Україна подала протест в ООН щодо другого періоду реалізації Кіотського протоколу
Як стало відомо, Україна, Росія, Білорусь і Казахстан вирішили звернути увагу ООН на порушення процедури голосування за угоду про другий період зобов'язань Кіотського протоколу. Якщо зауваження будуть враховані, то переговори можуть початися наново, вважають в Держагентстві екологічних інвестицій. Втім, експерти вважають це маловірогідним і рекомендують Україні переглянути свої кількісні зобов'язання по викидах відповідно до нинішніх фактичних показників. Про це пише видання "Комерсант-Україна".
У прес-службі Держагентства екологічних інвестицій (ДАЕІ) повідомили, що 22-23 січня в Мінську відбулася консультаційна зустріч представників України, Росії, Білорусі і Казахстану, на якій обговорювалося, яким чином реагувати на порушення, допущені при голосуванні за угоду про другий період реалізації Кіотського протоколу. Нагадаємо, що вона була затверджена в грудні минулого року в Досі (Катар) на 18-ій конференції сторін Рамкової конвенції ООН із зміни клімату. Сторони вирішили направити сумісне звернення генеральному секретареві ООН Пан Гі Муну. Претензії країн полягають в тому, що вибраний конференцією порядок ухвалення рішень ставить під сумнів його легітимність і дає привід для різного трактування документу.
Читайте також: Україна реалізує домовленості по Кіотському протоколу на загальну суму 3,8 млрд грн, - Мінприроди
У прес-службі агентства сказали, що рішення ухвалили за відсутності кворуму. Конференція затягнулася на один день, а деякі делегації відлетіли напередодні. Крім того, проект рішення, який обговорювався учасниками протягом декількох років, не відповідав узгодженим раніше домовленостям. "Коли Україна, Росія і Білорусь спробували висловити свою незгоду, глава конференції проігнорував це", - відзначають в прес-службі. Низка прийнятих положень суперечить інтересам України. Країна, як і наполягала, отримала право перенести невикористані в 2008-2012 роках одиниці встановленої кількості (ОВК) викидів в обсязі 2,7 млн т на другий період дії - 2013-2020 років. Але в новій редакції ст. 13 документа з'явилася норма про те, що "позитивна різниця між встановленою кількістю на другий період і середніми щорічними викидами за перші три роки попереднього періоду дії, помножена на 8, перекладається на рахунок анулювання". Тобто при встановленій кількості викидів на 2013-2020 роки в 5,65 млрд т СО2 (76% від базового 1990 року) і середньому показнику за 2008-2010 роки (390 млн т) може анулюватися 2,5 млрд т. "Вибрані для усереднювання роки є найгіршими для України, оскільки через світову кризу в ці роки знижувався рівень виробництва і викидів. Їх обсяг був, наприклад, на 11% менше, ніж в 2007 році, - зазначають в прес-службі ДАЕІ. - Такий нав'язаний Україні підхід не тільки не дає можливості оперувати вільними ОВК, але і приводить до перевищення дозволеного показника навіть у разі мінімального зростання викидів". Тобто якщо Україна перевищить показник викидів, доведеться їх купувати, пояснює координатор програми по зміні клімату Національного екологічного центру Марія Сторчило.
Читайте також: Україна виступає за продовження дії Кіотського протоколу, - Мінекології
За словами радника голови ДАЕІ Наталії Кушко, ратифікація угоди затягується до кінця року і в інших країнах. "3 червня почнеться чергова сесія в Бонні, і там мають бути визначені наступні кроки. Кожна країна матиме право висловитися. Остаточне рішення може бути знайдене в грудні у Варшаві на 19-ій конференції сторін", - відзначає Кушко.
Читайте також: Дія положень Кіотського протоколу продовжена до 2020 р
У разі ратифікації обмеження зростання економіки через необхідність реального скорочення викидів прогнозовано буде мати негативний вплив на конкурентоспроможність України, Білорусі, Казахстану і деяких країн Східної Європи в порівнянні з могутніми економіками, що розвиваються і не мають зобов'язань по скороченню викидів (Китай, Індія, Бразилія). Наталія Кушко припускає, що якщо позиція України, Росії, Білорусі і Казахстану буде розглянута в ООН, то не виключено, що переговори почнуться наново, хоча і процесуально це буде важко. В цьому випадку у дії Кіотського протоколу буде перерва, що порушує суть цього документа. Прецедент з розглядом претензій і частковим узгодженням зауважень був у Болівії, відзначає Марія Сторчило. Правда, тоді мова не йшла про глобальний другий період зобов'язань. "Але все-таки чотири країни проти, і має бути реакція", - говорить Кушко.