В.Янукович обговорить у ФРН газотранспортний консорціум
Україна є зацікавлена відновити переговори про створення україно-російського газотранспортного консорціуму за участю Німеччини. Про це "Німецькій хвилі" повідомив прем'єр-міністр України Віктор Янукович. Питання газотранспортного консорціуму буде однією з тем на переговорах із канцлером ФРН Ангелою Меркель протягом візиту голови українського уряду до Берліна 27-28 лютого. За словами прем'єра, після "потепління" українсько-російських відносин Україна повернулася до питання створення консорціуму за участю Росії та Німеччини. Зокрема зараз ведеться інтенсивний діалог про добудову магістрального газогону на ділянці "Богородчани – Ужгород", що дасть можливість збільшити обсяги постачання газу з Росії до Європи приблизно до 20 млрд куб. м. "Ми за те, щоб об'єднати зусилля імпортерів газу, тобто Росії, Євросоюзу, який потребує сьогодні додаткових обсягів постачання газу і, безумовно, України, яка є в змозі транспортувати ці додаткові обсяги", - наголосив В.Янукович. Прем'єр зазначив, що з економічної точки зору, цей проект є дуже вигідний для всіх учасників майбутнього консорціуму, а для його реалізації зараз не має жодних перешкод. 13 листопада 2006 р. міністр палива та енергетики України Юрій Бойко заявив, що законодавчу базу для діяльності ВАТ "Міжнародний газотранспортний консорціум" (ГТК) є створено. Він наголосив, що переговори про ГТК уже ведуться між Україною і Росією, і що третій учасник – Німеччина - "повинна визначитися зі своєю роллю і місцем в даному проекті". На думку профільного міністра, схема проекту є проста: Росія надає енергоносій, Україна забезпечує його транзит, а Німеччина отримує можливість додаткових продажів в Європі коштом збільшення обсягів постачання газу. За словами Ю.Бойка, до реалізації проекту міжнародного ГТК сторони вдадуться після того, "як у всіх його учасників буде вироблено спільний підхід". Тим часом для реалізації проекту створення міжнародного ГТК Україна шукає 4-го партнера. Збираючись груднем 2006 р. з візитом до Франції, віце-прем'єр України з питань паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) Андрій Клюєв не приховував, що ця тема стане предметом його переговорів у Парижі. Потребу 4-го учасника в міжнародному ГТК із транзиту російського газу до Європи через Україну потверджують і експерти. Адже при 3-сторонньому форматі консорціуму і Росія (постачальник), і Німеччина (споживач і продавець) мають спільний інтерес - як заощадити на транзитному тарифі, вважає віце-президент Фонду "Стратегія-1" Михайло Гончар. "Надто, якщо зважати, що російському "Газпромові" належить пакет акцій в АТ "Рургаз", - нагололосив він. Щоб уникнути їхнього об'єднання проти України, треба долучити до ГТК ще одного учасника, вважає М.Гончар. Таким може стати один із великих міжнародних банків, можливо, європейський. "Це може бути навіть німецький банк, але тільки не пов'язаний із "Рургазом". У нього теж буде інтерес заробити на транзиті", - коментує аналітик. Він також зазначив, що зараз Німеччина розглядає свою роль учасника ГТК як інвестора, що вкладає кошти до модернізації української ГТС, отримуючи в обмін на це доступ до її управління. Росія ж, на думку М.Гончара, розуміє консорціум як застановлення свого контролю над транзитом газу через Україну. Таке переконання вже стало причиною переполоху в Києві, коли 1 лютого президент Росії Володимир Путін сказав, що у нього є намір запропонувати Україні спільно використовувати її ГТС. Російський лідер уточнив, що йдеться про об'єднання активів, а також про можливість долучення України до активів видобутку в Росії. У Києві це сприйняли як реальну загрозу національним інтересам України. Відтак український парламент негайно схвалив закон, що забороняє будь-які маніпуляції з українськими ГТС за участю інших держав. Опозиція ж звинуватила уряд у кулуарній спробі здати українські ГТС Росії. Згодом, однак, з'ясувалося, що з цією ініціативою Москва виходила на президента України Віктора Ющенка. Але його секретаріат запевнив, що президент навіть не став розглядати такої можливості. Та невдовзі власне В.Ющенко дав зрозуміти, що питання українсько-російського ГТК усе ж розглядають у Києві як перспективний. "Ми вкотре говоримо про газотранспортний проект, який міг би підняти продуктивність прокачування у західному напрямі до 20 млрд куб м. Ми говорили про можливість транспортування центрально-азійського газу. Ці та інші проекти, безумовно, можуть бути предметом подальших ініціатив і поєднання наших спільних інтересів", - прокоментував В.Ющенко, приймаючи 2 лютого у Києві президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва.
