За ваші гроші: держава має намір обкласти пошту податком на регулювання

Українським поштовим компаніям уряд запропонував профінансувати роботу держрегулятора; фото УНІАН Українським поштовим компаніям уряд запропонував профінансувати роботу держрегулятора; фото УНІАН

Уряд пропонує поштовим компаніям профінансувати роботу регулятора - Національної комісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації. Така норма міститься в законопроекті, який розроблявся Міністерством інфраструктури спільно з учасниками ринку. Незважаючи на це, гравці ринку стверджують, що їхня думка з цього питання не врахували, і вже б'ють тривогу. Вони впевнені, що запропоновані норми містять корупційні ризики і приведуть до підвищення вартості поштових послуг для кінцевих споживачів. Чим обернуться для ринку поштових послуг ініціативи уряду - в матеріалі РБК-Україна.

Податок на регулювання

Міністерство інфраструктури України оприлюднило на своєму сайті нову редакцію законопроекту "Про поштового зв'язку", покликаної привести українське законодавство у відповідність з європейським. Обговорення законопроекту триватиме до 13 листопада.

Крім змін у термінології і формулювання, запозичені з законодавства Європейського союзу, в документі є норми, які український ринок сприйняв неоднозначно.

зокрема, законопроект передбачає повноцінне регулювання поштової галузі: регулятор буде вести реєстр операторів поштового зв'язку і стежити за дотриманням ними норм законодавства. Надавати поштові послуги зможуть тільки ті компанії, які є у реєстрі. Щоб потрапити в нього, потрібно надіслати регулятору повідомлення про початок діяльності. При цьому компанії може бути відмовлено у включенні до реєстру. Регулятор також зможе самостійно влаштовувати перевірки поштових операторів, якщо запідозрить порушення, але не зможе отримати всю інформацію від самих операторів.

І головне нововведення - діяльність регулятора будуть фінансувати самі поштові оператори. Законопроектом пропонується стягувати по 0,2% від доходів кожного з них у рахунок такого регулювання. Автори законопроекту передбачають, що такий механізм забезпечить незалежність регулятора.

З 2010 року поштовий зв'язок в Україні не ліцензується, а сам ринок фактично не регулюється. Згідно чинного законодавства, Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації (НКРСІ) регулює тарифи на універсальні послуги поштового зв'язку - пересилання листів, бандеролей, посилок без оголошеної цінності вагою до 10 кг

Робота НКРЗІ фінансується з державного бюджету. Щорічно на потреби комісії виділяється понад 30 млн гривень. Згідно з бюджетним запитом на 2017 рік, опублікованому на сайті регулятора, в наступному році комісії вже знадобиться, щонайменше, 60 млн гривень. Всього на 2017 рік під статтю "Зв'язок, інформатизація та телекомунікації" передбачено 163 млн гривень бюджетних коштів. Цілком можливо, що гроші на витрати комісії не доведеться шукати в бюджеті, а можна буде просто "попросити" у ринку.

За даними НКРЗІ, тільки в першому півріччі 2016 року доходи галузі зв'язку та інформатизації, включаючи пошту, склали майже 30 млрд гривень. Їх більшу частину, понад 17 млн гривень, забезпечили оператори мобільного зв'язку. На пошту та кур'єрську діяльність довелося всього 2,2 млрд гривень. Але ця цифра не в повній мірі відображає реальну ситуацію, адже у держави немає точних даних про кількість гравців поштового ринку. Тим не менш, навіть за найскромнішими підрахунками щорічно можна зібрати з поштовиків близько 10 млн гривень на регулювання.

Інші кошти НКРЗІ розраховувала отримати від операторів телекомунікацій. Введення аналогічного збору для них передбачалося іншим законопроектом - №3644 "Про внесення змін до податкового кодексу (щодо електронних комунікацій)". З кінця 2015 року і до недавнього часу цей законопроект знаходився на розгляді парламенту, але 1 листопада був відкликаний у зв'язку з відправкою на повторне перше читання основного законопроекту №3644 "Про електронні комунікації".

Надії і побоювання

Ідея оплати послуг регулятора зі своєї кишені викликала неоднозначну реакцію як у телекомунікаційних, так і у поштових операторів. Тільки зв'язківці почали боротися з нею раніше. Ще влітку 2015 року 6 профільних асоціацій у сфері телекомунікацій направили в НКРЗІ лист з проханням не затверджувати проект закону, що містить дану норму, оскільки вона "призведе до виникнення корупційних схем і подорожчання послуг зв'язку". Але в підсумку норма все-таки потрапила в парламент.

Зараз схожі аргументи проти збору призводять і поштові компанії. Як вважає заступник голови правління ТОВ "Делівері" Андрій Івасів, наявність додаткового збору викличе збільшення податкового навантаження та зменшення доходів операторів ринку поштових послуг.

За оцінками "Нової пошти", додатковий збір також може призвести до підвищення цін на поштові послуги для кінцевих споживачів. "В умовах високої конкуренції на ринку, до якої додасться необхідність вносити 0,2% доходу на фінансування НКРЗІ, оператори будуть змушені піднімати ціни на поштово-логістичні послуги. Це відразу ж позначиться на кінцевому споживачеві, який ними користується, в тому числі, наприклад, на тих, хто активно купує і продає онлайн", - йдеться в повідомленні "Нової пошти". Однак уточнити, наскільки зросте вартість поштових послуг для споживачів, учасники ринку поки не змогли.

Ще один ризик, про який кажуть у "Новій пошті" - це залежність регулятора від гравців з найбільшим доходом. "Є ймовірність, що посадові особи НКРЗІ будуть більш лояльні до операторів, які отримують великі доходи, та які в результаті відіграють вирішальну роль у наповненні бюджету" НКРЗІ", - йдеться в повідомленні компанії.

За оцінками учасників поштово-логістичного ринку, найбільше доходів від послуг пошти зараз генерує "Укрпошта", хоча точних даних щодо розподілу доходів на ринку не дає ні Держстат, ні профільні асоціації.

Як вважає Андрій Івасів з "Делівері", серед всіх гравців ринку саме "Укрпошта" виявиться у виграші від прийняття нового законопроекту "Про поштового зв'язку". "З первинних текстів закону зрозуміло, що проект закону готувався фахівцями саме цього національного поштового оператора, і лише пізніше до розробки проекту закону підключилися чиновники з Мінінфраструктури", - стверджує він.

Втім, керівництво "Укрпошти" без фанатизму ставиться до введення збору на регулювання. "Як і будь-який інший господарюючий суб'єкт, і не тільки у сфері поштового зв'язку "Укрпошта" не сприймає позитивно введення додаткового фінансового навантаження, яку несе підприємство у зв'язку з необхідністю платити запропонований законопроектом збір на регулювання", - повідомили РБК-Україна в прес-службі "Укрпошти". Разом з тим, у повідомленні уточнюється, що держоператор "з розумінням ставиться до необхідності фінансувати діяльність регулятора".

Прес-секретар НКРЗІ Тетяна Ліговська повідомила РБК-Україна, що комісія вважає розробку законопроекту необхідним кроком. "Поточне законодавство у сфері поштового зв'язку давно застаріло, тому ми підтримуємо новий законопроект", - заявила вона.

Найкраща допомога - не заважати

В іншому "Укрпошта" позитивно оцінює перспективу зміни в регулюванні. "Я не вважаю, що регулятор буде діяти в інтересах великих операторів. Навпаки, його роль буде в тому, щоб надати певні умови роботи в цьому сегменті всім гравцям", - вважає гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський.

А ось приватні гравці впевнені, що ринок пошти і так успішно розвивався без втручання держави, тому додаткове регулювання йому не треба. "Чинне законодавство цілком справляється з регламентуванням поштового зв'язку", - говорить Андрій Івасів.

На його думку, за регулятором потрібно залишити тільки право арбітражного розгляду між учасниками ринку і внести зміни в деякі законодавчі акти з введенням штрафів за порушення у сфері поштового зв'язку.

Що стосується фінансування роботи регулятора, для цього могло б вистачити податків, які зараз платять поштові оператори в бюджет. Наприклад, "Нова пошта" у 2015 році сплатила 32 млн гривень податку на прибуток та 58,5 млн гривень податку на додану вартість. "Укрпошта" в 2015 році сплатила 266,17 млн гривень безпосередньо в бюджет. За 9 місяців цього року держкомпанія вже перерахувала до держбюджету понад 248 млн гривень.

Президент Української асоціації директ-маркетингу (УАДМ) Валентин Калашник вважає, що ідея запровадити збір на регулювання виявиться нежиттєздатною в українських реаліях. "У нас оператори буду займатися махінаціями. Поштові послуги, на відміну від телекомунікаційних, невинятковий вид діяльності. І завжди буде спокуса "показати" частина поштових доходів як дохід від "непоштових" операцій – наприклад, упакування відправлень", - розповідає Калашник.

Крім того, на його думку, на ринку завжди буде велике число постійно перерождающихся дрібних приватних операторів, що працюють в якості аутсорсингових партнерів великих операторів і під їх "ліцензією", то від власного імені. Це контролювати набагато складніше, ніж телеком-операторів.

On Top