Україна розриває співпрацю з Росією в авіабудуванні
Україна продовжує курс на розрив економічних зв'язків з Російською Федерацією
Україна продовжує курс на розрив економічних зв'язків з Російською Федерацією. Цього разу наша країна вирішила відмовитися від участі в спільному підприємстві, яке в майбутньому повинно було стати координатором авіабудівних галузей двох держав.
Україна покидає борт
Кабінет міністрів України має намір погодитися з пропозицією Міністерства економічного розвитку і державного авіабудівного концерну "Антонов" про вихід цього концерну з спільного українсько-російського підприємства ТОВ "ОАК-Антонов".
Фактично рішення про погодження прийнято, юридично воно буде закріплено найближчим часом, повідомило РБК-Україна джерело в уряді. Копія розпорядження Кабміну є в наявності РБК-Україна.
В пояснювальній записці Мінекономрозвитку до урядового розпорядження зазначено, що, враховуючи ситуацію, яка склалася у відносинах з Росією в 2014 р., "ОАК-Антонов" призупинено роботи з програмами літаків Ан-70, Ан-124, Ан-140, вимушено скорочено штат управління від української сторони. Разом з тим, фінансово-господарський стан "ОАК-Антонов", з урахуванням загострення політичного і військового протистояння між Україною і Росією, погіршується, зменшується залишок коштів статутного капіталу, у тому числі внесок концерну, як учасника цієї компанії, повідомляється в документі. "У такій ситуації подальша участь концерну в ТОВ "ОАК-Антонов" представляється недоцільною", - зазначено в пояснювальній записці.
Майже нічого не залишилося
"ОАК-Антонов" - це спільне підприємство російської "Об'єднаної авіабудівної корпорації" та українського держконцерну "Антонов" з розподілом статутного капіталу 50% на 50%. Офіс компанії знаходиться в Москві. Переговори про створення компанії Україна і Росія провели в 2010 р., а вже в наступному році було обрано її керівництво.
Нещодавно, у березні 2015 р., Кабмін своїм розпорядженням вивів з складу державного авіабудівного концерну "Антонов" фактично основний його актив - однойменне державне підприємство - включив його до складу державного концерну "Укроборонпром".
Пізніше, в червні, уряд аналогічно вчинив з Харківським державним авіапідприємством та державним підприємством "Завод 410 ГА".
Недовга історія
Старший партнер юридичної фірми "Ільяшев і партнери" Роман Марченко, який займався підготовкою входження концерну "Антонов" в СП з російською "Об'єднаною авіабудівною корпорацією", розповів РБК-Україна, що створення "ОАК-Антонов" має стати першим кроком до більш щільної кооперації Росії і України в авіабудівній галузі.
"Планувалося, що Україна, яка фактично має найкращий в СНД збережений кістяк конструкторського бюро, буде на базі цього СП співпрацювати з Росією, яка готова була надати інвестиції і свій ринок для літаків сімейства "Антонова", - розповів Роман Марченко.
За його словами, спочатку передбачалося, що співпраця дійде до того, що концерн "Антонов" буде корпоратизирований, після чого він і ОАК обміняються пакетами акцій. В результаті, "Антонов" став би одним з акціонерів ОАК, а ОАК, в свою чергу, - "Антонова". Але за фактом ніяких реальних функцій на це СП так і не було покладено, бо воно так ніколи і не зайшло далі первинного етапу.
"Компанія не отримала ні великих грошей, ні внесків у вигляді інтелектуальної власності. За підсумком це було мертвонароджене дитя, яке так і не почало серйозно працювати", - зазначив Роман Марченко.
При цьому, на його думку, оскільки СП так і не запрацювало на повну силу, Україна не відчує особливого збитку від виходу концерну з СП.
Остаточне розлучення
Виконавчий директор авіакомпанії "Аероджет" Анатолій Мазуренко впевнений, що, судячи з досвіду останніх десятиріч, в України в принципі не може бути ефективного співробітництва з Росією в авіабудуванні.
"Фактично умовами для активного виробництва літаків Росія ставила непідписання асоціації з Євросоюзом, невступ України до НАТО і вступ країни в Митний союз. Україна ж на ці умови не йшла, тому Росія штучно гальмувала розвиток авіабудівних проектів. Наприклад, Ан-70 був орієнтований на російський ринок, але росіяни так і не купили жодного літака. У мирний час Україна з Росією, за винятком одиничних екземплярів Ан-140 і Ан-148, нічого, по суті, так і не побудувала", - зазначив Анатолій Мазуренко.
У той же час Роман Марченко розповідає, що за період нинішньої кризи у взаєминах між Україною і Росією було згорнуто і більшість інших великих проектів співробітництва ДП "Антонов" з російськими підприємствами. Причому, з урахуванням того, що держпідприємство очолив народний депутат від пропрезидентської фракції "Блок Петра Порошенко" Михайло Гвоздьов, концерн, безумовно, буде підтримувати державне розуміння взаємин України з Росією.
"Україна зараз не особливо активна в питанні поставок комплектуючих для пасажирських Ан-140 і Ан-148, які збиралися відповідно в Саратові та Воронежі. Оскільки без українських сертифікованих деталей росіяни не можуть будувати ці машини, в РФ припинили їх складання", - заявив Роман Марченко, додавши, що фактично припинені і проекти подвійного призначення, зокрема Ан-70.
Експерт транспортного ринку Володимир Шемаєв додає до причин неефективної співпраці між Україною і Росією в авіабудуванні наявність у Росії власних розробок в авіації, приміром, тих же літаків сімейства Іл.
При цьому, як підкреслив Роман Марченко, від припинення співпраці точно так само страждає і Україна.
"Частина комплектуючих для виробництва Ан-148 і Ан-158 в Київ поставляється з Росії. Але зараз необхідні комплектуючі з Росії в повному обсязі не відвантажуються. Правда, Україна має можливість почати замовляти аналогічні деталі в інших країнах - наша країна може піти на такий крок, оскільки вона є власником інтелектуальних прав на ці літаки і, відповідно, може вносити відповідні зміни в сертифікат типу. І ця робота вже ведеться, але на це буде потрібно мінімум рік-два", - уточнив Роман Марченко.
На інші маршрути
В умовах російської агресії проти України, співпраця з РФ в авіабудівній галузі в перспективі стає ілюзорною, впевнений Анатолій Мазуренко.
"Українським підприємствам в цій галузі необхідно терміново переорієнтовуватися на інших суміжників, на інший ринок", - відзначає він.
Володимир Шемаєв також вважає, що в нинішніх умовах Україні варто активізувати лобіювання своїх авіарозробок в дружніх країнах.
"Як приклад для просування можна привести військово-транспортний літак Ан-70, який з технічних і цінових характеристиках перевершує аналогічний європейський літак Airbus A400M. Однак країни-члени НАТО не готові закуповувати літак у держави, яка не входить в цей блок", - шкодує Володимир Шемаєв.
Крім країн НАТО Володимир Шемаєв радить Україні нарощувати співпрацю з країнами Африки, Близького Сходу, Індією.
"Оскільки літаки сімейства "Антонова" пристосовані до посадки на нестабільні грунти, то вони можуть ефективно конкурувати в країнах, де не сильно розвинене аеродромне господарство", - пояснив він.
У свою чергу Роман Марченко вважає, що перспектива розвитку українського авіабудування криється в налагодженні співпраці з багатими країнами без авиатрадиций, які при цьому хочуть навчитися будувати літаки. В якості прикладу він наводить Саудівської Аравії, з якою "Антонов" нещодавно підписав договір про початок виробництва літаків в цій країні.
"Крім того вже був досвід виробництва в Ірані Іран-140 і вони давно дивляться на наші Ан-148 і Ан-158. Давайте будемо реалістами - ні на європейському ринку, ні на американському нас не чекають з нашими повітряними суднами. Тому Україні варто ще активніше працювати на так званих ринках", - підсумував Роман Марченко.
У той же час Володимир Шемаєв вважає, що для того, щоб українські авіапромислові підприємства більш ефективно конкурували з компаніями з інших країн, Україні варто подбати про фінансову підтримку вітчизняних фірм.
"Було б ефективніше, якби "Укрексімбанк", як його колеги в США, кредитував іноземних покупців українських літаків під невелику процентну ставку, тим самим підтримуючи українську промисловість", - зазначив він.
