До Конституційного суду України надійшло конституційне подання 59 народних депутатів України щодо конституційності указу Президента України "Про забезпечення роботи нафтопроводу Одеса - Броди в проектному напрямі" від 22 травня 2008 р. № 474. Про це повідомляє прес-служба КСУ.
Згідно з регламентом Конституційного суду, конституційне подання передане на вивчення в секретаріат КСУ.
Відзначимо, що на засіданні Ради національної безпеки і оборони 28 липня ц.р. була визнана незадовільною робота Кабінету міністрів по забезпеченню аверсної роботи нафтопроводу Одеса – Броди.
РНБО доручила Кабміну до 1 вересня ц.р. оцінити пропозиції міжвідомчої робочої групи і або погодитися з її висновками, або представити свої власні пропозиції щодо постачальників сировини для забезпечення роботи нафтопроводу в аверсному режимі. РНБО також запропонувала Президентові України зобов'язати Кабмін до кінця 2008 р. забезпечити перехід трубопроводу Одеса – Броди на проектний режим функціонування, повідомив перший заступник глави Секретаріату президента Олександр Шлапак.
За словами О.Шлапака, МТК "Сарматія" дістане можливість прокачування власного ресурсу по нафтопроводу Одеса – Броди в аверсному режимі у разі появи у консорціуму такого ресурсу. Він підкреслив, що з даного питання раніше проводилися консультації як з азербайджанським, так і з польським урядами, так і безпосередньо з МТК "Сарматія".
Виступаючи на засіданні РНБО глава держави Віктор Ющенко відзначив, що робота нафтопроводу в аверсі давала б 12 млн т щорічно легкої каспійської нафти на переробку на українських НПЗ. Президент також вважає, що це вигідний для України проект і сприяє диверсифікації постачання енергоресурсів. Кажучи про реверсний режим роботи нафтопроводу, В.Ющенко відзначив, що це 5-6 млн т щорічно, при яких нафтопровід завантажений на половину потужності і працює в невигідному для України напрямі.
У позиції уряду відносно Одеса-Броди В.Ющенко бачить корупційну складову. "Великим корупціонером може бути тільки та сторона, яка постійно говорить про це, тому що на злодієві і шапка горить", - відзначив він.
Як повідомлялося, В.Ющенко 22 травня ц.р. підписав указ "Про забезпечення роботи нафтопроводу "Одеса - Броди" в проектному напрямі".
На думку глави держави, добудова нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьськ забезпечить країнам Євросоюзу найбільш короткий і економічний доступ до каспійської нафти.
Нове ТЕО на добудову нафтопроводу Одеса-Броди-Плоцьк-Гданьськ було розроблено на основі аналогічного документа, складеного раніше на замовлення Єврокомісії, з урахуванням створення в Україні нового сучасного комплексу по нафтопереробці.
Варто відзначити, на початку травня ц.р. голова правління НАК "Нафтогаз Україна" Олег Дубина заявив, що питання роботи нафтопроводу "Одеса-Броди" у напрямі Одеси буде вирішене до кінця першого півріччя поточного року. За його словами, для початку роботи в прямому режимі необхідно закачати в нафтопровід 450 тис. т легкої технологічної нафти, викачавши заздалегідь звідти технологічну нафту сорту Urals.
Нагадаємо, 26 лютого ц.р. Міжнародне трубопровідне підприємство "Сарматія" (м. Варшава, Польща) офіційно оголосило тендер по відбору розробника техніко-економічного обгрунтування проекту Євроазіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК). 18 лютого ц.р. у Варшаві відбулося засідання правління розширеного ТОВ МТП "Сарматіа" у складі п'яти учасників (PERN Przyjazn S.A., ВАТ "Укртранснафта", GOGC Llc., SOCAR і AB Klaipedos Nafta). За наслідками засідання був підписаний Протокол і затверджений ряд документів, серед яких Технічне завдання на підготовку Техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) проекту Євро-азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК), Запит пропозицій і Умови проведення тендеру.
МТП "Сарматія" було створене 12 червня 2004 р. ВАТ "Укртранснафта" і польською компанією PERN Przyjazn з метою забезпечення залучення інвестицій для проектування і добудови нафтопроводу "Одеса-Броди" до польського міста Плоцьк. Під час енергетичного саміту в м. Вільнюс в жовтні 2007 р. коло учасників МТП "Сарматія" було розширене до п'яти. Відповідний договір був підписаний Державною нафтовою компанією Азербайджану, Грузинською нафтовою і газовою корпорацією, литовською компанією "Клайпедос нафта", нафтотранспортною компанією ПЕРН "Пшиязнь" Республіки Польща і ВАТ "Укртранснафта".