На розсуд суддів. Чому в Україні мало штрафів за порушення карантину

Україна з березня 2020 року живе в карантинному режимі через пандемію коронавірусу. З самого початку влада намагалася стримати поширення COVID-19 протиепідемічними заходами, великими штрафами і загрозою кримінальної відповідальності. При цьому станом на сьогодні грошові стягнення були призначені, по суті, в поодиноких випадках.

РБК-Україна з'ясовувало, яка ситуація зі штрафами за недотримання карантину і чому правосуддя частіше приймає сторону порушника.

Карантин в Україні діє з 12 березня, а вже 17-го парламент ввів відповідальність за його порушення. Зокрема, до Кодексу про адміністративні правопорушення додали статтю 44-3, яка дозволила штрафувати звичайних українців на суму від 17 до 34 тисяч гривень, а посадових осіб - від 34 до 170 тисяч гривень. Також під коронавірусний карантин внесли зміни до ст. 325 Кримінального кодексу з максимальним покаранням до 8 років в'язниці за тяжкі наслідки.

За весь цей час Україна пройшла шлях від сотень нових випадків COVID-19 за добу до кількох тисяч, від жорсткого карантину по всій країні до адаптивного. Причому обмеження в останньому постійно змінюються, і те, за що виписували адміністративні протоколи ще пару тижнів тому, сьогодні може цілком відповідати нормам адаптивного карантину.

Наприклад, ще в першій декаді вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль нагадував керівництву шкіл у "червоній зоні" про відповідальність, поліція почала виписувати протоколи, а вже 15 числа Кабмін дозволив таким школам з деякими обмеженнями приймати учнів.

Правосуддя в цифрах

У Національній поліції на запит РБК-Україна повідомили, що в період з 12 березня по 23 вересня на українців виписали 30,8 тисячі адміністративних протоколів майже на 13 млн гривень. В розрізі регіонів тут лідирують Дніпропетровська (3 441), Харківська області (3 017) і Київ (3 152); найменше з урахуванням пов'язаних з окупацією обставин виписали правоохоронні органи АР Крим – 126 протоколів.

Незважаючи на таку кількість, далеко не у всіх випадках накладалися штрафи самими поліцейськими. За даними Державної судової адміністрації, з близько 33 тисяч протоколів (станом на 28 вересня) стягнення просили в 1 580 випадках – 4,7%.

Штрафи ще до судів накладалися у менш ніж 5% випадків порушення карантину (фото Віталій Носач, РБК-Україна)

Але ще цікавіша ситуація зі сплаченими штрафами. За підсумками рішень судів по всій Україні за півроку заплатили лише близько 770 тисяч гривень. Адвокат і голова профспілки "Українська незалежна фундація юристів" Ростислав Кравець вважає, що таку різницю між кількістю складених протоколів, судових постанов і сплачених штрафів можуть пояснити кілька причин.

"По-перше, частина рішень може оскаржуватися в апеляційному порядку, а в тих випадках, де стягнуто штрафи, а у людей просто немає коштів їх добровільно сплатити, стягнення буде відбуватися через виконавчу службу. Тому очікувати швидких надходжень не варто", – зазначив юрист в коментарі РБК-Україна.

На чиєму боці суди

Остаточні рішення про штраф приймає саме суд, але вони виносяться в одиничних випадках. І теж з різних причин. За словами Ростислава Кравця, основною з них є неправильне складання адмінпротоколів і відсутність доказів порушення карантину.

"Крім того, багато суддів, приймаючи до уваги важке матеріальне становище, обходяться попередженнями. Також багато судів вважають неправомірними обмеження конституційних прав і свобод і скасовують протоколи", – додав він.

Як зазначив юрист Віталій Дудін, українські судді при розгляді таких справ дотримуються принципової позиції, посилаючись на помилки правоохоронців при складанні протоколів.

"Як правило, з адміністративного протоколу не вбачається наявність складу адмінпорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення містить ряд формальних вимог, яких поліцейським буває непросто дотриматися", – розповів він РБК-Україна.

Окремі приклади з Єдиного реєстру судових рішень підтверджують, що суди часто в результаті стають не на бік поліції. У липні на продавця магазину в Києві склали протокол, і Оболонський районний суд оштрафував його на 17 000 гривень за відсутність масок, рукавичок і температурного контролю персоналу. Апеляційна інстанція взяла до уваги, що поліцейські не вкзали на пункти законодавства, які були порушені, і скасувала штраф.

У середині серпня у Тернополі водія маршрутки оштрафували на 17 000 гривень за те, що в салоні перебувало 34 пасажири при 20 місцях для сидіння. Але штраф скасували, оскільки в протоколі не було зазначено ПІБ поліцейського, який його склав. Крім того, з документа не випливало, що поліція заходила в салон і вела підрахунок.

Схожий випадок стався і в Києві, але тут штраф скасували, оскільки суд прийшов до висновку, що грошове стягнення треба було накладати не на водія, а на сам суб'єкт господарювання (юридична особа).

Суди рідко штрафували за перевищення дозволеної кількості пасажирів в транспорті (фото Віталій Носач, РБК-Україна)

А у вересні столичний суд скасував накладені в квітні 17 000 гривень штрафу на покупця, який намагався увійти до магазину без маски. Його не пропустила охорона, а протокол було складено на вулиці. Суд прийшов до висновку, що територія біля магазину не є громадським місцем.

І нещодавно Київський районний суд Одеси на підставі "малозначності правопорушення" обмежився усним попередженням на адресу працівника місцевого барбершопа, який знаходився без захисної маски на робочому місці.

Як відзначають юристи, судді беруть до уваги ціннісний аспект і розуміють, що жорсткі покарання будуть сприйняті українським суспільством як несправедливі. В тому числі через те, що штрафи занадто високі і неспівмірні з доходами середнього українця.

"У деяких випадках судді посилалися на майновий стан і невеликий дохід як підставу для звільнення від відповідальності. Так само викликає питання, чи морально карати підприємців за здійснення господарської діяльності, якщо не компенсуються доходи в умовах карантину", – підкреслив Віталій Дудін.

Сумнівна законність

У зв'язку з тим, що карантинні обмеження вводилися екстрено, якість законодавчих змін залишало бажати кращого. Найчастіше вони не були узгоджені з основними законами у своїй сфері.

Наприклад, норма ст. 44-3 КУпАП (про штрафи) відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину обов'язкові для виконання. При цьому обмежувальні заходи затверджувалися Кабінетом міністрів, а підстави для притягнення до адміністративної відповідальності, згідно ст. 7 КУпАП, визначаються законом. Сюди ж можна віднести і те, що заборона на мирні зібрання вводиться тільки судом, а обмеження конституційних прав може встановлюватися виключно законом.

Але слід враховувати: ризик понести адміністративну відповідальність за порушення карантину завжди існує, оскільки судочинство проходить у спрощеному порядку. Хоча багато юристів сумніваються в законності такого покарання.

"Що стосується штрафів, то в світлі незаконність обмеження прав громадян Кабінетом міністрів України або місцевою владою без введення військового або надзвичайного стану, моя особиста думка – вони не законні", – зазначає адвокат Ростислав Кравець.

Внести певну ясність могло б рішення Конституційного суду України. Наприкінці вересня він визначив, що деякі карантинні обмеження не відповідають Основному закону. Такими визнали урізання зарплат чиновникам, заборону на роботу ресторанів і т. д.

Також КСУ підтвердив, що уряд не має права обмежувати конституційні права. Однак сам карантин продовжує діяти, оскільки розглядалася постанова, яка на той момент вже втратила чинність.

Юрист Віталій Дудін підкреслює, що рішення КСУ не вплине на практику притягнення до відповідальності за порушення карантину. Тобто дилема штрафувати або не штрафувати все так само залишається на внутрішній розсуд суддею.

"Введення відповідальності за порушення карантинних правил мало виконати не стільки фіскальну мету, скільки психологічну. Головний санітарний лікар (Віктор Ляшко, – ред.), висловившись в такому ключі, змусив засумніватися в необхідності дотримання обмежень. Перспектива отримати реальне покарання була незначною, але відчуття небезпеки у громадян посилилося", – додав він.

Тут слід уточнити, що Ляшко зробив цю заяву в контексті закриття парків під час жорсткого карантину цієї весни. У будь-якому випадку, як показує вересневе опитування Соціологічної групи "Рейтинг", відчуття небезпеки у громадян справді посилилося: 40% українців вважають епідемію COVID-19 реальною загрозою, а 72% говорять, що завжди носять захисні маски в громадських місцях.