Валерій Саратов: “Цього року ми перейдемо на економічно обгрунтовані тарифи”
РБК-Україна: Що змінилося в структурі Нацкомпослуг після її реорганізації указом Президента, наскільки зросли її повноваження?
Валерій Саратов: З точки зору змісту роботи нічого не змінилося - реорганізація комісії стала одним з етапів упорядкування всіх національних регуляторів. Наша комісія була створена в липні 2011 р., безпосередня робота почалася з серпня. Тоді в комісії працювали близько 30 осіб. Формування апарату завершилося в грудні, коли був сформований кістяк з 150 чоловік.
Комісія - це колегіальний орган. На даний момент він складається з шести чоловік, які приймають колективні рішення на підставі матеріалів підготовлених відповідними департаментами.
А задача голови комісії - налагодити ефективну взаємодію з усіма органами влади. Ми повинні готувати обгрунтовані пропозиції та стикувати наші рішення, щоб дотримати інтереси споживачів, підприємств і держави.
Перед комісією, з перших днів роботи була поставлена задача упорядкувати сферу регулювання тарифів на комунальні послуги - теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Вони повинні бути економічно обгрунтованими, за рахунок чого комісія повинна закласти ринкову основу для реформування всієї комунальної сфери Україну.
На сьогоднішній день під регулювання комісії підпадають 276 підприємств у сфері теплопостачання і 67 - у сфері водопостачання. Щоб ефективно працювати зі своїми ліцензіатами, комісія повинна була сформувати єдину базу даних усіх цих підприємств.
Збиралася інформація про діяльність кожного підприємства за останні п'ять років. Причому проводився і економічний, і технологічний аналіз. Всі ці дані узагальнювались, систематизувалися, і вже зараз комісія накопичила інформацію, на підставі якої можна планувати реальні реформи. Наприклад, зараз комісія прораховує рівень економічно обгрунтованих тарифів з водопостачання та водовідведення.
Що стосується тарифів на тепло, то, сподіваюся, до початку опалювального сезону ми також підготуємо відповідні розрахунки. Але всі ці розрахунки базуються на старому, ще радянському підході, так званому «витрати плюс». У перспективі - перехід на модель стимулюючого тарифоутворення.
Багато в чому завдяки проведенню цієї роботи, менш ніж через три місяці після створення комісії було проведено коригування тарифів на тепло і воду для частини наших ліцензіатів на так звану «паливну складову» - підвищили тариф на зрослу ціну енергоносіїв. Але підвищення торкнулося тільки бюджету і бізнесу, тариф для населення не збільшувався.
Завдяки цьому рішенню, частина підприємств комунальної сфери стали беззбитковими, а в цілому галузь отримала додатково близько 5 млрд грн. У тому числі, завдяки і цьому Україні благополучно пережила опалювальний сезон 2011-2012 рр.
РБК-Україна: Наскільки глибоко перетинається робота комісії з роботою Мінрегіонбуду? Які спільні проекти зараз реалізуються, які виникають непорозуміння в галузі регулювання суміжних питань і як вони вирішуються?
Валерій Саратов: Наша робота перетинається дуже тісно. Я повинен сказати, у нас склалися дуже добрі стосунки. Наш підхід дуже простий - рішення, які ми приймаємо щодо тарифної політики, повинні прийматися спільно. Якщо є якісь питання, в обов'язковому порядку запрошуємо для спільного вирішення працівників міністерства, а вони нас.
Я також є членом колегії МінЖКГ, беру участь у роботі колегії. Підхід у нас один - треба реформувати житлово-комунальну сферу, а для цього необхідно приймати тільки обгрунтовані рішення. І чим більше приймає участь фахівців у підготовці таких рішення - тим краще.
Остання наша спільна робота називалася «Створення методики розрахунків технологічних витрат і втрат води в мережах». Робота проводилася комісією, до складу якої входили і наші працівники, і фахівці міністерства. В результаті, ми змогли написати таку методику, яка відразу отримала позитивні відгуки.
РБК-Україна: Коли планується подати на розгляд Кабміну проекти нових тарифів комунальних послуг? Який термін закінчення цієї роботи поставив глава держави?
Валерій Саратов: Наші розрахунки показують, що зараз в середньому по Україні діючі тарифи на воду покривають 70% собівартості, по теплу - 75%. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що зростають складові тарифу.
Для розуміння, структура тарифу наступна. У виробництві тепла до 65% складають витрати компаній на газ, 8-10% - на електроенергію, до 20% - зарплата, на інші витрати (ремонти, амортизацію, паливно-мастильні матеріали і т.д.) припадає близько 10%.
У структурі тарифу на воду електроенергія становить 28%, зарплата - 47%, інші витрати - 25%. Але є підприємства водопостачання, де витрати на електроенергію досягають 50-60%.
Зараз головне питання - як переходити на економічно обгрунтований тариф, а переходити потрібно, безумовно. Причина проста - тільки такі тарифи дозволяють нормально працювати підприємствам. Але тут є проблема. Сьогодні, на жаль, в нашій державі існують ножиці, які називаються «світові ціни на енергоносії і, м'яко кажучи, не світова середня зарплата і пенсія». І якщо просто підняти тарифи до економічно обгрунтованого рівня - велика частина населення не зможе їх оплачувати.
Але вихід є. Наприклад, при переході до економічно обгрунтованих тарифів ввести систему адресної соціальної допомоги. Ми вже працюємо над такою програмою. Сьогодні проект компенсації на стадії розробки. Суть його зводиться до того, що після переходу на економічно обгрунтовані тарифи різниця в тарифах громадянам з низьким рівнем доходу буде компенсуватися.
РБК-Україна: Скільки часу потрібно для переведення всіх комунальних тарифів на економічно обгрунтований рівень?
Валерій Саратов: Всі питання щодо переходу на економічно обгрунтований тариф, а також графік переходів є в плані національних дій Президента на поточний рік. В цьому році ми повинні будемо підготувати всі проекти документів.
Думаю, цього року ми вже перейдемо на економічно обгрунтовані тарифи. Підкреслю, процес буде супроводжуватися відповідною роботою з населенням у вигляді адресної соціальної допомоги.
РБК-Україна: Раніше заявлялося про намір створити єдину тарифну сітку для всіх регіонів Україні. На якій стадії цей процес?
Валерій Саратов: Сьогодні є єдиний порядок розрахунку тарифів, встановлений постановою Кабміну №869. Але через різні умови господарювання різних підприємств сфери, тарифи відрізняються.
Наприклад, взяти воду. Одне підприємство качає воду, скажімо, з глибини 800 метрів. У таких підприємств буде більше витрат на електроенергію. Інші підприємства беруть воду з Дніпра - і їхні витрати в більшій мірі йдуть на хімічну очистку.
Також треба враховувати стан мереж і зношеність устаткування. І, незважаючи на одну методику розрахунку тарифу, суми виходять різні. Однією з цілей діяльності комісії є створення передумов для вирівнювання тарифів. Шляхів декілька.
По-перше, об'єднання кілька водоканалів в одну велику кампанію і встановлення єдиного тарифу по регіону. Таким шляхом пішли в Кіровоградській області, де створили одну велику компанію «Дніпро-Кіровоград». Там до місцевого водоканалу приєдналися водопостачальні підприємства Знам'янки, Світловодська та Олександрії. За рахунок цього, люди в цих містах стали платити за воду менше. Наприклад, в Знам'янці ціна води зменшилася на 46%.
По-друге, операційний облік витрат: коли весь технологічний ланцюжок послуги розбивається на операції і розраховується питома вага кожної з них в кінцевій гігакалорії або кубічному метрі води. Потім ці показники різних підприємств порівнюються між собою і з середніми показниками по галузі - і відразу стає видно, де і в якого підприємства перевищення. Комісія з'ясовує - чому. І, якщо об'єктивних пояснень немає, доводить план по зниженню цих витрат.
І, по-третє, залучення інвестицій в модернізацію підприємств, заміну обладнання, підвищення енергоефективності.
РБК-Україна: Чи можна списувати комунальні борги енергопідприємств або населення?
Валерій Саратов: Я думаю, що борги списувати не можна взагалі. Звичайно, людей не можна заганяти в кут. Тому, якщо склалася непроста ситуація, борги потрібно реструктуризувати.
Наприклад, я - депутат Севастопольської міськради, і регулярно веду прийом громадян. Так от, жодна людина до мене не зверталась з питанням про списання комунальних боргів. Люди кажуть: «Ми заборгували за воду, дайте нам можливість поставити лічильники, допоможіть скласти механізм реструктуризації, щоб могли розрахуватися не разово, за три роки». Люди розуміють, що за спожите необхідно платити.
Щодо підприємств задам запитання: а за чий рахунок списувати? За рахунок грошей платників податків - нас з вами. Я не виключаю, що потрібно використовувати метод взаємозаліків, реструктуризацій, тому що підприємствам треба допомагати. Але списувати борги не можна.
РБК-Україна: Чи будуть, з точки зору тарифоутворення та дотацій, підтримуватися ОСББ?
Валерій Саратов: Люди, які грамотно ведуть ОСББ, реально мають можливість ефективно розпоряджатися своїми грошима. Зараз абсолютна більшість будинків майже повністю складається з приватизованих квартир.
І тут треба зрозуміти, що утримання житлового фонду - завдання власників. Утримання будинку, ремонт - це все повинні робити мешканці, в тому числі, вони ж повинні відкладати гроші і на ремонти ліфтів, і на їх заміну.
ОСББ воду за пільговим тарифом отримувати не буде. ОСББ має поставити такі лічильники, щоб не переплачувати за воду, і стежити за тим, щоб не було витоків. Тобто, ОСББ повинні настільки ефективно розпоряджатися своїми грошима, щоб не дати зайвого заробити будь-яким комунальним підприємствам.
РБК-Україна: Чи варто приватизувати ЖЕКи? У деяких містах відмовилися від ЖЕКів і ввели нові структурні системи - єдині КП, які працюють краще.
Валерій Саратов: Головна проблема сьогодні - це відсутність власника будинку. На мій погляд, можна приватизувати чи не приватизувати ЖЕКи. Але як тільки з'явиться ефективний власник будинку, він сам визначить укладати йому договір з керуючою компанією або самому містити бухгалтера. Принципове питання - створення власника житла.
РБК-Україна: Як у комунальній сфері застосовуються і будуть застосовуватися норми державно-приватного партнерства (ДПП)? Чи є вже напрацювання по залученню приватних інвестицій в галузь?
Валерій Саратов: Питання економічно обгрунтованих тарифів, крім собівартості, повинно включати інвестиційну складову. Регулятор повинен переходити на новий механізм створення тарифів.
Сьогодні всі моделі, які у нас існують, враховують витрати підприємств і дають рентабельність. Це в корені неправильно. Ми повинні перейти до стимулюючого тарифоутворення.
Тут є три етапи. Перший - створення бази регулювання, другий - встановлення економічно обгрунтованих тарифів, третій - запровадження стимулюючого тарифу.
Як тільки почнуть діяти економічно обгрунтовані тарифи з інвестиційною складовою, як тільки стане зрозуміло, що держава гарантує повернення вкладеного капіталу через тариф, інвестор піде в сферу тепла і води. Тому що це величезний ринок. Сьогодні комісія регулює ринок обсягом, якщо взяти тепло і воду разом, в розмірі близько 40 млрд грн. І цей ринок буде завжди.
Зараз фахівці комісії опрацьовують відповідну методику для Україні. Але говорити про її впровадження раніше наступного року передчасно.
Однак, я впевнений, що зараз в України немає іншого виходу, крім переходу на економічно обгрунтовані тарифи і стимулюючу тарифоутворення. І ми це зробимо.
Але ще раз повторю, щоб люди не лякалися, це буде супроводжуватися самої уважною роботою по дотриманню соціальних гарантій доступності комунальних послуг для кожного жителя нашої країни.
Спілкувався Ілля Іванов
