Україна, Азербайджан, Грузія, Литва і Польща в присутності президентів п"яти країн підписали міжвідомчу угоду про співпрацю у сфері енергетики. Угодою передбачено створення повноцінної юридично-правової бази для реалізації проекту нафтопроводу "Одеса–Броди–Плоцьк–Гданьськ" як міжнародного. Документ був підписаний в рамках роботи Вільнюського енергетичного саміту у присутності президентів цих країн. Від України документ підписав перший заступник міністра палива і енергетики Вадим Чупрун.
Договором, зокрема, передбачається створення енергетичного коридору для транспортування вуглеводнів, що здобуваються на родовищах Каспія, на міжнародний ринок територією Азербайджану, Грузії, України і Польщі. Крім того, країни зобов'язалися досліджувати шляхи посилення безпеки мережі транзиту, зокрема морських перевезень, і трубопровідних постачань, а також про визначення додаткових джерел і розробку маршрутів постачань і транзиту вуглеводневої сировини.
Документ набуває чинності з моменту підписання строком на 5 років з автоматичним продовженням на 5 років по відношенню до кожної сторони даної угоди, яка не виявила бажання вийти з нього. В угоду можуть вносити зміни окремим протоколом, який буде невід'ємною частиною документа. Будь-яка сторона може вийти з договору шляхом письмового повідомлення дипломатичних каналів інших сторін. У такому разі, дія угоди втрачає силу для сторони через 12 міс. після дати повідомлення.
Також був підписаний корпоративний договір між державними нафтовими і нафтотранспортними компаніями Азербайджану, Грузії, Литви, Польщі і України про приєднання до спільного польсько-українського підприємства "Сарматія".
Президент України Віктор Ющенко підкреслив, що не бачить серйозних проблем фінансового або комерційного характеру в реалізації проекту Одеса–Броди-Плоцьк-Гданьськ. За його словами, наступного року під час чергової зустріч з цього питання, повинен бути забезпечений графік реалізації робіт на українській території і вирішені питання фінансових ресурсів і технічної участі країн. Глава Української держави також відзначив, що для України це стратегічний проект, додавши, що реалізація наший країною подібних проектів є "найтіснішою формою євроінтеграції".
Відзначимо, що Казахстан відмовився від участі в проекті Одеса–Броди– Плоцьк–Гданьськ, проте, як заявив у Вільнюсі міністр енергетики Казахстану Сават Мінбаєв, Казахстан "братиме участь в діалозі, і за наявності сприятливих умов ухвалимо відповідне рішення". С.Мінбаєв відзначив, що його країна є виробником достатньо великого об'єму даної продукції і зацікавлена в комерційно виправданому експорті.
Значна частина вуглеводнів, що здобуваються в Казахстані, прямує через РФ і каспійський регіон в європейському напрямі, тому Казахстан сьогодні повинен оцінити будь-які можливості потенційного експорту, додав міністр.
Слід вказати, що експерти неодноразово відзначали, що без казахстанської нафти проект будівництва Одеса-Броди до Плоцька і далі до Гданьську навряд чи буде здійснений. Казахстан неодноразово висловлював підтримку проекту Одеса-Броди, проте замість своєї участі казахська сторона вимагає від європейських країн і України, зокрема, доступ до нафтопереробних заводів. Тим часом, європейці поки не готові на такі поступки.
Нагадаємо, що магістральний нафтопровід "Одеса – Броди" побудований в 2001 р. Протягом декількох років він не використовувався. В кінці червня 2004 р. уряд України дозволив використовувати трубопровід для транспортування російської нафти в реверсному режимі. В даний час, транспортуванням нафти нафтопроводом "Одеса-Броди" у напрямі Одеси займається компанія ТНК-ВР.
Окремо відзначимо, що ініціатива створення єдиного простору здобичі і транзиту енергоресурсів в Центральній і Східній Європі належить Україні. В.Ющенко неодноразово заявляв про необхідність транспортування каспійської нафти на енергоринок Європи через нафтопровід Одеса-Броди і про свою підтримку ідеї розвитку газопроводу Одеса-Броди-Гданьськ.