В.Ющенко захистить ЄС від українсько-російських проблем
Президент України Віктор Ющенко повідомив, що не хоче зі своїм наближенням до Євросоюзу приносити дві валізи проблем українсько-російських відносин. Про це він повідомив сьогодні під час свого виступу на Другому міжнародному медіафорумі в Києві. "Україна повністю усвідомлює особливості свого сусідства з РФ. Можливо, Україна як ніхто в Європі не розуміє складнощі і перспективи співпраці з РФ. Ми є сусідами. Я відверто хочу сказати, що наша стратегічна практика - це інтеграція до європейських структур. Але добре усвідомлюю те, що ця інтеграція можлива при виконанні ряду умов, одним з яких є неформування проблемних відносин з Росією. Від наших проблем у Західної Європи не перестане боліти голова - ми розуміємо, що це відповідальність наша. Нам треба знаходити формати співпраці з сусідами, навчитися вирішувати на міжнародних принципах питання, які виникають в двосторонній співпраці", - сказав В.Ющенко. Однією з головних проблем Президент назвав енергетичний ланцюг РФ-Україна-ЄС, і роль України в цьому механізмі. В.Ющенко упевнений, що Глобальна енергетична угода між ЄС і Росією зможе дати відповідь, якої не змогла дати Енергетична Хартія. Коментуючи позицію Польщі, яка має намір у разі непідписання Росією Хартії гальмувати угоду Росія-ЄС, В.Ющенко сказав: "Україна піднімає це питання в контексті, який відповідає національним інтересам. Нам би дуже хотілося, щоб при формуванні цієї глобальної угоди між виробником енергоносіїв і європейськими споживачами органічної складової була і транзитна політика, в якій Україна займає провідне місце, тому що вона на сьогодні є найбільшим транзитером російського газу і нафти в європейські країни". За словами В.Ющенка, в цілому Україна вітає процес оптимізації оптового енергетичного ринку. Відзначимо, що тема енергетичної залежності від Росії активно обговорювалася під час останнього неформального саміту Росія-ЄС, що відбувся у фінському м. Лахті. Європейці в черговий раз висловили свої побоювання щодо зростання енергозалежності від РФ, запропонувавши їй ратифікувати Енергетичну хартію, підписану ще наприкінці 1994 р. У свою чергу президент Росії Володимир Путін знов заявив про те, що цей документ не відповідає стратегічним інтересам РФ, і в нинішньому вигляді не може бути ратифікований. Таким чином, домогтися якого-небудь помітного прогресу в пошуку компромісу з питання про енергетичну політику не вдалося. Сторони залишилися кожна при своїй думці, демонструючи при цьому непохитність. Нагадаємо також, що під час нещодавнього візиту до Німеччини В.Путін намагався переконати німецьких інвесторів, що будівництво Північно-Європейського газогону (ПЄГ, Nord Stream) під Балтійським морем не завдасть збитку нинішнім російським партнерам з транзиту енергоресурсів до Європи. Крім того, російський президент запевняв, що якщо газ зі Штокманівського родовища прямуватиме до Європи по ПЄГ, то Німеччина, розробляючи родовище протягом 50-70 років, перетворитися із споживача "в найбільшого розподільника російського газу". Крім того, президент РФ пообіцяв, що будівництво ПЄГ не заподіє екологічного збитку в зоні його будівництва. Проте німецькі інвестори висловили свої сумніви щодо доцільності будівництва ПЄГ під Балтійським морем. Так, на зустрічі з В.Путіним один з бізнесменів запитав, чи не вважає за можливе той подовжити трубопровід "Дружба" до Атлантичного океану (як відомо, саме по ньому через Україну російський газ поступає до Східної Європи). Глава РФ, у відповідь, відзначив, що "німецькі друзі мислять глобальними категоріями", і пообіцяв подумати. Варто підкреслити, що будівництво газової труби, що йде через Україну, обійдеться на порядок дешевше, ніж спорудження ПЄГ. До того ж значно наблизяться й терміни початку постачань газу. Тоді як ПЄГ увійде до експлуатації не раніше, ніж в 2010 р. Після завершення будівництва ПЄГ об'єми російського експорту через Україну значно скоротяться, а дійсні транзитні потужності впадуть з 80% до 50%. Втім, розширення української системи все ще можливе. Щоправда, на думку експертів, тільки у разі технічного або економічного провалу Північно-Європейського газогону. В той же час 19 жовтня міністр палива і енергетики Юрій Бойко висловив думку, що будівництво Північного газогону з Росії до Німеччини не нашкодить інтересам України. "Будівництво нового газопроводу, а особливо його першої черги, не вплине на об'єми транспортування газу по території України, тому що він обслуговуватиме додаткові об'єми газу", - повідомив міністр під час засідання українсько-німецької групи високого рівня, співголовою якої він є. Як повідомлялося, проектна потужність однієї нитки ПЄГ складе близько 27,5 млрд кубометрів в рік. Цільові ринки постачань - Німеччина, Великобританія, Нідерланди, Франція, Данія. Якщо до 2011 р. ПЄГ не запрацює, "Газпрому" доведеться використовувати чинні газопроводи (російський монополіст вже узяв на себе зобов'язання постачань по ПЄГ на наступні 25 років). Йдеться про доставку 9 млрд кубометрів газу, які йдуть транзитом через Україну.
