У Туреччині знову зірвано вибори президента
У Туреччині зірвалася спроба повторно провести перший тур президентських виборів. Як повідомляє Associated Press, провести голосування не вдалося через відсутність кворуму на засіданні парламенту. Для того, щоб провести голосування, на засідання законодавчого органу країни повинні були з'явитися, щонайменше, 367 депутатів із 550. Проте, в результаті двох третин не набралося, у зв'язку з чим спікер зборів Бурлент Арінк заявив про зрив виборів. Раніше сьогодні кандидат на пост президента від правлячої партії Абдулла Гюль пообіцяв відмовитися від наміру очолити державу, якщо на сьогоднішніх виборах у парламенті не буде набраний кворум. "Якщо сьогодні на вибори прийдуть менше 367 депутатів, я вийду з президентської гонки", - сказав він журналістам. За підсумками сьогоднішнього голосування А.Гюль зняв свою кандидатуру. Нагадаємо, 1 травня Конституційний суд Туреччини скасував результати першого туру президентських виборів у зв'язку з тим, що тоді також не був набраний необхідний кворум. 27 квітня 2007р. у ході першого туру президентських виборів у Туреччині, де глава держави обирається парламентом, А.Гюль не зміг набрати необхідних для перемоги голосів. Опозиційна партія висунула вимогу анулювати результати першого туру, посилаючись на те, що в голосуванні брали участь менше 367 чоловік. При цьому самі депутати від опозиції бойкотували голосування, вважаючи, що уряд не погодив з ними кандидатуру А.Гюля. Вимоги опозиції підтримало військове командування країни, яке має в Туреччині значний вплив. А.Гюль відмовився зняти свою кандидатуру на пост президента Туреччини, не зважаючи на тиск з боку опозиції, армії і сотень тисяч жителів країни, які звинувачують діючий уряд у зв'язках з ісламізмом і зміні політичного курсу на десекуляризацію держави. 1 травня Конституційний суд країни визнав результати першого туру недійсними у зв'язку з відсутністю кворуму. Паралельно в найбільших містах Туреччини пройшли багатотисячні маніфестації, учасники яких виступали проти зміцнення позицій ісламізму. Зокрема, вони стверджували, що політика нинішнього уряду країни суперечить заповітам засновника республіки Кемаля Ататюрка, який відмовився від головуючої ролі ісламу.
