ОБСЄ: Вибори в Казахстані не відповідають принципам демократії
Минулі в Казахстані 15 січня ц.р. позачергові вибори в нижню палату парламенту не відповідають ряду ключових принципів демократії. Таку заяву сьогодні зробили представники Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Позиція міжнародних спостерігачів міститься в опублікованій сьогодні доповіді організації.
У той же час фахівці відзначили високий рівень організації виборів, а також ряд юридичних змін, спрямованих на забезпечення представництва щонайменше двох партій в парламенті. Однак, відзначили спостерігачі, незважаючи на це, владі не вдалося надати необхідних умов для проведення справедливих виборів: кілька кандидатів були дискваліфіковані, а ряд партій - заблоковані.
Крім того, незважаючи на позитивну оцінку самого процесу виборів, підрахунок голосів не був прозорим, спостерігачі зареєстрували кілька випадків фальсифікації. Тому фахівцям в ряді випадків не вдалося до кінця визначити, чи було думку виборців адекватно відображено в результатах голосування.
"Вибори пройшли в умовах жорсткого контролю з серйозними утисками прав громадян на вибір. Справжній плюралізм не потребує тієї "оркестровці", яку ми бачили, він створюється сам по собі за рахунок прояву поваги до основних свобод", - заявив глава місії зі спостереження за виборами при відомстві ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини Міклос Харасті.
Раніше сьогодні Центральна виборча комісія (ЦВК) Казахстану оприлюднила попередні підсумки парламентських виборів, повідомляє прес-служба відомства. За попередніми даними, народно-демократична партія "Нур Отан" набрала 80,74%, демократична партія "Ак жол" - 7,46%, комуністична партія - 7,2%, загальнонаціональна соціал-демократична партія - 1,59%, соціал -демократична партія "Ауил" - 1,46%, партія патріотів Казахстану - 0,89%, демократична партія "Аділет" - 0,66%.
Офіційні підсумки повинні бути підведені до 22 січня ц.р. і опубліковані до 25 січня ц.р. Проте глава Центрвиборчкому Турганкулов пообіцяв пересунути ці терміни на більш ранній період, щоб оновлений мажиліс міг якомога швидше приступити до роботи.
У виборчі списки було внесено 9,2 млн осіб. Явка громадян на дільниці, відповідно до казахстанського законодавства, не має значення: вибори вважаються такими, що відбулися незалежно від того, скільки виборців візьме участь у голосуванні.
За виборами стежили понад 1 тис. іноземних спостерігачів, представників 29 держав, а також міжнародних організацій - ОБСЄ, ПАРЄ, СНД і ШОС.
Зазначимо, що цивільні активісти Казахстану раніше закликали опозиційні партії ігнорувати вибори і, таким чином, не легітимізувати їх. Деякі політики зняли свої кандидатури на знак протесту проти насильства при розгоні демонстрацій у Жанаозені.
Нагадаємо, 15 січня ц.р. в Казахстані пройшли позачергові вибори депутатів нижньої палати парламенту. За підсумками в неї повинні увійти принаймні дві партії. Раніше про необхідність багатопартійності неодноразово заявляли як Президент Казахстану, так і самі депутати. Відповідно до законодавства країни, якщо 7-процентний бар'єр зможе подолати лише одна партія, до розподілу депутатських мандатів буде також допущена наступна за нею за кількістю набраних голосів партія.
