Україна: Переговори з РФ про кордон в Азовському морі зайшли в глухий кут
РФ не погоджується ні на один з трьох варіантів розмежування вод Азовського моря і встановлення державного кордону між Україною і РФ в Азовському морі. Про це РБК-Україна повідомив представник України в Міжнародному суді ООН Володимир Василенко. Він відзначив, що з погляду міжнародного права існує три варіанти вирішення питання: вважати Азовське море внутрішнім і розподілити його води між Україною і РФ по межі, що існувала між УРСР і РРФСР; вважати Азовське море внутрішнім морем і розподілити його акваторію за принципом рівновіддаленості від берега (при цьому Україна отримає більшу частку акваторії, ніж за першим принципом); або не вважати Азовське море внутрішнім морем. В цьому випадку держкордон обох країн встановлюється на відстані 12 морських миль від побережжя, а нейтральні води розподіляються між державами як виняткові економічні зони. В.Василенко відзначив, що на жодну з цих пропозицій РФ не погодилася, оскільки "очевидно, відсутня політична воля". Він вважає, що у такому разі було б доцільно вирішити проблемне питання в міжнародних судових інстанціях, "оскільки переговори з РФ зайшли в безвихідь". Нагадаємо, що 21-22 січня пройшов 30-й раунд українсько-російських переговорів з розмежування вод в Азовському морі і Керченській протоці. Обидві сторони песимістично оцінили їхні результати. Переговори безрезультатно тривають 12 років. Декілька високопосадовців українського МЗС заявляли про можливість як односторонньої делімітації морського кордону, так і про намір вирішити суперечку з Росією в Міжнародному суді. Судова справа про делімітацію виняткових економічних зон і континентального шельфу в північно-західній частині Чорного моря між Україною і Румунією закінчилася поразкою України. 3 лютого Міжнародний суд ООН у відповідь на звернення Румунії про розмежування континентального шельфу і виняткових економічних зон ухвалив, що о. Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України при визначенні серединної лінії при делімітації континентального шельфу і виняткової економічної зони. Унаслідок цього рішення суду Україна втратила право на частину шельфу площею більше 150 тис. квадратних кілометрів.