Як Україна, Росія і США домовляються про миротворців на Донбасі

Схоже, що в питанні чисельності і формату розміщення миротворчої місії на Донбасі зберігаються суттєві розбіжності з РФ.

Ще на початку 2015 року офіційний Київ заговорив про необхідність ввести миротворців на Донбас. Тоді РНБО на своєму засіданні схвалила звернення до ООН і Євросоюзу щодо розгортання місій з підтримання миру та безпеки на території України. Відповідне звернення трохи пізніше ухвалив і український парламент. У цих рішеннях йшлося про миротворчу місію ООН або Євросоюзу, ідею якої на той момент категорично відкидала Москва. Зараз же риторика російської сторони дещо змінилася. Більше того, у вересні цього року РФ внесла свій проект резолюції про миротворців на Донбасі, випередивши Київ у цьому питанні. Які формати миротворчої місії обговорюються і коли можна чекати відповідного рішення Ради безпеки ООН – розбиралася РБК-Україна.

Питання формату миротворчої місії на Донбасі актуалізувалися у другій половині 2017 року, коли був призначений спецпредставник США по Україні Курт Волкер. З тих пір він вже провів кілька зустрічей з представниками української і російської влади для обговорення ситуації на Донбасі. Чимало часу в переговорах сторони відвели питанню миротворчої місії.

Під час свого останнього візиту в Україну 27 жовтня Уолкер дав зрозуміти українським депутатам, що резолюція ООН щодо миротворчої місії може бути готова вже до кінця цього року. А на початку листопада, міністр закордонних справ України Павло Клімкін публічно повідомив, що текст практично готовий. За словами міністра, мова йде про спільний з США, Німеччиною, Францією і Великобританією документ, де сторони погодили основні параметри і загальну позицію. Однак, подробиць щодо пропозицій, які стосуються формату миротворчої місії, її складу і можливих термінів, глава МЗС не повідомив.

Не говорять про зміст цього проекту резолюції і в Адміністрації президента України. І не дивно, адже питання дуже чутливе та передчасне розголошення такої інформації може викликати спекуляції з боку Росії. РБК-Україна поцікавилося про суть проекту у депутатів Верховної Ради з профільних комітетів – Комітету з питань оборони і нацбезпеки, а також Комітету у закордонних справах. Однак, як виявилося, цей спільний з західними партнерами проект резолюції щодо миротворців вони не бачили, тому жодних подробиць щодо відповідного документа повідомити не можуть.

Разом з тим, 14 листопада російські ЗМІ повідомили про результати зустрічі помічника президента Росії Владислава Суркова з Куртом Уолкером, яка відбулася напередодні в Белграді. Після цих переговорів стали відомі деякі пропозиції американської сторони, які збігаються з позицією Києва. Зокрема, США наполягли на тому, що миротворці повинні бути розташовані не тільки на постах на лінії розмежування, як це пропонує російська сторона. Крім того, США пропонують збільшити чисельність миротворців і розширити повноваження місії. Про яку саме чисельність йде мова, офіційної інформації немає. Однак раніше видання Wall Street Journal з посиланням на свої джерела повідомило, що США пропонують РФ розмістити 20 тис. миротворців по всій окупованій території Донецької і Луганської областей.

Схоже, що в питанні чисельності і формату розміщення зберігаються суттєві розбіжності з РФ. Росія вважає, що миротворчі сили повинні знаходитися тільки на лінії розмежування. З такою позицією не погоджується українська сторона, яка наполягає на розміщення миротворців ООН, в тому числі і на російсько-українському кордоні. Президент Петро Порошенко на всіх міжнародних переговорах наполягає на тому, що миротворці повинні взяти під контроль український кордон. "Повинен бути забезпечений надійний міжнародний контроль над тимчасово неконтрольованою частиною українсько-російського державного кордону. Це саме той ключ до врегулювання, оскільки не може бути мови про успіх у поверненні миру на Донбас без упередження проникнення російських регулярних військ, озброєння, обладнання і найманців на Донбас", - заявив він, виступаючи на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні цього року. Тоді ж Порошенко знову нагадав, що ще навесні 2015 року був направлений офіційний запит в Радбез ООН щодо ініціювання відповідні процедури для розгортання миротворчої операції ООН в Україні. "У цьому зв'язку хотів би підтвердити мій запит до цієї Ради розгорнути миротворців на Донбасі - необхідно рухатися вперед цим шляхом, чим швидше, тим краще. Таким чином, я вітаю початок обміну думками між членами Ради щодо просування по цьому питанню. Україна готова до конструктивної участі", - звернувся президент до членів ООН.

Саме питання території, де повинна бути розміщена місія, а також її чисельність і склад, залишаються на даному етапі каменем спотикання в узгодженні з РФ формату миротворчої присутності. Для України питання розміщення миротворців на кордоні залишається принциповим. "Миротворці повинні отримати можливість контролювати східний кордон, оглядати так звані "гуманітарні конвої" і мати можливість не пропускати зброю і боєприпаси з РФ. Адже якщо не зупинити потік зброї в регіон, то присутність миротворців не має жодного сенсу", - розповіла РБК-Україна депутат від БПП Ірина Фриз. За її словами, миротворці можуть виконувати і гуманітарні функції, адже на окупованому Донбасі самопроголошені режими не можуть забезпечити адекватний соціальний захист вразливих категорій населення".

Крім того, українська сторона наполягає, що до складу місії в жодному разі не повинні входити росіяни і представники країн-партнерів РФ. "Ми за те, щоб миротворці були введені на територію Донбасу. Але в їх складі не повинно бути росіян і країн-сателітів РФ", - пояснив РБК-Україна голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський. За його словами, це повинен бути саме мандат ООН, який буде поширюватися аж до кордону з РФ.

У той же час Росія бачить роль миротворців ООН на Донбасі в іншому форматі – вони повинні займатися тільки охороною місії ОБСЄ. США ж в цьому питанні прийняли сторону України, наполягаючи на тому, що мандат миротворців ООН повинен поширюватися на всю окуповану територію Донбасу аж до кордону з РФ. І це істотно зміцнює позицію Києва в цьому питанні. Більш того, українська сторона вважає великим досягненням вже той факт, що Росія почала обговорювати формати миротворчої місії. Адже раніше Москва відкидала саме обговорення ідеї введення миротворців.

Тепер важливо, як буде проходити процес просування проекту резолюції, і з яким змістом. Російський проект пропонує створити озброєну місію ООН для захисту спостерігачів ОБСЄ, яка повинна працювати протягом 6 місяців після відводу військ і військової техніки від лінії зіткнення. Зміст спільного проекту України із західними партнерами поки тримається в секреті. Хоча очевидно, що мова в ньому йтиме про присутність миротворців на всій окупованій території Донбасу. На цьому наполягають Київ і США. А от чисельність і склад місії стануть ще предметом дискусії.

Джерела РБК-Україна повідомляють, що цілком можливе внесення проекту резолюції з питання миротворців на Донбасі американською стороною. Саме тому Штати напрацювали свої пропозиції та активно обговорюють їх з Києвом і Москвою. Нібито Вашингтон не хоче, щоб Київ вносив свій проект резолюції, який за визначенням забракує Росія. Тому сторони і напрацьовують спільний текст документа.

Враховуючи той факт, що у Росії є право вето в Радбезі ООН, очевидною є необхідність пошуку компромісу для ухвалення рішення. І в цьому найбільша проблема. Адже не дивлячись на згоду РФ обговорювати це питання, залишаються суттєві розбіжності в позиціях сторін щодо формату місії та її місця розташування. Крім того, в Києві бачать приховані наміри Кремля в цьому процесі – вплинути на пом'якшення позиції Заходу щодо санкцій проти РФ, змусити українську сторону піти на прямий контакт з "ЛНР/ДНР" або ж свідомо затягнути процес введення миротворців на Донбас шляхом внесення свого, неприйнятного для Києва, проекту резолюції. Російська сторона буде торгуватися, і питання в тому, як багато готові поступатися Київ і його західні партнери.

Крім того, Україна вже звернулася до генсека Організації направити технічну оціночну місію на Донбас. Відповідь на цей запит Київ ще чекає. На основі оцінок цієї місії повинні бути розроблені і представлені Радбезу ООН можливі варіанти миротворчої присутності на Донбасі для подальшого їх розгляду.

У МЗС України пояснюють, що перша резолюція РБ ООН технічна і не визначить мандат всієї місії. Саме після цієї резолюції або паралельно з нею повинна відбутися технічна місія, про яку генсека ООН просив президент України. Ця місія повинна вивчити ситуацію і надати свої пропозиції щодо кількості сил і засобів, а також визначити строки і організацію процесу відправки миротворців.

Саме розміщення миротворців, за оцінками Києва, може зайняти не менше півроку - від моменту ухвалення рішення до повного розгортання миротворців. Враховуючи всі ці моменти, розгортання миротворчої місії – це питання не близької перспективи, однак шанси на його реалізацію істотно зросли.