В Україні відрегулювали алмазний ринок
ВР прийняла Закон про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання здобичі, виробництва і використання дорогоцінних металів і коштовних каменів і контролі за операціями з ними". Документ послідовно реалізує держполітику на ринку алмазів в Україні. Як відмічено в записці пояснення до закону, в 2002 р. Україна заявила про намір стати учасницею Кимберлійського процесу. Головними умовами приєднання будь-якої країни до складу учасниць "алмазного клубу" є в т.ч. призначення повноважного органу імпорту-експорту алмазів (він оформляє і видає сертифікати Кимберлійського процесу). Документ пропонує встановити “державний контроль за операціями з алмазами відповідно до вимог сертифікаційної схеми Кимберлійського процесу" і упровадити стягування штрафів за порушення порядку здобичі металів і коштовних каменів, ювелірних і побутових виробів з них в судовому порядку. А саме, у разі невиконання порушником ухвали про накладення штрафу впродовж 15 днів з дня її вручення сума штрафу стягується за рішенням суду. Впорядкуванням ринку коштовностей український Мінфін зайнявся весною 2006 р. Тоді з'явився перший документ, який припускає посилювання контролю за переміщенням алмазів і діамантів на території країни. Як коментували тоді чиновники, Україна продовжує упроваджувати міжнародні правила сертифікаційної схеми Кимберлійського процесу, який контролює світовий алмазний ринок. В кінці червня 2006 р. Мінфін затвердив Порядок продажу на аукціонах виробів з дорогоцінних металів і коштовних каменів, коштовних каменів органогенного освіти і напівкоштовних каменів з Державного фонду дорогоцінних металів і коштовних каменів України. У квітні 2006 р. в Україні переглядають правила контролю на ринку алмазів. Нормативний акт передбачає істотне посилення контролю над переміщенням всіх оброблених і необроблених алмазів в межах України шляхом введення їх обов'язкової атестації на бланку строгої звітності, форма якого буде визначена Міністерством фінансів України. Ексклюзивним пропускником при переміщенні алмазів є Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль". Експерти вважають, що поштовхом до введення держрегулювання на цьому ринку послужили події 2006 р., які припускають виведення України в "діамантовий клуб". В кінці березня змінився власник найбільшого в СНД виробника синтетичних алмазів - Полтавського алмазного заводу (експортує свою продукцію в 35 країн світу). Крім того, в кінці 2005 р. в Україні було відкрито крупне родовище алмазів. А в січні 2006 р. було офіційно заявлено, що воно готове до промислової розробки. Виявлена сировина повністю відповідає якості алмазів світових лідерів в цій сфері - Росії і ЮАР. Нагадаємо, що закон, що діє, про держрегулювання здобичі, виробництва і використання дорогоцінних металів і коштовних каменів і контролі операцій з ними" класифікує коштовні камені в наступному порядку: 1-й порядок - алмази, рубіни, сапфіри сині, смарагди, александріти, 2-й порядок - демантоїди, евклази, імперіали, сапфіри рожеві і жовті, опали благородні чорні, шпінель благородна, 3-й порядок - аквамарини, берілли, кордієріти, опали благородні білі і вогненні, танзаніти, топази рожеві, турмаліни, хризоберили, хризоліти, цаворіти, циркони, шпінель, 4-й порядок - адуляри, аксиніти, альмандини, аметисти, гесоніти, кварци димчасті, кварци рожеві, кліногуміти, кришталь гірський, кунцити, родоліти, сподумени, топази блакитні, винні і безбарвні, фенакити, фероортоклази, хрізопрази, хромдіопсиди, цитрини.