Україна продасть зброю Йорданії
Державне підприємство "Завод імені Малишева" (Харків) отримало замовлення на виготовлення партії озброєнь для Йорданії. Інформація про це підтверджується з декількох джерел. За різними даними, буде вироблено від 190 до 200 баштово-артилерійських установок БАУ-23Х2 для бронетранспортерів Йорданії. Сума контракту не розголошується. Проте, за підрахунками фахівців, якщо одна така установка коштує 20-25 тис. дол., загальна вартість контракту таким чином становить від 3,8 до 5 млн дол. Українські ЗМІ цитують генерального директора заводу ім. Малишева Геннадія Гриценка, який вважає це замовлення "дуже перспективним". За його словами, воно стало можливим завдяки успішному виконанню попереднього замовлення на постачання до Йорданії 190 одиниць БАУ-23Х2, роботу над яким незабаром буде завершено. За словами гендиректора, контракт про постачання модулів до Йорданії підписала із закордонними партнерами компанія "Укрінмаш", що є дочернім підприємством державної компанії "Укрспецекспорт", - монопольного експортера української зброї. Він також відзначив, що з огляду на інтерес до легкої бронетехніки на ринку озброєнь завод сподівається на розширення постачань різних модулів, над розробкою і серійним випуском яких працюють військові конструктори та оборонні підприємства України. Гендиректор повідомив, що в рамках попереднього контракту завод вже постачив до Йорданії 106 одиниць БАУ-23Х2. Робота над новим замовленням повинна розпочатися 2007 р. Бойовий універсальний модуль БАУ-23Х2 для легкої бронетехніки розроблено Харківським конструкторським бюро машинобудування ім. Морозова. Він має дистанційне керування, і його призначено для ведення вогню, як по наземних, так і повітряних цілях. БАУ-23Х2 оснащено двома 23-мм автоматичними гарматами 2А7М, кожна з яких забезпечує 850 пострілів на хвилину, з дальністю стрілянини 2000 м. Боєкомплект утворюється з 200 снарядів. Додатково встановлений кулемет КТ-7,62 з боєкомплектом 2000 пострілів. Модуль має ручне управління. Забезпечується наведення по горизонталі 360 градусів, по вертикалі від -4 до +55 градусів. Вага модуля - не більше 2 т, що дозволяє встановлювати його на легку бронетехніку від 6 т. ХКБМ ім. Морозова випробувало його на шасі українського БТР-70 і південно-африканського бронетранспортера RATEL. Головними перевагами модуля є низька маса, доступна вартість, висока вогняна потужність і захищеність стрільця. Серійне виробництво забезпечує ДП "Завод ім. Малишева". Проте українсько-йорданський контракт навряд чи помітно поліпшить становище України на світовому ринку озброєнь. "Цей контракт не можна вважати великим і таким, який кардинально змінить як розклад на світовому ринку, так і ситуацію на заводі ім. Малишева, що переживає останніми роками не кращі часи", - вважає Сергій Згурець, керівник наукових програм Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння. У коментарі РБК-Україна він висловив думку, що востаннє Україна домагалася значного успіху 1996-99 рр., коли було укладено один із найбільших на світовому ринку озброєнь контракт на постачання 320 сучасних танків до Пакистану. Тоді з Пакистаном працював той же завод ім. Малишева. "Суми і обсяги цих постачань давали привід говорити про Україну, як про великого гравця на цьому ринку… Чого не скажеш зараз", - говорить експерт. Цю думку підтверджують і дані останнього щорічного звіту дослідницької служби Конгресу США, згідно з яким Україна втрачає свої позиції на світовому ринку озброєнь. Так, за підсумками 1998-2005 рр., Україна посіла 10-е місце серед основних постачальників озброєнь і військової техніки, продавши за кордон зброї на 4,9 млрд дол., при цьому уклавши контрактів на 5,5 млрд дол. За період же від 1997 по 2004 рр. Україна продала озброєнь на суму 5,9 млрд дол. і посіла 8-е місце серед основних країн-експортерів озброєнь. 1996-2003 рр. Україна продала зброї на 5,2 млрд дол. і посіла 7-е місце. А за інформацією Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, картина є ще гірше. 2001 р. Україна продала озброєнь на 702 млн дол., 2002 - на 281 млн дол., 2003 - на 536 млн дол., 2004 - на 519 млн дол., 2005 - 188 млн дол. Проте вітчизняні експерти стверджують, що Україна вже кілька років поспіль стабільно утримує обсяги торгівлі зброєю приблизно на рівні 600 млн дол. І уклавши декілька контрактів із найбільшими імпортерами озброєнь, Україна могла б лише зміцнити своє становище на цьому ринку. Саме у цьому напрямі і працює український військово-промисловий комплекс. Адже контракт з Йорданією став вже другою спробою Києва поправити своє становище на світовому ринку озброєнь після того, як раніше цього місяця в Києві побував міністр оборони Пакистану Рао Сикандар Ікбал. Як вважають спостерігачі, на переговорах йшлося саме про можливість укладення великої оборудки по постачаннях українських озброєнь до цієї країни. Минулого місяця той же завод ім. Малишева успішно завершив передконтрактні переговори з Пакистаном про постачання військово-технічної продукції, про що повідомив гендиректор Г.Гриценко. За його словами, контракт планується укласти вже в грудні. Номенклатура майбутніх постачань не розголошується, але керівник підприємства заявив, що очікуваний обсягу контракту перевищує держзамовлення і обсяг ринку озброєнь України у декілька разів.
