У Великобританії помер видатний історик Ерік Хобсбаум
У Лондоні помер один із провідних істориків ХХ ст. - Ерік Хобсбаум, повідомляє Guardian.
Учений, чиї роботи вплинули на багатьох західних істориків і політиків, помер у понеділок, 1 жовтня, після тривалої хвороби. Йому було 95 років.
Читайте також: У США помер виконавець безсмертного хіта Moon River Енді Уільямс (відео)
Хобсбаум народився в 1917 р., в родині австрійських євреїв у Єгипті. Після повернення родини до Європи навчався у гімназіях Відня та Берліну. Після приєднання Австрії до нацистської Німеччини в 1938 р. емігрував до Лондона. По закінченні університету став професором історії в коледжі Біркбек Лондонського університету, з 1984 р. - почесний професор економіки і соціальної історії цього університету. Також читав курси лекцій в ряді зарубіжних університетів.
Однією з головних його робіт є чотиритомне дослідження історії Європи ХIX-XX ст. Багато істориків вважають цю працю однією з таких, що найбільш точно описують сучасну історію Європи.
Серед інших відомих робіт - тетралогія "Століття революції", "Століття капіталу", "Століття імперії" і "Століття крайнощів", які вчений писав протягом 30 років.
Читайте також: Помер актор Майкл Кларк Дункан, зірка "Зеленої милі"
Хобсбаум є одним з найважливіших істориків робітничого руху. Він викладав історію робітничого руху не як опис діяльності робітничих організацій, а як історію культури робітничого класу. Згодом він продовжив ці дослідження, звертаючи особливу увагу на взаємини релігії з соціалізмом, роль ритуалу в робочому і революційному рухах, на формування робочої аристократії, культуру робітничого класу та її зв'язок із масовою культурою.
Ще в юності захопився лівими ідеями, вступив до комуністичної партії Великобританії. Залишаючись в партії, він при цьому різко критикував СРСР за вторгнення в Угорщину і гаряче підтримував учасників "Празької весни".
У 2011 р. Хобсбаум зізнався, що із захопленням і оптимізмом стежить за "арабською весною". Історик порівняв її з європейською "Весною народів" - масштабними потрясіннями в Європі, що почалися в 1848 р. При цьому він зазначав, що рушійною силою арабських революцій був середній клас, а не робочий, як це було в революціях ХХ в.
