я наших співробітників, забезпечуємо їх захисними засобами й регулярно дезінфікуємо всі виробничі приміщення. Також у цей складний час, ми вирішили допомогти медичним закладам. В 3-ю міську лікарню в дарунок від МГЗ передали кисневе обладнання, необхідне для роботи 50 апаратів ШВЛ. Знаємо, що така допомога не терпить зволікання, оскільки від цього обладнання залежить життя пацієнтів, які мають проблеми з диханням.

Крім того, на кошти заводу буде побудований модульний медичний центр, потужності якого при необхідності будуть задіяні при лікуванні пневмонії – на 30 місць з окремими входами в бокси. Ми також повністю обладнаємо його. Крім того, ми вирішили підтримати найбільш вразливу категорію людей – пенсіонерів заводу старше 70 років, і в найближчі місяці волонтери розноситимуть їм продуктові набори, щоб мінімізувати їх контакти для походів в магазини.

– Чи були обтяжливі ці незаплановані витрати для підприємства?

– Справа не в тому, що це незаплановані витрати, а в тому, що коронавірус кардинально змінив не лише життя людей, але й економічну ситуацію у світі. Нам, як і всім зараз важко. Мало хто з експертів зараз може спрогнозувати, як скоро ситуація повернеться на круги своя, і промисловість повернеться на колишні рейки. Але ми віримо, що довгостроковий успіх підприємства неможливий без процвітання суспільства в цілому. Підприємство не залишилося в стороні від проблем, що виникли у держави й суспільства у зв'язку з пандемією коронавірусу, почавши фінансування будівництва та придбання обладнання інфекційного відділення на території Миколаївської міської лікарні № 5. МГЗ завжди брав участь в житті регіону, допомагаючи соціальним, спортивним та культурним закладам, розвиваючи матеріальну базу медичних закладів, дитячих садків, шкіл та облаштовуючи громадські простору. За 2018-2019 роки ми вклали в благодійні програми 43 млн гривень. Ми не можемо залишитися осторонь у поточній ситуації, ми - частина цього регіону. Тому допомагаємо тим, кому ще важче.

– Як ця криза позначилася на роботі підприємства?

– Зараз рано робити висновки. Поки що ми працюємо стабільно, забезпечуємо виконання наших контрактів та домовленостей. Наше головне завдання – це зберегти багатотисячний колектив, зберегти робочі місця і виробництво. Все робиться для цього. Але кожен бізнес має свої особливості, наприклад, глиноземний завод – це дуже енергоємне виробництво, пов'язане з необхідністю дотримання суворих екологічних норм та інших законів. В цілому, економічна ситуація в нашій країні вже кілька років не найпривабливіша для бізнесу, це стосується і високих тарифів на електроенергію та інших факторів, які впливають на конкурентоспроможність підприємств. При цьому, за останній час на МГЗ проведена значна модернізація, шляхом інвестицій більш ніж в 1,7 раза розширено потужності, реалізовані важливі екологічні проекти, істотно знижують вплив на навколишнє середовище.

Ми, як і будь-яке виробництво перебуваємо під постійним наглядом українських контрольних органів, плюс світові стандарти пред'являють все більш жорсткі вимоги до забезпечення безпеки, в тому числі у сфері поводження з відходами. Із запуском у 2008 році шламосховища №2 на МГЗ був здійснений перехід на сучасну безпечну технологію складування основних відходів глиноземного виробництва - червоного шламу. Вона забезпечує прискорене розміщення відходів в зневодненому стані. Для механічної обробки покладених шламів використовується унікальна сучасна техніка - шнекоходи австралійської фірми Mud Master. А для виключення пилення сухих поверхонь у несприятливі погодні періоди по всій площі сховища йде зрошення. Всі світові лідери алюмінієвої галузі за останні 20 років активно йдуть від так званого "лагунного" (у вигляді пульпи) способу розміщення відходів глиноземного виробництва на користь "сухого" способу, який використовується на МГЗ.

Наше підприємство працює на основі технології провідного постачальника технологій в алюмінієвій галузі Aluminium Pechiney, коли при переробці бокситів утворюється глинозем, і червоний шлам. За такою технологією працюють більшість глиноземних заводів у світі – в Америці, Європі, Австралії, Китаї: Alcoa, Worsley, Alunorte, Chalco, Norsk Hydro, і зараз більшість з них орієнтуються на ті самі передові способи роботи з відходами, що і МГЗ.

– Виходить, що екологія зараз – больова точка для промисловості?

– Це точка розвитку швидше, просто це така сфера діяльності, де покращення наступають не швидко, вимагають великих інвестицій, при тому, що вимоги до бізнесу постійно зростають, природно, ми дуже багато вкладаємо в такі проекти, і будемо вкладати й далі. У 2019 році ми направили на цільові природоохоронні заходи 110 млн грн. Але ми реалізуємо не тільки екоініціативи, ми постійно розвиваємося, нарощуємо потужності. Так у 2019 році ми прийняли на роботу майже 100 нових співробітників, що говорить саме за себе. Зараз загальна чисельність, включаючи пром майданчик – 3500 осіб. МГЗ має величезне значення для Миколаївської області, будучи найбільшим роботодавцем і платником податків. Торік до бюджетів всіх рівнів ми заплатили 702 млн гривень. Рівень середньої заробітної плати на підприємстві є одним з найвищих у гірничо-металургійної промисловості України, у 2019 році він склав 17 783 гривень, і з кожним роком зростає. Всі трохи забули, але наш завод був побудований ще в радянські роки, коли економічні зв'язки й ставлення до промисловості було зовсім іншим – ніхто не дивився на прибутковість підприємства, якщо воно забезпечувало сировиною стратегічно важливу галузь.

В 90-ті роки все це пішло, підприємство фактично заново шукало своє місце на ринку з урахуванням того, що в Україні споживання глинозему немає, а для європейських споживачів наша продукція дуже невигідна: висока собівартість за дорогою електроенергії й не близькою логістики обмежують наш ринок збуту. Тому зараз ми переробляємо імпортні боксити й маємо стабільний збут. А проблеми, які зараз у всього виробництва в Україні, а з урахуванням пандемії, мабуть, і в усьому світі, через обмеженості обігових коштів, невигідних умов кредитування - це не наш головний біль, тому що всі ризики бере на себе толінгер, сплачуючи повністю сировину, транспортування, переробку бокситів на глинозем, куди включено і вартість складування та зберігання відходів. Сьогодні ми бачимо, що через епідемію коронавірусу економіка всього світу по суті зупинена, виробництва припиняються і закриваються відсутність збуту, падає попит і на алюміній і глинозем, а МГЗ, однак, залишається в такій кризовій ситуації рідкісним острівцем стабільності завдяки налагодженим ланцюжкам поставок і толінгу, продовжуючи вкладати значні кошти в модернізацію та екологічні проекти

– Водночас, керівник Чорноморської митниці в інтерв'ю РБК-Україна заявив про недотримання заводом екологічних норм.

– Відверто кажучи, ми були дуже здивовані, прочитавши це інтерв'ю. Функції контролю та нагляду за екологією належать Державної екологічної інспекції, Інспекції Держпраці, ДСНС. Всі ці органи відповідно до затверджених річними та комплексними планами перевірок постійно ведуть контроль за оцінкою впливу МГЗ на навколишнє середовище. При цьому жодною перевіркою, проведеною уповноваженими органами, не було виявлено фактів порушення експлуатації шламосховищ, які могли б призвести до погіршення екологічної ситуації, аналогічної аварії, що сталася в Угорщині. Застосовувана технологія укладання, обробки та зберігання шламу на МГЗ чітко прописана і регламентована у Проектній документації, яка пройшла всі необхідні державні екологічні експертизи та погодження у відповідність із законодавством України.

Що стосується взаємодії з митницею, то протидія Щуцького шести судових визначень, що підтверджує законність дій МГЗ щодо ввезення бокситів у режимі переробки на територію, вражає. Абсолютно незрозуміло, яку мету переслідує чиновник своїми діями? Вбити реальний острівець стабільності в регіоні? Треба при цьому зазначити, що митниця ні в одному судовому спорі не виграла і тільки з початку цього року повернула за рішеннями судів на рахунок МГЗ 32,1 млн грн митних платежів.

На мій погляд, позиція нового начальника митниці, може призвести до знищення одного з найбільш успішних промислових виробництв України. З урахуванням всього цього, ми вважаємо, що подібні дії й висловлювання тільки підривають стійкість економіки, і тих, прямо скажемо, небагатьох підприємств, які пережили з країною всі кризи й негаразди та до цих забезпечують стабільність цілих регіонів і їх мешканців. Важливо зрозуміти, чиї інтереси він представляє, вбиваючи стабільне виробництво, яке є основою економіки цілої області. Адже позиція митниці щодо невизнання декількох рішень суду поспіль не дає заводу нормально функціонувати.