Україна оголосила війну рейдерам
Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку України (ДКЦПФР) ініціює створення міжвідомчої комісії по боротьби з рейдерством. Як заявив голова ДКЦПФР Анатолій Балюк, в Україні існують близько 7 судів, які перебрали на себе функції регулятора фондового ринку, оскільки виносять рішення про законність злиття, поглинань і правах власності на підприємства. Разом з тим, за словами А.Балюка, коли Держкомісія звернулася з даного питання у Вищу раду юстиції і в КСУ, то "відповіді не отримала". До складу комісії з боротьби з рейдерством увійдуть представники МВС, СБУ, Генпрокуратури, а також Мін'юсту. Учасники фондового ринку країни відзначають, що в найближчі 2-3 роки кількість злиття і поглинань в українській економіці зростатиме. Така тенденція пов'язана з посиленням конкуренції в різних секторах економіки, з притоком дешевих зарубіжних інвестицій. На початковому етапі приватизації в Україні приватним власникам вдалося закріпити права власності в різних секторах економіки. Зараз бізнесмени прагнуть сконцентрувати увагу на 2-3-х найпривабливіших для себе об'єктах і згортають свої проекти в неперспективних на власний погляд областях. Статистики недружнього злиття-поглинання суб'єктів господарювання (рейдерства) в Україні немає. У відсутність закону про акціонерні товариства в Україні (його ухвалення блокуєтся парламентом впродовж 3-х років) для захоплення підприємств найчастіше використовується прийом із зборами акціонерів без участі власника (власників) пакету не менше 50%+1 акція з метою зняття правління, що діє на об'єкті складу. У серпні 2006 р. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) звернувся до Кабміну України з вимогою вирішити проблему із захистом права власності в Україні. Стурбованість ЄБРР була викликана збільшенням числа рейдерських поглинань в країні в останні 2 роки, що, на думку представників банку, викликано недосконалістю корпоративного законодавства. На цьому тижні діловий бюлетень компанії Dow Jones розкритикував бездіяльність українських структур влади в цьому напрямі. Було підкреслено, що у такому разі нівелюється перспектива збільшення іноземних інвестицій до України. У світовій практиці злиття-поглинання, яке не виходить за рамки закону, вважається прийнятною скупка акцій дрібних власників за вищою ціною, яку може запропонувати емітент.
