ua en ru

В.Місячний: “Необхідно прийняти стандарти Codex Alimentarius в якості національних”

Автор: RBC.UA
Сьогодні, 15 березня, - Всесвітній день прав споживачів. Офіційний відлік історії цього дня ведеться з 15 березня 1962 р., коли Президент США Джон Кеннеді, виступаючи в американському конгресі, окреслив чотири невіддільних споживацьких права американських громадян, якими вони володіють, незалежно від соціального статусу, віку та смаків: право на безпеку, право на інформацію, право на вибір та право бути почутим, якщо твоїми правами нехтують. Пізніше Всесвітня організація союзів споживачів (Consumers International - CI) до цих базових споживацьких прав додала ще чотири, також визнаних  світовим співтовариством: право на задоволення основних потреб (достатні продукти харчування, житло, освіту,збереження здоров'я, санітарні умови), компенсування від збитків, право на споживацьку освіту та право на здорове довкілля. Які заходи проводяться для підняття рівня безпечності та якості харчової продукції і  як забезпечується  ефективний захист прав споживачів в нашій країні, в інтерв'ю РБК-Україна розповів заступник гендиректора з стандартизації та наукової діяльності державного підприємства  «Всеукраїнський державний  науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») Держспоживстандарту України  Володимир Місячний.

РБК-Україна: Згідно з результатами дослідження, проведеного Інститутом екогігієни і токсикології ім. Л.Медвєдя, сосиски у полімерній оболонці, які продаються в українських магазинах, на 45% складаються з емульсії, на 25% із соєвого білка, на 15% - із м'яса птиці і лише на 7% із м'яса. Решта - мука, крохмаль та смакові добавки. Ваші коментарі.

Володимир Місячний: 15 січня 2010 р. в дію введений закон №1782-V1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи». Згідно з законом, ковбаси сиров'ялені, сирокопчені, напівкопчені та смажені повинні виготовлятись згідно державних стандартів України (ДСТУ).

Вимоги ДСТУ - сировина, яку використовують під час виробляння цих ковбасних виробів, на 85-100% (в залежності від сорту) повинна складатись із м'яса. Що стосується ковбас варених, сосисок, сардельок, хлібів м'ясних, то норма м'яса в них має бути: для вищого сорту - 100%, першого - 70%, другого - 60%. Заборонено присвоювати новим назвам ковбасних виробів загальновідомі назви традиційного асортименту.

Поясню на прикладі: широко відома ковбаса «лікарська» повинна бути зроблена за вимогами чинного ДСТУ, і не допускається некоректна назва «лікарська нова» чи «лікарська плюс», які виготовлені невідомо з чого. Законом № 1782-V1 зупинена дія всіх технічних умов (ТУ), виданих раніше на вищезазначену продукцію.

РБК-Україна: Яка необхідність застосування ТУ і чим вони відрізняються від ДСТУ?

В.М.: Технічні умови - це, за суттю, стандарти підприємств, в яких встановлюються технічні вимоги, яким має відповідати продукція, і вони, у порівнянні із національними стандартами, відрізняються обмеженою сферою застосування. Право власності на ТУ належить суб'єктам господарювання, на кошти яких їх створено, або яким це право передано порядком, установленим законодавством.

В нашій країні ТУ, в основному, почали широко застосовуватись з початку 90-х років минулого століття. До речі, ТУ, як складова нормативної документації, існують практично у всіх країнах світу, тільки в перекладі їх назва - «технічна специфікація». В даний час в Україні є чинними понад 52 тис. ТУ, найбільше їх розроблено на харчову та сільськогосподарську продукцію. Це пояснюється тим, що останнім часом з'явились нові технології виробництва харчової продукції та її пакування. Прикладом може бути поява молочних і м'ясних виробів з додаванням рослинних компонентів, штучно мінералізованої води, різних харчових добавок і ін.

РБК-Україна: Чому ж на ринку України так багато харчової продукції вітчизняного виробництва, яку іноді і харчами назвати важко?

В.М.: ТУ та зміни до них вважаються дійсними, якщо вони пройшли державну реєстрацію в територіальних органах Держспоживстандарту України. Невідповідність ТУ стандартам і законодавчим актам з'являється через те, що власники ТУ не відслідковують зміни, які відбуваються у національній стандартизації і законодавстві. Тобто, на момент державної реєстрації ТУ відповідає вимогам законодавства і національних стандартів.

Разом з тим, через певний період, коли відбулись зміни у законодавстві чи в національних стандартах, власник вчасно не вносить зміну до ТУ, і вони втрачають відповідність чинним нормам. Тобто, продукція, що випускається за ТУ, в ідеалі, повинна мати органолептичні і фізико-хімічні показники не гірші за ті, що в ДСТУ, а лише кращі. На жаль, на практиці такого підходу виробники нерідко не дотримуються. Хоча територіальні центри, які проводять державну реєстрацію технічних умов, періодично інформують їх власників про необхідність внесення змін до технічних умов, з метою приведення їх до вимог чинного законодавства та чинних стандартів, згідно вимог ДСТУ 1.3 «Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов».

РБК-Україна: В багатьох країнах світу, особливо промислово розвинених, широко застосовують стандарти Codex Alimentarius (лат. - продовольчий кодекс). Чи впроваджуються такі стандарти в Україні?

В.М.: Як резюмує CI, споживачі в усьому світі не завжди одержують за свої гроші те, що хотіли купити, та висловлюють незадоволення продуктами, які псуються або не відповідають очікуванням по органолептиці - смаку, запаху, кольору, консистенції.

CI вважає, що якби усі країни уніфікували свої закони про їжу й прийняли погоджені на міжнародному рівні стандарти, такі питання вирішувалися б природним шляхом. Саме на такі підходи і спрямований Codex Alimentarius - прийняті міжнародним співтовариством стандарти на продовольство. Ці стандарти, які, по суті, стали еталонами, є глобальним орієнтиром для споживачів і виробників та мають пряме відношення до ефективної міжнародної торгівлі харчовими продуктами.

Розробкою таких стандартів займається Комісія Codex Alimentarius, створена Продовольчою та сільськогосподарською організацією (FАО) та Всесвітньою організацією охорони здоров'я (WHO). На сьогодні Комісією FАО/WHО розроблено за запропонованою формою трохи більше 200 стандартів на окремі харчові продукти або групи продуктів, які мали б прийнятний рівень якості, були безпечні та потенційно не шкідливі для здоров'я споживачів. Урядом України в 1998 р. створена Національна комісія з Codex Alimentarius (НККА), організаційно-технічне забезпечення роботи якої здійснюють Мінохорони здоров'я, Мінагрополітики та Держспоживстандарт України.

РБК-Україна: Як працює Національна комісія України з Codex Alimentarius?

В.М.: НККА не виконує покладених на неї завдань, її засідання проходять нерегулярно, а розглянуті документи не знаходять свого завершення.

МінАП, до сфери діяльності якого відносяться міжнародні стандарти Codex Alimentarius, не спрямовує кошти на розроблення національних стандартів, гармонізованих із стандартами Codex Alimentarius, а у переважній більшості фінансує розроблення національних стандартів. Наразі в Україні набув чинності лише один національний стандарт, гармонізований із стандартом Codex Alimentarius, та 16 стандартів знаходяться в стадії розроблення.

Необхідно прийняти стандарти Codex Alimentarius в якості національних, для чого терміново організувати проведення робіт з їх перекладу та офіційного видання в Україні. На сьогодні жодним нормативним документом МОЗ України не нормуються і через те не здійснюється контроль в продовольчій сировині та харчових продуктах особливо небезпечних забруднювачів, до переліку яких відносяться діоксини, транс-ізомери ненасичених жирних кислот, бенз(а)пірен та ін., які регламентуються стандартами Codex Alimentarius та вміст яких контролюється в ЄС та Росії.

Відсутність нормування вмісту мінеральних мастил в рослинних оліях в Україні призвела до того, що в 2008 р. виникла складна ситуація з продажу соняшникової олії вітчизняними виробниками за кордон, в якій було виявлено значний вміст мінеральних мастил. Це призвело до заборони експорту олії до країн ЄС. Завдяки зусиллям фахівців ДП «Укрметртестстандарт», що розробили і освоїли метод визначення мінеральних мастил в рослинних оліях, після інспекції комісії ЄС, експорт олії вдалося відновити.

Фахівцями ДП «Укрметртестстандарт» на засіданнях НККА неодноразово вносились пропозиції щодо розробки санітарних норм та правил з застосування харчових добавок - консервантів, барвників, антиокислювачів, стабілізаторів, підсоложувачів з встановленням норм їх вмісту при виробництві харчових продуктів, використання яких регламентовано в ЄС ще з 1995 р., а в Росії - 2003 р.

Для створення в Україні власної моделі системи контролю, в тому числі - за харчовими продуктами, яка б відповідала принципам Codex Alimentarius та європейським вимогам з урахуванням національних інтересів, в Верховній Раді в липні 2009 р. зареєстровані два законопроекти - «Про загальну безпеку продукції» та «Про відповідальність за дефектну продукцію». З прийняттям цих законів в Україні вітчизняні виробники та імпортери будуть нести однакову відповідальність за якість та безпечність продукції. На сьогодні повну відповідальність несуть тільки вітчизняні товаровиробники.

РБК-Україні: В минулому році наказом Держспоживстандарту ДП «Укрметртестстандарт» призначено науково-методичним центром з контролю харчових продуктів та сільськогосподарської сировини, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням. Яка ситуація на сьогодні з контролем з боку держави за обігом ГМО в Україні?

В.М.: Ризики від споживання продуктів з вмістом ГМО повністю не вивчені. Неясна і екологічна шкода, пов'язана з вирощуванням ГМ-культур. Але вже існують дані, які підтверджують вплив ГМО на виникнення алергічних реакцій, стійкості мікрофлори до антибіотиків, відстроченої тератогенної (відхилення у плоді дитини) дії.

Україна, як держава з великим аграрним потенціалом, знаходиться в центрі уваги з боку провідних біотехнологічних компаній світу, що потребує створення в нашій країні на державному рівні відповідних правил біобезпеки. Реалізація державної політики у сфері поводження з ГМО, здійснення моніторингу продукції, отриманої з використанням ГМО та контролю за дотриманням порядку етикетування харчових продуктів, що містять ГМО, потребує створення мережі випробувальних лабораторій, науково-методичної координації їх діяльності, а також запровадження системи простежуваності за введенням в обіг продукції, виробленої з використанням ГМО.

На сьогодні в системі Держспоживстандарту за власний кошт створено та акредитовано 13 лабораторій, які, за своїм оснащенням, можуть визначати якісний та кількісний вміст ГМО в готовій харчовій продукції та продовольчій сировині. Однією з перших у 2006 р. лабораторія молекулярно-генетичних досліджень створена в ДП «Укрметртестстандарт».

На сьогодні здійсненню ефективного державного регулювання і контролю за ГМО заважає відсутність: реєстраційної бази щодо ГМО; переліку харчових продуктів та кормів, щодо яких здійснюється контроль вмісту ГМО; системи простежуваності за введенням в обіг продукції, виробленої з ГМО; відповідних референтних матеріалів і ін.

На виконання протоколу наради у прем'єр-міністра України від 10 серпня 2009 р., Мінекономіки спільно з Держспоживстандартом розроблено проект Концепції утворення та функціонування мережі випробувальних лабораторій із визначенням вмісту ГМО у продукції, отриманої з їх використанням. За вимогами Концепції передбачено створення необхідної кількості лабораторій та їх оптимальне розміщення на всій території України. Реалізація Концепції дасть змогу надавати споживачам достовірну інформацію щодо продукції, виробленої із застосуванням ГМО та недопущенню реалізації на внутрішньому ринку продукції, виробленої із застосуванням ГМО, що не зареєстрована в установленому законодавством порядку.

РБК-Україна: Навіть з назви вашого підприємства видно, якою складною діяльністю, спрямованою на захист споживачів, займається колектив. Що допомагає в роботі?

В.М.: Впроваджена за міжнародними стандартами ISO 9000, процесно-орієнтована, автоматизована система менеджменту якості підприємства, яка сертифікована у встановленому порядку. Система дала можливість створити відрегульований механізм попереджувальних заходів появлення претензій та скарг від наших клієнтів-партнерів, якими є підприємства різних галузей промисловості. Роботи, продукція і послуги, які надаються нашими фахівцями, сприяють виготовленню цими підприємствами якісних та безпечних послуг та продукції, головний споживач яких - усе суспільство.

Спілкувалась Неля Московська, спеціально для РБК-Україна