В.Ющенко високо оцінює рішення краківського саміту щодо нафтогону Одеса-Броди
Президент України Віктор Ющенко високо оцінює прийняті на неформальному енергетичному саміті в Кракові рішення щодо проекту нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ. Про це він заявив на загальній прес-конференції учасників зустрічі, повідомляє прес-служба Президента України. "Діалог навколо проекту Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ точиться багато років, але йому не вистачало достатньо глибокого і відповідального політичного рішення. Основне сьогодні - що таке рішення ухвалене. Політики зробили свою справу", - сказав В.Ющенко. Вчора за підсумками саміту в Кракові президенти України, Азербайджану, Грузії, Литви, Польщі і представник Казахстану підписали Комюніке з питань енергетичної співпраці. У документі зокрема наголошується, що шість країн доклали багато зусиль для "розвитку сучасної видобувної промисловості, транзитної інфраструктури і розвитку регіональної співпраці на міжурядовому рівні". Їхні зусилля спрямовані на постачання енергоносіїв з Каспійського регіону до Європи. Ця мета буде досягнута шляхом диверсифікації джерел і маршрутів транспортування енергоносіїв, які з"єднують басейни Каспійського і Чорного морів з регіоном Балтійського моря, зокрема маршруту Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ, а також шляхом розвитку нових газотранспортних маршрутів. В ході саміту сторони домовилися про створення спільного підприємства (СП) для управління нафтопроводом Одеса-Броди. Президент Польщі Лех Качинський зауважив, що в СП "домінуватимуть державні компанії" і додав, що "поки невідомо, які ще країни зможуть доєднатися" до проекту, і "який остаточний характер він матиме". Делегації шести країн погодилися створити міжурядову робочу групу з енергетичних питань на рівні профільних міністрів. Завданням міжурядової робочої групи є визначення основних критеріїв утворення компанії для розвитку загальних енергетичних проектів. Учасники зустрічі домовились, що саміт у Кракові матиме продовження в жовтні у Вільнюсі - на зустріч будуть запрошені "головні гравці енергетичного ринку Сходу і Заходу". На сьогодні, як зазначив Президент України, жодна держава не має "самодостатньої енергетичної політики". Отже, важливою є координація зусиль країн, які добувають енергоресурси і забезпечують їх транспортування, "в єдину концепцію", яка принесла б користь, перш за все, національним інтересам кожній країні. "Це був ключовий мотив, який посадив за стіл учасників саміту", - зазначив В.Ющенко. За словами голови держави, Україна високо оцінює перспективність проекту Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ, який матиме після його завершення значні потужності, "не є великою економічною проблемою його добудувати, вийти на нові можливості ринку", - сказав він. При цьому В.Ющенко підкреслив, що досягнута щодо реалізації проекту політична домовленість є достатньою умовою для організації відповідної робочої групи. "Робоча група, яка буде створена на урядовому рівні, повинна знайти кінцеву формулу інтеграції кожної сторони в цей проект", - вважає В.Ющенко. Президент України також не заперечує, що до реалізації проекту можуть доєднатися нові учасники, "бажано, щоб ініціативу цього проекту підтримали й інші сторони". Як повідомляє Reuters, Президент Азербайджану Ільхам Алієв в ході енергетичного саміту вже заявив про готовність його країни приєднатися до проекту нафтопроводу Одеса-Броди, що дозволить транспортувати каспійську нафту Україною і Польщею до Західної Європи. "Ми надаємо дуже сильну політичну підтримку цьому проекту", - заявив І.Алієв. "Ми хочемо грати велику роль в забезпеченні енергетичної безпеки Європи, наша країна має в своєму розпорядженні значні нафтові запаси, які можуть використовуватись впродовж багатьох років", - додав І.Алієв При цьому він підкреслив, що необхідно провести технічний аналіз проекту перед тим, як визначити, яку саме кількість нафти Азербайджан зможе поставити. Нагадаємо, президенти Казахстану і Туркменістану, участь яких була особливо важливою, зважаючи на обговорювані енергетичні проекти, на саміт не приїхали. Вони проводять зустрічі з Президентом РФ Володимиром Путіним, який напередодні саміту в Польщі вирушив у турне Середньою Азією з метою проведення переговорів про недопущення будівництва газапроводів в обхід Росії. Сьогодні в Актау на тристоронній зустрічі лідерів Росії, Казахстану і Туркменістану підписана Декларація про розвиток газотранспортних потужностей в Центральній Азії. До 1 вересня 2007 р. планується підготувати угоду про співробітництво в будівництві Прикаспійського газопроводу. Реалізація проекту почнеться в другому півріччі 2008 р. Планується, що трубопровід пройде вздовж узбережжя Каспію, його пропускна здатність становитиме 30 млрд куб. м газу на рік. Напередодні Казахстан і РФ вже домовилися про те, що транспортування значної частини казахської нафти здійснюватиметься територією Росії. На думку міністра палива і енергетики України Юрія Бойка, для України ця новина дуже вигідна. "Те, що нафта піде, наприклад, не до Китаю, для нас дуже вигідно", - сказав він в ефірі "5 каналу". Тим часом, політологи і економісти однозначно стверджують, що альтернативні європейським переговори в Казахстані і Туркменістані є російською стратегією з випередження держав Європи у боротьбі за нафтогазовий потенціал країн Центральної Азії. Так, саме в Росії, Туркменії, Казахстані і Узбекистані зосереджені майже 70% розвіданих світових запасів газу. Не виняток, що в ході візиту російського Президента до Казахстану і Туркменістану буде ухвалено рішення про будівництво Прикаспійського газопроводу, який розглядається як конкурентна паливна магістраль дном Каспійського моря.
