В Україні 24 квітня може стати днем пам'яті жертв геноциду вірменського народу
У Верховній Раді (ВР) України зареєстрований проект постанови №2254а про визнання геноциду вірменського народу. Ініціаторами проекту постанови виступили народні депутати Арсен Аваков ("Батьківщина") і Вілен Шатворян (Партія регіонів). Текст документа опублікований на офіційному сайті ВР.
Згідно з проектом постанови "Верховна Рада України, керуючись положеннями Конвенції ООН про попередження злочину геноциду і покарання за нього; вшановуючи пам'ять численних жертв організованого і масового знищення вірмен на території Османської імперії у 1915-1922 роках; співчуваючи вірменському народу; засуджуючи політичний режим, що санкціонував масові вбивства за расовою та релігійною ознаками, постановляє:
Визнати масові знищення вірмен у 1915-1922 роках в Османській імперії геноцидом вірменського народу. Днем пам'яті жертв геноциду вірменського народу встановити 24 квітня".
Читайте також: У вірменських церквах України пройшли поминальні служби за жертвами геноциду вірмен
"Питання геноциду є досить важливим на міжнародному рівні. Актуальне воно і для України. Для більш ніж півмільйонної вірменської діаспори, яка проживає в Україні, багатовікові культурно-історичні зв'язки, які сходять до епохи Київської Русі, тематика геноциду та питання його визнання залишаються проблемами виняткове значення. Український народ, який і сам пережив трагедію голодомору 1932-1933 років, не залишатися осторонь від цього питання. З урахуванням викладеного, з метою засудження і попередження подібних злочинів у майбутньому, а також для вшанування пам'яті жертв зазначених трагічних подій, пропонується визнати геноцид 1915-1922 років на державному рівні", - йдеться в пояснювальній записці до проекту постанови.
Планується, що постанова набуде чинності з моменту її прийняття.
Геноцид вірмен був організований і здійснений в 1915 р. (на думку деяких джерел, тривав до 1923 р.) на територіях, контрольованих владою Османської імперії. Геноцид здійснювався шляхом фізичного знищення, депортації, включаючи переміщення цивільного населення в умовах, що призводять до неминучої смерті.
Геноцид вірмен проводився в декілька стадій: роззброєння вірменських солдатів, вибіркова депортація вірмен з прикордонних районів, прийняття закону про висилку, масова депортація і вбивства вірмен. Деякі історики включають в нього вбивства 1890-х рр., різанину в Смирні та дії турецьких військ в Закавказзі в 1918 р.
Читайте також: Конституційна рада Франції визнала неконституційним закон про геноцид вірмен
Основними організаторами геноциду вважаються лідери младотурків Талаат, Джемаль і Енвер, а також керівник "Особливої організації" Бехаеддин Шакір. Одночасно з геноцидом вірмен в Османській імперії мали місце геноцид ассірійців і геноцид понтійських греків. Велика частина вірменської діаспори виникла з вірмен, які втекли з Османської імперії.
Термін "геноцид" у свій час був запропонований для позначення масового знищення вірмен в Османській імперії і євреїв на територіях, окупованих нацистською Німеччиною. Геноцид вірмен є другим за вивченості актом геноциду в історії після Голокосту. У спільній Декларації від 24 травня 1915 р. союзників (Великобританія, Франція і Росія) масові вбивства вірмен вперше в історії було визнано злочином проти людяності.