У Росії зловили литовського шпигуна
ФСБ Росії повідомила у вівторок про затримання в Калинінграді російського громадянина, який "упродовж тривалого часу співробітничав зі спецслужбами Литви", повідомляє Бі-Бі-Сі. Згідно з повідомленням, затриманий - відповідальний співробітник регіонального управління Федеральної служби виконання покарань, підполковник Василь Хитрюк. У ФСБ сказали, що внаслідок спецоперації, що її здійснили російські спецслужби, "запобігли витокові за кордон секретної інформації про бойову і мобілізаційну готовність Балтійського флоту і військ, що дислокуються на території Калинінградської області ". Щоб отримати цю інформацію, складову державної таємниці, В.Хитрюк, за твердженням ФСБ, використовував колишніх товаришів по службі і знайомих, що проходять службу в російській армії і силових структурах. "За завданням співробітника литовської спецслужби він схиляв їх до видачі копій секретних документів за грошову винагороду", - сказав представник ФСБ. Він особливо відзначив, що у затриманого, який "надає визнавальні свідчення", вилучено "електронні носії, що містять інформацію військового характеру". На думку ФСБ, докази "шпигунської діяльності агента литовських спецслужб" мають "неспростовний характер". Відносно В.Хитрюка порушено кримінальну справу за статтею про державну зраду. Водночас представник ФСВП заявив, що по службі В.Хитрюк не мав допуску до секретних документів. Прем'єр-міністр Литви Гедімінас Киркилас відкинув припущення про ведення його країною розвідувальної діяльності відносно Росії. "Ми там не шпигунимо", - стверджує литовський прем'єр. За словами Г.Киркиласа, Литва прагне підтримувати добрі відносини з сусідами, зокрема, і з Росією. Натомість, голова зовнішньополітичного відомства Литви Пятрас Вайтекунас заявив, що "МЗС Литви, як і інші литовські інституції, не здійснюють жодної діяльності, яка була б несумісна із законодавством Литви, з міжнародним правом". Тим часом, голова парламентського комітету у міжнародних справах Юстінас Каросас відзначає, що затримання В.Хитрюка "в тимчасовому плані збігається" з рішенням Литви вислати з країни підозрюваного в шпигунстві співробітника російського посольства. Водночас, на його думку, затримання росіянина, в якого виявили секретну інформацію, ще не є доказом шпигунства на користь Литви. "Наскільки мені відомо, затриманий російський посадовець, є громадянин не нашої держави, який збирав секретні дані. Це ще не означає, що ці дані він збирав для Литви", - зазначив Ю.Каросас. Дипломатичні відносини між Москвою і Вільнюсом різко загострилися 2004 р., коли влада Литви вислала з країни 6-х російських дипломатів, крім іншого, військового аташе, за звинуваченням у шпигунстві. Натомість із Росії видворили 4-х литовських диппрацівників. Москва також відмовилася акредитувати нового військового аташе Литви замість висланого. Протягом останніх кількох років у Росії відбулася низка гучних судових процесів, пов'язаних зі звинуваченнями російських громадян у шпигунстві на користь іноземних держав. Зокрема, московський окружний військовий суд у серпні засудив полковника запасу спецслужб Росії Сергія Скрипаля до 13 років позбавлення волі за шпигунство. Стверджувалося, що він працював на британські спецслужби. Листопадом 2004 р. до 10 років ув"язнення було засуджено колишнього співробітника ФСБ Ігоря Вялкова, звинуваченого в передачі спецслужбам Естонії відомостей про російську прикордонну службу. За місяць до цього суд присяжних у Красноярську виніс вердикт про те, що є винним у шпигунстві на користь Китаю фізик Валентин Данилов. Верховний суд Росії серпнем 2004 р. залишив чинним вирок, що його виніс Мосміськсуд російському вченому Ігорю Сутягину, якого у квітні засудили ндо 15 років позбавлення волі за шпигунство на користь США. У травні колишнього офіцера ФСБ Михайла Трепашкина засудили до 4 років позбавлення волі. Суд визнав його винним у розголошуванні держтаємниці. Засуджені не погодилися з вироками і заявляли про свою невинність. Деякі експерти і правозахисники пов'язують ці події зі зростанням впливу спецслужб у житті Росії останнім часом і їхнім бажанням обгрунтувати зростання держвидатків на їхні потреби.