СБ і ЄК обгрунтували необхідність ветування змін до закону про держзакупівлі
Світовий банк (СБ) і Європейська комісія (ЄК) направили до Адміністрації Президента України (АП) і уряду лист з аргументами необхідності ветувати зміни до закону про державні закупівлі. Копія документа є у розпорядженні видання "Комерсант-Україна".
СБ і ЄК перерахували три позиції, при збереженні яких фінансова допомога Україні залишиться замороженою. "Деякі зміни відводять закон у бік від європейських і міжнародних стандартів. У зв'язку з цим ми переконливо рекомендуємо повернути закон до парламенту", - говориться в документі.
На думку міжнародних експертів, головна з неприйнятних позицій - виведення держкомпаній з поля дії закону. "Багато операцій, обумовлені в директивах ЄС, тепер не будуть підпадати під дію українського законодавства про держзакупівлі ... Особливо ми стурбовані тим, як закон вплине на закупівлі, що проводяться комунальними підприємствами", - йдеться в листі.
У свою чергу, в українському уряді наполягають, що держпідприємства не повинні підпадати під дію закону у разі, якщо вони проводять закупівлі за рахунок власних оборотних коштів. Інакше, на думку міністра економічного розвитку і торгівлі України Андрія Клюєва, вони будуть неконкурентоспроможними. "Проводячи одну і ту ж продукцію, комерційні та державні підприємства опиняються в нерівних умовах", - пояснив перший віце-прем'єр.
Друга претензія стосується скасування тендерів при купівлі товарів і послуг Аграрним фондом, що "може серйозно вплинути на розвиток національних ринків". Клюєв пояснив, що інтервенції на аграрний ринок "проводяться, коли в країні є якась надзвичайна ситуація, тому вони і виведені за рамки закону". Втім, перший віце-прем'єр висловив готовність йти на компроміс з даного питання.
Останнє зауваження СБ і ЄК стосується процедури страхування предмета закупівлі, що вводиться новим законом: "Вимога страхування предмета закупівлі невиправдано і може істотно ускладнити процес. Ми рекомендуємо відмовитися від цієї ініціативи". На думку Клюєва, це положення виправдано і відповідає європейським нормам. Ймовірно, за підсумками дискусії норма про страхування залишиться, але буде переписана, щоб уникнути двозначності в її трактуванні.
Одночасно з посиленням міжнародного тиску активізувалися і прихильники підписання закону. Раніше перший віце-прем'єр, міністр економічного розвитку і торгівлі України Андрій Клюєв заявив, що вважає можливим його підписання з подальшим внесенням до документа необхідних змін: "Не факт, що закон буде переголосовано. Якщо потрібно буде відкоригувати його в ту чи іншу сторону, ми це зробимо протягом 2-3 тижнів, максимум - місяця".
Відзначимо, якщо прохання СБ і ЄК будуть проігноровані, вони розглядають можливість розширити фінансові санкції щодо України, зупинивши "перерахування фінансової допомоги, в тому числі в рамках програм бюджетної та макроекономічної підтримки". Раніше ЄС вже заморозив допомогу України по декількох програмах сумарною вартістю більше 280 млн євро. Тепер від рішення проблеми держзакупівель залежить також надання Києву кредиту ЄС у розмірі 610 млн євро і реалізація інших фінансових проектів.
Нагадаємо, парламент 17 травня прийняв у другому читанні і в цілому урядовий законопроект про спрощення порядку державних закупівель. Відповідний документ (№ 7532 від 31 грудня 2010 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель", ініційований Кабміном, підтримали 231 народний обранець.
Законодавчим актом уточнено підстави для застосування процедури закупівлі в одного учасника та встановлено новий механізм застосування процедури закупівлі в одного учасника, відповідно до якого відсутня необхідність отримання погодження уповноваженого органу у сфері державних закупівель.
15 березня 2011 ВР прийняла за основу даний урядовий законопроект.
Раніше повідомлялося, що в Україні загальна сума коштів в I кварталі для закупівлі товарів, робіт і послуг за договорами, укладеними в результаті закупівлі у одного учасника, склала 25 млрд 717,6 млн грн.
Відзначимо також, що на початку березня ц.р. Україна і Європейський Союз домовилися про врегулювання конфлікту, що виник після прийняття поправок до закону про держзакупівлі, через які Брюссель призупинив виділення Києву бюджетної підтримки. Зокрема, Київ погодився внести до законодавства зміни щодо спрощеного порядку держзакупівель.
Про ускладнення у взаєминах України і ЄС стало відомо наприкінці лютого. Брюссель вирішив призупинити виділення Києву бюджетної підтримки на фінансування програм у секторах енергетики, енергоефективності, транспорту та екології. Причиною конфлікту стало прийняття в січні змін до закону "Про державні закупівлі", якими було запроваджено низку винятків з тендерних процедур, у тому числі при закупівлі газу, електричної та теплової енергії, а також послуг з їх транспортування.
