в Україні хочуть скасувати заборону для жінок на 450 професій

Міністерство охорони здоров'я розробило документ про скасування свого ж наказу початку 90-х років про заборону працювати жінкам на певних роботах. Якщо всі необхідні узгодження будуть отримані, то українки зможуть офіційно влаштовуватися водолазами, чистильниками труб, виробниками деталей для мідних духових інструментів або працівниками, що знімають шкіру з трупів великої рогатої худоби, коней і рубають туші. Правозахисники наполягають на тому, що жінка має право сама вирішувати, де їй працювати, якщо їй дозволяють її знання і стан здоров'я. В Інституті медицини праці запевняють, що такий перелік заборонених робіт навпаки її не обмежує, а захищає. Про те, які накази можуть скасувати для рівного доступу жінок до різних видів робіт і чи існує подібна заборона в Україні для чоловіків - в матеріалі РБК-Україна.

В незалежній Україні наказ МОЗ №256 про заборону жінкам працювати на певних видах виробництва діє з кінця 1993 року. Через шкідливість та небезпечність умов роботи в перелік потрапили 450 професій. Наприклад, жінки не можуть валити ліс або викорчовувати пні, бути лісорубами, сажотрусами, землекопами або скотобойцями, а також обробниками риби, які рубають голови червоній рибі або перемішують її в засольних чанах. Крім того, українок не візьмуть на роботу водолазами, підривниками, десантниками-пожежними, водіями автобусів на міжнародних рейсах з кількістю місць більше 14, машиністами локомотива і бульдозера, кондукторами на залізничному транспорті, а також трактористами.

За словами заступника міністра охорони здоров'я Оксани Сивак, зараз переглядаються багато документів, щоб в них не було ознак дискримінації. Крім того, на цей наказ надходили скарги від правозахисних жіночих організацій як на такий, що порушує рівний доступ до працевлаштування. Вона зазначила, що більше половини професій з цього списку взагалі вже не існує і це свідчить про те, що цей наказ - неактуальний.

Однак, як з'ясували у відомстві, є жінки, які, незважаючи на заборону, зайняті на цих роботах. Вони оформлені на підприємствах на інші, дозволені законом спеціальності. "Ми зобов'язані надати якісний медогляд і сказати чи може ця людина працювати на підприємстві чи ні, незалежно від її статі. Все залежатиме від бажання жінки і її кваліфікації, відповідно до медичних рекомендацій", - заявила РБК-Україна Сивак.

Зараз проект документу про визнання наказу з цією забороною недійсним вивішений на сайті МОЗ на громадське обговорення. Також у відомстві чекають погоджень від інших міністерств і служб. Оксана Сивак запевнила, що усні узгодження від держструктур вони вже отримали.

В Інституті медицини праці НАН України заявили, що вони виступають проти повної відмови від подібного переліку заборонених робіт для жінок. "Його (наказ, - ред.) треба переглядати, може бути, якісь професії вже не існують. Але це не робиться так - скасувати і все. Поки наша держава не створює такі умови, щоб не враховувати гендерний аспект. Це не обмеження жінок, це навпаки їх захист", - запевнили РБК-Україна в науковій установі.

Подібні списки є тільки в пострадянських країнах, наприклад, такий наказ існує в Росії, розповіла РБК-Україна глава підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації парламентського комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин, народний депутат Ірина Суслова ("Блок Петра Порошенко").

Вона нагадала про справу росіянки Світлани Медведєвої. Вона отримала відмову в працевлаштуванні на вакансію судноводія через те, що цей вид зайнятості також в списку заборонених робіт для жінок. Медведєва намагалася відстояти своє право на цю роботу в російських судах, але безуспішно. Тому вона звернулася до Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок (КЛДЖ) при ООН.

Рік тому організація ухвалила рішення, що подібна заборона порушує права Медведєвої, рекомендувала Росії компенсувати їй збитки та привести своє законодавство до загальноєвропейських норм.

До слова, в європейській практиці, коли мова йде про охорону праці на шкідливих і небезпечних виробництвах, жінок в окрему категорію не виділяють. Там під особливим захистом вагітні, жінки, які нещодавно народили дитину і годують груддю, а також працівники обох статей з обмеженими можливостями.

Відносно чоловіків в Україні в законодавстві немає ніяких обмежень і заборон при працевлаштуванні на роботу, розповіла Суслова. "Але інша справа, що "піклуючись" про жінок, наші держустанови чомусь зовсім не займаються безпекою праці чоловіків. Тоді як європейський підхід як раз полягає в тому, щоб створити однакові безпечні умови праці для обох статей", - зазначила народний депутат.

Координатор програм з організаційного розвитку "Жіночого консорціуму України" Віра Поровська зазначила, що ці заборони виглядають дивно - жінки можуть керувати трамваями, але автобусами - ні. При цьому вона звернула увагу, що жінок в цьому контексті розглядають в якості тих, хто не може самостійно приймати рішення йти на ці роботи чи ні.

"Це ж не рабство! Ніхто не змушує людину йти на роботу, яка їй не під силу. Якщо жінка відчуває в собі сили займати ті чи інші посади, але на ці професії для неї накладено заборону, то вона не може реалізувати себе повною мірою. Тому навіть з цієї точки зору можна розглядати цей перелік як порушення прав жінок", - заявила в коментарі РБК-Україна Поровська.

У той же час заступник голови профспілки працівників агропромислового комплексу України Світлана Самосуд розповіла РБК-Україна, що до них зверталися зі скаргами жінки, яким забороняли працювати через шкідливість умов. Такі жінки обурювалися тим, що хотіли влаштуватися на подібні роботи через більш високу зарплату. "Держава повинна змушувати роботодавця робити умови праці безпечними для життя, і ці робочі місця повинні проходити обов'язкову атестацію", - зазначила Самосуд.

Представник омбудсмена з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина заявила РБК-Україна, що безпосередньо по цьому наказу МОЗ скарг від жінок вони не отримували. Але раніше до них зверталися жінки-військовослужбовці через наказ Міністерства оборони, який також обмежував їх в роботі і непрямо міг би трактуватися як заборона до певної діяльності.

Філіпішина згадала скаргу Надії Савченко на заборону літати жінкам на винищувачах, а також звернення жінок-медиків, яким забороняли ротацію в гарячі точки. "Сама жінка повинна вибирати, якою діяльністю їй займатися. Якщо за своїм фізичним станом і професійними навичками вона може впоратися з цією працею, то вона має право вибору. Ділити професії на чоловічі і жіночі принципово неправильно", - підкреслила Філіпішина.

Однак тільки скасуванням цього наказу не обійтися. За словами Ірини Суслової, діє наказ МОЗ №241, в якому визначені граничні норми підіймання вантажів для жінок. Вони складають 7-10 кг, що "автоматично закриває жінкам дорогу до деяких професій".

Крім того, особлива ситуація склалася у військовій сфері. Так, Конституція і деякі закони гарантують рівний доступ чоловіків і жінок до вузів, які готують офіцерський склад ЗСУ. Але згідно з низкою наказів Міноборони, Міносвіти, постановами Кабміну і розпорядженнями президента до військових вузів і ліцеїв передбачений набір тільки юнаків.

"Матеріально-технічна база цих установ не розрахована на присутність в їх стінах дівчат. Варто тільки доповнити накази словами про прийом в військові освітні установи жінок нарівні з чоловіками. Тоді жінки-офіцери стануть у нас нормою в щоденній військовій практиці", - заявила Суслова.