коли Україна відмовиться від аналогового телевізійного мовлення

Перехід на цифрове телевізійне мовлення, який Україна вже кілька років відкладала, цього року все-таки відбудеться. Принаймні, так стверджують у Національній раді з питань регулювання зв'язку та інформатизації. Введення цифрового мовлення автоматично означає відключення аналогового мовлення. На першому етапі ці відключення можуть торкнутися лише декількох областей країни, у тому числі, і столиці. На їх прикладі регулятор розраховує вивчити поведінку споживачів. Подробиці - у матеріалі РБК-Україна.

Готові наполовину

Цього літа в Україні планується відключення аналогових телевізійних передавачів, які дозволяють глядачам приймати сигнал українських телеканалів, маючи вдома лише ефірну антену. Аналогове ТБ створює перешкоди на кордонах України з іншими країнами і в цілому займає занадто велику частину радіочастотного спектру. Щоб країни не заважали один одному, а радіочастотний спектр використовувався більш ефективно, Міжнародний союз електрозв'язку 10 років тому затвердив план переходу країн Європи, Азії та Африки на цифрове мовлення. План отримав назву "Женева -2006".

Згідно з цим планом, Україна взяла на себе зобов'язання відключити аналогове ТБ до літа 2015 року. Щоб створити їй альтернативу, держава обрала для побудови цифрової мережі національного провайдера цифрового ТБ "Зеонбуд". Мережа була побудована, але коли прийшов термін переходу країни на новий формат мовлення, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення вирішила, що країна не готова до відключення "аналога" і відклав перехід на "цифру" до червня 2017 року. Формально це не вважається порушенням міжнародного договору, і ніякі санкції за перенесення строків Україна не несе. Разом з нами терміни перенесли Росія, Албанія, Таджикистан, Норвегія і ще ряд країн. "Женева-2006" дозволяє вести аналогове мовлення і після 2015 року, але при цьому воно не повинно створювати перешкоди на кордонах. Україна такі перешкоди створює. За словами маркетинг-директора польського мобільного оператора Play Бартоша Добжинського, українське телебачення створює перешкоди для зв'язку 4G у прикордонних зонах Польщі.

Цього року вимкнення цифрового ТБ знову опинилося під загрозою зриву. Медіагрупи "1+1 Медіа" і "Інтер медіа Груп" у лютому звернулися до регулятора з проханням відкласти відключення аналогового ТБ до 2019 року. За оцінками "1+1 Медіа", покриття "Зеонбуду" не забезпечує потреби населення у ТБ і самі глядачі недостатньо добре проінформовані про те, як їм зробити цей перехід і підключитися до цифрового ТБ. Технічні фахівці медіагрупи зробили виміри у 11 областях і прийшли до висновку, що покриття цифровою мережею охоплює тільки 80-85% населення, у той час як за ліцензійним умовам охоплення він повинен становити не менше 95%. На заході України доступ до ефірного цифрового ТБ мають ще менше людей - 50-60% населення.

"Близько 5 млн українців, це більше 10% незахищених верств населення, можуть бути позбавлені безкоштовного доступу до національних каналів", - йдеться у повідомленні медіагрупи. За їх інформацією, частина населення опиниться у зонах, неохоплених ні "цифрою", ні кабельними операторами. За попередніми підрахунками "1+1 Медіа", до таких зон потрапляє не менше 300 тис. домогосподарств, які зараз дивляться ефірні телеканали "1+1", "Інтер" і НСТУ. Після вимкнення аналогу у таких домогосподарствах може початися масова установка супутникових тарілок з відкритими російськими телеканалами. Тому продовження термінів аналогового мовлення в "1+1 Медіа" вважають також питанням національної безпеки.

У каналу "1+1" зараз більше аналогових передавачів, ніж у інших мовників. Згідно із даними державного реєстру, на вишках державного Концерну РРТ "1+1" (ТОВ "ТРК Студія 1+1") розмістив 1426 таких передавачів. У "Інтера" (ПрАТ "Телеканал " Інтер") таких передавачів 389. У решти телеканалів їх ще менше. Наприклад, у "СТБ" (ПрАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ") їх всього 140. У цифровій мережі кількість передавачів у всіх телеканалів однакова. Це означає, що у разі відмови від аналогового мовлення, "Інтер" і "1+1" втратять свою нинішню конкурентну перевагу.

Керівництво "Зеонбуда" піддало критиці заяви телеканалів. У своєму прес-релізі від 14 лютого компанія заявила, що її цифрова мережа значно більша за покриття "1+1 Медіа", "Інтер Медіа Груп" і НСТУ, і заяви медійників не відповідають дійсності.

Компромісний варіант

У Нацраді визнають: перехід на цифрове ТБ дійсно несе багато ризиків. Але відкладати його більше немає можливості. Тому зараз регулятор намагається знайти компромісний варіант, який влаштував би усі сторони.

Перехід на цифрове ТБ зачіпає не тільки інтереси "Зеонбуду" і медіагруп, але і концерну РРТ, на вежах якого зараз розміщені аналогові передавачі. Після запуску "цифри" КРРТ позбудеться доходу від аналогової мережі, а частина його штату потрапить під скорочення. І, звичайно ж, найбільше відключення торкнеться інтересів глядачів, які до моменту переходу повинні бути забезпечені цифровими приймачами і антенами.

Радник голови Нацради Олександр Глущенко вважає, що учасники ринку спільно із державою повинні підготувати населення до відключень. "Потрібно заздалегідь попередити, що у такому-то регіоні буде відключений аналоговий сигнал, конкретного числа, щоб ритейлери встигли туди завезти необхідну кількість обладнання. Ну і, звичайно, потрібно вести роз'яснювальну роботу на місцях", - вважає Глущенко. Він нагадує, що якщо про необхідність закупівлі цифрового обладнання населення частково поінформоване, то про необхідність купувати ще й антену взагалі мало хто знає. "Наявні у людей антени, які купувалися ще у 90-ті, не завжди підходять для цифрового ТБ. Тому буває, що людина купила приставку, підключила, а нічого не працює, нема сигналу", - розповідає Глущенко. За хорошу якісну антену, за його словами, доведеться заплатити від 300 до 500 гривень. Крім того, її потрібно поставити і налаштувати. "І от коли людина це все зробила, раптом може виявитися, що супутникове ТБ обійшлося б їй дешевше", - розмірковує Глущенко.

За його словами, зараз ніхто точно не знає, як глядач відреагує на відключення аналогового сигналу. Є багато ризиків, але всі розмови про них - це теорія, перевірити яку можна буде тільки з першими відключеннями.

Враховуючи всі ці аргументи і ризики, Нацрада розглядає варіанти поетапного переходу на цифру. Вже було кілька робочих зустрічей, учасники яких зійшлися на необхідності виділення однієї або кількох пілотних зон, де вже цього літа аналогового ТБ не стане. За словами Глущенко, такими зонами можуть стати Київська, Житомирська або Кіровоградська області. Але з великою ймовірністю перші відключення почнуться зі столиці. "З одного боку, в Києві велика щільність населення і це населення суспільно-активне. Ми не виключаємо, що саме тут буде багато скарг. З іншого боку, в Київській області найбільше покриття ціфрвого ефірного ТБ, найбільше проникнення мереж кабельного ТБ і інтернету, найсприятливіше соціально-економічне становище ", - допускає радник голови Нацради. Передавальна антена в столиці знаходиться на висоті 350 м, а потужність передавачів становить 2 кВт. Зона впевненого прийому цифрового сигналу на 80-90 км виходить за межі міста.

Відключення аналогового ТБ поки не планується у зонах, що межують з окупованими територіями. У Чонгарі Херсонської області будуть працювати аналогові радіо- і телепередавачі, сигнал від яких буде "добивати" в Крим. Також трансляція українських аналогових телеканалів передбачається у Донецькій та Луганській областях. У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект №5657 про території з особливим режимом мовлення, який допускає таку можливість.

Відключення аналогового ТБ у великих містах - це хороша новина для мобільних операторів. Воно дозволить звільнити радіочастоти, у тому числі, придатні для запуску зв'язку четвертого покоління. До кінця 2017 року Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації планує затвердити умови конкурсів на 4G (LTE) і ресурсу як раз не вистачає.