Верховна Рада не готова голосувати за введення візового режиму з Росією

Введення візового режиму з Росією відкладається. Обговорення цієї теми активізувалося на хвилі заборони Україною російських соцмереж та отримання довгоочікуваного безвізового режиму з Європейським Союзом. За відтермінуванням цього рішення стоїть фракція "Блок Петра Порошенко". Депутати президентської фракції не готові голосувати за це. Вони приводять декілька аргументів на користь того, що введення візового режиму з РФ не піде на користь Україні.

Хто просуває питання скасування безвізу з Росією та чому президентська фракція проти - читайте у матеріалі РБК-Україна.

Спроба №3

Тема скасування безвізу з Росією востаннє активно обговорювалася півроку тому. У жовтні 2016-го спікер Андрій Парубій нагадав, що ще на початку року він зареєстрував проект постанови №4030 про припинення дії угоди між Україною та Росією про безвізові поїздки та закликав повернутися до цього питання. Але тоді питання скасування безвізу далі за обговорення у стінах парламенту не зайшло.

Причиною скасування безвізу законодавці називають збройну агресію Російської Федерації проти України: військову окупацію та анексію Криму, окупацію частини Луганської та Донецької областей, участь російських найманців та військовослужбовців у терористичних угрупуваннях на сході України - "ДНР" та "ЛНР". Мета введення режиму - забезпечення національної безпеки, захиста національних інтересів та територіальної цілісності України.

Взагалі розривати таку угоду - це повноваження уряду. Але, оскільки Кабінет міністрів за три роки конфлікту між РФ та Україною так і не спромігся це зробити, втрутитись може і парламент. Так, проектом постанови передбачається зобов’язати український уряд припинити дію Угоди між урядом України і урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян двох країн. Проте навіть якщо Кабмін приймає таке рішення, візовий режим може бути запроваджений тільки через півроку - цей час потрібен для перемовин з РФ та дипломатичної підготовки. Введення візового режиму з Росією означатиме, що російські громадяни більше не зможуть в'їжджати на територію України за закордонним, дипломатичним, службовим паспортами, паспортом моряка чи льотним свідоцтвом та перебувати тут до 90 днів, як це дозволено сьогодні.

Зараз торпедувати питання скасування безвізу з РФ почали депутати фракції "Народного фронту" (НФ). У понеділок, 15 травня, на засіданні фракції вирішили, що протягом тижня вони будуть працювати над "узгодженням наявності голосів у залі", простіше кажучи - шукати голоси. А вже за тиждень на засіданні погоджувальної ради лідер НФ у парламенті Максим Бурбак закликав розглянути необхідні законопроекти. "На фоні ейфорії отримання безвізу з Європою, ми маємо нагоду зачинити двері з Росією", - так пояснили РБК-Україна у "Народному фронті".

У Росії з відповіддю не забарилася. Україну попередили, що у випадку введення візового режиму, застосують дзеркальні міри. "Якщо вони (Україна, - ред.) це зроблять, то Росія буде змушена ввести візовий режим і для українців. Відповідна міра завдасть шкоди не Росії, а Україні. Тут і моральної, і матеріальної шкоди Україна завдає тільки собі. З огляду на те, що сьогодні українці отримують роботу у Росії, то це буде проти своїх громадян", - заявив 22 травня в ефірі радіостанції "Эхо Москви" голова комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків із співвітчизниками Леонід Калашніков.

Але не погрози Росії зіграли ключову роль у тому, що рішення про введення віз не буде прийнято найближчим часом. В НФ не змогли знайти підтримку у своїх партнерів по коаліції - депутатів фракціі "Блок Петра Порошенко" - без їх голосів провести рішення неможливо.

БПП став на кордоні

Питання підтримки введення візового режиму з РФ на засіданні фракції БПП обговорили 22 травня. Незважаючи на останні рішучі кроки із розривання відносин - як-то заборона російських соціальних мереж - останній крок депутати здійснити не наважуються. У БПП дійшли згоди, що скасування безвізу з Росією не сприятиме покращенню безпекової ситуації з огляду на те, що Україна не контролює частину україно-російського кордону. "Більшість висловлювалась проти такої ініціативи. Невідомо, як воно (введення візового режиму, - ред.) допоможе нам, з точки зору безпеки, коли ми маємо 400 кілометрів неконтрольованого кордону", - заявив заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко за підсумками засідання фракції та додав, що введення віз також може негативно вплинути на Мінський процес. "Це не дуже вкладається у Мінський процес. Відповідно, будуть нові закиди з боку Російської Федерації. Так само ми дамо їм можливість відрізати наших громадян у Криму", - каже депутат.

Відсутність контролю на сході країни не єдина причина, чому у президентській фракції не готові підтримати введення візового режиму. Ще серед доводів є наступні: неготовність України до введення Росією віз, адже в Україні наразі відсутні візові центри РФ; побоювання, що мільйони українців-заробітчан у РФ втратять роботу. "Якщо говорити серйозно, то одна з найголовніших причин, чому ми проти, це економічне навантаження. Ми отримаємо мільйони безробітних. А вони теж підтримували економіку. Постійно відсилали перекази", - пояснює РБК-Україна один із депутатів від БПП.

Як повідомили РБК-Україна у Державній прикордонній службі (ДПС), за минулий рік україно-російський кордон у напрямку Росії перетнуло близько 4,1 млн українців, за перший квартал цього року - 1,7 млн осіб. Приблизно та сама кількість повертається назад. У ДПС не беруться стверджувати, що всі ці особи є заробітчанами, адже протягом останніх чотирьох-п’яти років прикордонники не запитують про мету поїздки українців до Росії.

Відмовляючись від введення віз у БПП запропонували свою альтернативу щодо вирішення цього питання. Так, колишній керівник фракції Ігор Гринів запропонував на розгляд депутатів рішення, щоб громадяни РФ в'їжджали до України за біометричними паспортами. "Як компромісна пропозиція, була ідея пана Ігоря Гриніва, яку більшість прихильно сприйняла. Оскільки ми отримали безвізовий режим з ЄС, українці, які мають біометричний паспорт, можуть без віз потрапляти до ЄС. Давайте симетрично зробимо те саме по відношенню до РФ. І ті громадяни Росії, які мають біометричний паспорт, також хай безвізово матимуть право заїхати до України, а ті, які не мають, хай вони отримують візи", - пояснив депутат Олексій Мушак (БПП).

Разом з БПП не підтримають візову ініціативу представники "Опозиційного блоку" та групи "Відродження". "У даному випадку іде політична гра і спроба перекласти відповідальність з уряду на парламент і, таким чином, цей захід, який міг би бути захисним для країни, стає піар-заходом для окремих політичних сил. Це чистий піар "Народного фронту" і нічого більше, у стінах Верховної Ради", - каже народний депутат Юрій Павленко (ОБ). За його думкою, яка повністю співпадає із побоюваннями БПП та заявами представників держдуми РФ, від скасування безвізу, у першу чергу, постраждають українці, які працюють у РФ, адже Україна поки не готова запропонувати їм альтернативу з працевлаштування. Також в ОБ переконані, що поки Україна технічно не готова до впровадження візового режиму.

У "Відродженні" аргументами "проти" називають створення незручностей для громадян та зайвими витратами на організацію отримання віз. "Дуже велика кількість наших громадян має родичів за кордоном і стали заручниками політичного режиму тої ж РФ, але це призведе, з одного боку, до дуже великих витрат, а також до незручностей наших громадян", - пояснює нардеп групи "Відродження" Антон Яценко.

Безсилля меншості

Остаточно визначитися зі своїм ставленням до введення віз з РФ депутати БПП планують сьогодні. Але неофіційно ряд народних обранців з президентської фракції запевнили РБК-Україна, що ніякого скасування безвізу не буде.

Парубій може розраховувати на підтримку колишніх партнерів по коаліції - фракцій "Батьківщини", РПЛ та "Самопомочі". Там виходять з того, що БПП прикривається інтересами українців для того, аби зберегти економічні зв’язки з Росією, які начебто має президент Петро Порошенко та представники його оточення. "Як же його (Петра Порошенко, - ред.) менеджери будуть їздити контролювати свій бізнес? Тому і не підтримують", - каже депутат Олександра Кужель ("Батьківщина").

"Це говорить про те, що надто багато комерційних зв’язків (з Росією, - ред.). Однією рукою воюють, іншою торгують, - у свою чергу наголошує депутат від Радикальної партії Андрій Лозовий. - Ми бачимо, що Росія тут робить. Яка різниця, яка реакція Росії? Ми маємо думати, яка буде наша реакція! Вони вбили 9 тисяч людей, 23 тисячі поранили. Вони знищують нашу промисловість та присвоюють ті гроші, які привіз Янукович. Нас в принципі не має турбувати, що думає Росія".

Про те, що БПП не дасть голоси у фракції політичної сили, лідером якої є колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, розуміють. А силами НФ, "Батьківщини", РПЛ та "Самопомочі", які висловили свою підтримку та у найідеальнішому випадку дають 147 голосів, проштовхнути це питання через сесійну залу нереально.

У зв'язку з цим, як розповіло РБК-Україна джерело у фракції, спікер Ради Андрій Парубій не виноситиме свій проект навіть на включення до порядку денного сесії, поки не буде впевненості, що питання набере підтримку у залі. Робиться це для того, аби не поховати проект постанови. Тепер в оточенні Яценюка кажуть, що вони змінюють тактику, яка зараз буде наступальною. "Ми намагалися вирішити це питання тихо, але у БПП не хочуть. Тоді ми будемо продовжувати на них тиснути через ЗМІ. Ми ж не можемо прямо казати, що БПП не хоче голосувати", - ділиться стратегією співрозмовник у НФ. "А що чекати, поки Росія введе візи? Блокадою ж дотисли. Можливо, і нам вдасться", - додає виданню вже один із лідерів фракції.

А поки у Раді чекають роз’яснень від МЗС, у скільки Україні обійдеться запровадження візового режиму з Росією. "Ми чекали реальних розрахунків від Міністерства закордонних справ, ще коли півроку назад підіймалася ця тема у сесійній залі. Скільки потрібно буде відкривати додаткових консульств, працівників і таке інше. Ми поки що не побачили такого документу, як і не побачили ревізії нашої нормативно-правової бази з РФ, і які угоди потребують денонсації. Там більше 350 різних угод, і пан Клімкін обіцяв це зробити", - пояснює РБК-Україна голова комітету у закордонних справах Ганна Гопко.