В.Ющенко в Брюсселі: Україна сподівається на допомогу ЄС
Європейський Союз може відіграти важливу роль у стабілізації відносин між гілками влади в Україні, вважає президент України Віктор Ющенко. "Переконаний, сьогодні інституції ЄС можуть відіграти надзвичайно важливу і велику роль у нормалізації відносин між інститутами влади в Україні", – заявив президент України сьогодні у Брюсселі після зустрічі з верховним представником ЄС з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки Хав"єром Соланою, повідомляє прес-служба голови держави. Говорячи про поточну політичну ситуацію в Україні, президент оцінив її як "досить гостру". При цьому голова держави назвав дві обставини, що призвели до нинішнього стану речей. З одного боку, це зміни до Конституції та їхня імплементація через ще не схвалені закони. З іншого боку, за словами В.Ющенка, політичну систему України, що існувала від початку незалежності, було спрямовано не на співпрацю, а на "взаємознищення", коли влада ніколи не знала, що таке опозиція, а опозиція не володіла реальними правами та не впливала на схвалення державних рішень. "Сьогодні Україна демократичним шляхом вирішує ці два виклики", – сказав президент. В.Ющенко закликав оцінювати події, що відбуваються у внутрішньополітичному житті України, "як тест, який повинні пройти нація, влада, політичні сили нашої держави". "І дуже важливо, щоб біля нас у цей час були наші партнери", – сказав він. Натомість Х.Солана зазначив, що ситуація з відносинами між гілками влади в Україні потребує врегулювання. "Звичайно, ми говорили про те, що були певні колізії у відносинах між Верховною Радою, президентом і прем"єр-міністром, і така ситуація потребує швидкої стабілізації. Але все ж ми є впевнені у лідерстві президента, і я маю велику надію, що процес політичних та економічних реформ в Україні триватиме", – сказав Х.Солана, наголосивши, що це дуже важливо також і для двосторонніх відносин між Україною та Євросоюзом. "Ми хочемо бачити українську систему влади якомога стабільнішою та конструктивнішою", – наголосив Х.Солана. Як повідомив В.Ющенко представникам ЗМІ після завершення зустрічі, особливої уваги було надано переговорам між Україною та ЄС щодо нової посиленої угоди. "Ми перебуваємо у дуже толерантних, чесних, відкритих відносинах у цій темі", – сказав президент. В.Ющенко висловив переконання, що Україна та Європейський Союз досягнуть взаєморозуміння в роботі над змістом нової посиленої угоди. "Я сьогодні націлював би наші відносини на перспективу. Нині не є час вести дискусії щодо назви посиленої угоди між Україною та ЄС. Щодо змістовної частини у нас є великий шанс досягти порозуміння", – наголосив він. Президент України також закликав не виявляти зайвих емоцій щодо майбутньої угоди та переговорів про неї. "Не треба сьогодні емоційно перевантажувати тему наших двосторонніх переговорів. Метою України є повноцінно зафіксувати свої євроінтеграційні прагнення протягом найближчих 1-2 років через концепцію успішних переговорів", – сказав він. За словами В.Ющенка, на зустрічі також обговорювалося питання зміцнення українсько-молдовського кордону, облаштування митних переходів, діяльності місії ЄС із питань допомоги на українсько-молдовському кордоні. Натомість Х.Солана відзначив поглиблення відносин між Україною та Євросоюзом. Зараз, за його словами, сторони працюють над угодою, яка має ще більше посилити ці зв"язки. "Той діалог, який сьогодні відбувся, був дуже продуктивним і принесе свій позитив у розвиток і поглиблення відносин між Україною та ЄС", – сказав він. В.Ющенко також зустрівся з президентом Європейського парламенту Гансом-Хертом Поттерінгом, сторони обговорили перспективи розвитку відносин між Україною та ЄС. В.Ющенко потвердив незмінність євроінтеграційного курсу України. Він наголосив, що важливим елементом здійснення демократичних перетворень у державі є наявність чіткої європейської перспективи України, зазначивши, що свої євроінтеграційні амбіції Україна доводитиме практичними діями на шляху поступової інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, поглиблення секторального співробітництва. Натомість Г.-Х.Поттерінг наголосив, що Європарламент підтримує євроатлантичні прагнення України і ті зусилля, які докладає у цьому напрямі голова української держави. "І ми відповідно надаємо всієї потрібної підтримки", – наголосив він. Сторони також обговорили тему початку переговорів щодо нової посиленої угоди між Україною та ЄС. У заяві журналістам після закінчення зустрічі В.Ющенко наголосив, що для української сторони надзвичайно важливим є етап формування засад і положень угоди. "Ми перебуваємо на початку цього процесу, по суті розпочався консультативний період і для нас дуже важливо, щоб у Європарламенті і в Євросоюзі нас почули", – сказав В.Ющенко. За його словами, для України важливо, щоб нова угода з ЄС "ще раз привела до теми зміцнення основ функціонування Євросоюзу за участю нових партнерів". В.Ющенко повідомив, що ще однією метою проведеної зустрічі було сформувати політичний календар візитів, продовжити діалог між Україною та Європарламентом. "Ми з повагою ставимося до тих процесів, які відбуваються в ЄС і готові підставити своє посильне плече у реалізації тих цілей і засад, які формуються в Європейському Союзі як стратегічні", – сказав президент. В.Ющенко також висловив вдячність за внесення депутатами Європейського парламенту на розгляд цього органу проекту декларації про визнання Голодомору 1932-33 рр. в Україні геноцидом української нації, звернувшись до голови Європарламенту особисто підтримати цю ініціативу. Президент України запросив Г.-Х.Поттерінга відвідати Україну з офіційним візитом у зручний час і отримав на це згоду. В.Ющенко переконаний, що питання енергетичної співпраці України та Європейського Союзу має бути відбито в посиленій угоді між Україною та ЄС. Про це він заявив перед зустріччю з комісаркою Євросоюзу з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Бенітою Ферреро-Вальднер. "Ми виходимо з того, що розділ про енергетичну співпрацю буде в поглибленій угоді", – сказав голова держави. Протягом зустрічі співрозмовники обговорили початок переговорного процесу відносно укладення зазначеної угоди. Зокрема, Б.Ферреро-Вальднер погодилася з В.Ющенком, що вести мову про конкретні пункти угоди можна буде лише після визначення її основних напрямів. На думку сторін, у документі має бути зафіксовано такі ключові елементи, як створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, енергетичний діалог, посилення політичної співпраці. Комісарка ЄС ще раз наголосила, що європейська політика сусідства не відкидає інших форм співпраці з Україною. Особливої уваги співрозмовники надали врегулюванню придністровського конфлікту. Вони також обговорили ситуацію, що створилася в Молдові та Румунії в контексті проблем подвійного громадянства. Йдеться про масове надання громадянам Молдови громадянства Румунії. Президент запросив комісарку ЄС відвідати Україну з візитом. Б.Ферреро-Вальднер прийняла запрошення. Президент В.Ющенко також провів зустріч із головою Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозу, протягом якої сторони обговорили питання енергетичної політики, європейські перспективи України та укладення посиленої угоди з ЄС. В.Ющенко нагадав, що 3 дні тому розпочалися переговори щодо цього документу. "Україна розуміє, що головним зусиллям на цьому етапі для нас є не полеміка про форму та назву угоди. Натомість йдеться про те, щоб зосередити роботу на змістовній частині документу", – сказав він, додавши, що отримав від голови Єврокомісії "сигнали, які задовольняють мене як президента України". На переконання голови держави, українська сторона нині має "серйозно попрацювати над формуванням дуже ефективної робочої групи". В.Ющенко пояснив, що потрібно, зокрема, посилити українську місію при ЄС, забезпечити її правильну структуризацію та більш чіткий галузевий підхід для ефективнішої співпраці з Європейським парламентом та Єврокомісією. Обговорюючи енергетичні питання, сторони зосередилися на ініціативах і проектах, в яких Україна відіграє значну роль. Йшлося про альтернативне нафто- та газопостачання, можливі експортні постачання електроенергії до західних країн, інтеграцію України до енергетичного ринку ЄС. Крім того президент звернувся до Ж.Баррозу як представника Європейської народної партії з пропозицією підтримати в Європейському парламенті декларацію про визнання Голодомору 1932-33 рр. в Україні геноцидом української нації. В.Ющенко також дав інтерв'ю телеканалові EuroNews. Серед головних питань, про які йшлося в інтерв"ю – євроінтеграція України, її зовнішня та внутрішня політика, українсько-російські відносини, енергетичне співробітництво. В інтерв"ю президент також розповів про нинішню політичну ситуацію в Україні. Відповідаючи на запитання щодо розташування системи ПРО США на території Польщі та Чехії, В.Ющенко відзначив надзвичайну важливість політичних консультацій щодо даного питання, які мають розпочатися найближчим часом. Інтерв'ю з президентом України вийде до ефіру в п"ятницю, 9 березня, вечірнього часу. Президент В.Ющенко відвідує Бельгію з робочим візитом. 8 березня в Брюсселі він бере участь у Саміті Європейської народної партії, асоційованим членом якої є "Наша Україна" і НРУ, і яка є владною політичною коаліцією Європи. Головною темою саміту є майбутній розвиток ЄС і Європейська енергетична стратегія. Напередодні візиту В.Ющенка до Брюсселя Європейська Комісія затвердила план фінансової допомоги Україні розміром 494 млн євро до 2010 р. для підтримки здійснюваних політичних і економічних реформ. Кошти буде спрямовано на зміцнення діяльності органів державної влади і демократичних інститутів, для того, щоб наблизити українське законодавство до стандартів ЄС, а також, аби надати підтримки співпраці у низці особливих важливих секторів - енергетики, транспорту і захисту довкілля, йдеться в прес-релізі Єврокомісії. Крім того, Україна матиме право звертатися до проектованого Сусідського інвестиційного фонду, який використовуватиметься для отримання додаткового кредитування від таких фінансових організацій, як Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції і розвитку. Раніше цього тижня ЄС і Україна розпочали етап переговорів щодо укладення нової угоди про поглиблення співпраці. Водночас Євросоюз зазначає, що розширення співпраці не веде автоматично до початку процедури долучення України до ЄС. Обидві сторони наголошують, що нова угода не ставить за мету перед собою протистояти Росії, яка раніше завдавала критиці зміцнення зв'язків між Заходом і колишніми радянськими республіками.
