Україна не готова до енергокризи. Хто винен і що влада робить не так

Проваливши підготовку до опалювального сезону і не зробивши достатньо запасів газу і вугілля, держава тепер розраховує на приватні компанії. Інвесторам же ідеї політиків явно не до душі. Через що Україна виявилася непідготовленою до енергокризи та чому влада звично для себе спішно гасить пожежі, перекладаючи проблеми на бізнес – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Україна, як і весь світ, напередодні зими знаходиться на порозі енергетичної кризи, викликаної аномальними цінами на енергоресурси, їх дефіцитом і відвертим шантажем з боку російського монополіста "Газпрому". Але поряд з об'єктивними факторами, мало залежними від української влади, є ряд кроків, де держава відверто прорахувалася і не приділила достатньо уваги проблемі. І що важливо: прорахунки ці були допущені задовго до пандемії та кризи, яка за нею виникнула.

Газова пастка

Котирування вартості газу останні місяці лякають навіть розвинені західні країни, які, наприклад, як Франція вирішили зупинити підвищення тарифів для населення. Або ж взяли на себе частину витрат громадян за комунальні послуги та збільшили субсидування домогосподарств.

Україна частково пішла приблизно таким же шляхом, ще навесні запропонувавши населенню річний фіксований тариф, що дозволяє громадянам як мінімум до кінця опалювального сезону не переживати за платіжки. Що буде далі – питання відкрите, що вимагає політичного вирішення.

Поки ж чиновники та топ-менеджмент "Нафтогазу" запевняють, що на потреби населення за пільговою ціною спрямують газ, видобутий державним "Укргазвидобуванням". Але чи вистачить цього ресурсу, наприклад, у разі холодної зими й де тоді брати дешевий газ – велике питання, виразної відповіді від влади тут поки не прозвучало.

Куди спокійнішим для країни цей період міг би бути, якби держава не провалила програму підвищення видобутку природного газу. До 2020 року план цієї програми припускав, що Україна стане нетто-експортером газу, а не буде, як зараз, переживати про постачання дорогого імпортного палива.

Що також важливо: зростання власного видобутку убезпечило б Україну від тиску і шантажу "Газпрому", у тому числі на випадок переривання транзиту, який очікувався з 2020 року по закінченню контракту. І хоча контракт продовжений до 2025 року, загроза обривання транзиту зберігається, враховуючи готовність Кремля запустити прокачування газу по "Північному потоку-2".

Хай там як, за підсумком 2020 року замість збільшення видобутку до 20 млрд кубометрів на рік, як припускала програма, УГД – дочірня структура "Нафтогазу" – знизила обсяг до 14,1 млрд кубометрів. За підсумком без малого трьох кварталів 2021 року обсяг видобутку продовжує падати, далі ставлячи під сумнів амбітні плани чиновників. І це при тому, що держава інвестувала мільярди гривень у збільшення видобутку, не отримавши за фактом бажаного.

Приватні компанії показують куди краще результат. За даними ExPro Gas&Oil Monthly, комерційні газовидобувні підприємства підвищили у два рази рівень видобутку за останні вісім років. Але, зрозуміло, обсяг газу приватних компаній набагато менше, враховуючи потенціал і можливості УГД. А тому компенсувати нестачу у держави приватні добувачі не можуть, принаймні, в осяжній перспективі.

Держава ж, проваливши видобуток газу, не тільки втратила мільярди доларів, але і виявилася абсолютно не готовою до нової газової війни з Росією, яка, ймовірно, може початися вже скоро після запуску "Північного потоку-2". І не факт, що Європа у разі холодної зими й потребах у газі однозначно стане на бік України.

Зима близько: чи вистачить запасів газу

Перші особи країни не перестають запевняти, що проблем в опалювальний період не виникне, газу в сховищах достатньо, а тому немає приводу для занепокоєння. Але чи так це? Адже Україна увійшла в опалювальний сезон з запасом газу 18,8 млрд кубометрів, що в 1,5 рази менше, ніж минулого року – тоді в ПСГ було 28,8 млрд кубометрів.

Крім того, не весь наявний обсяг уряд зможе використовувати при необхідності, наприклад, у разі аномально холодної зими. Адже близько 3 млрд кубометрів – це газ європейських компаній, які вже виводять його з України. Закачувати газ зараз дорого, не кажучи вже про те, що у "Нафтогазу", по суті, немає для цього грошей.

НАК, як відомо, раніше домагався від Оператора ГТС України прискореної компенсації за передані активи, щоб мати ресурс, у тому числі й на закупівлю газу. І це при тому, що ще навесні на рахунках НАК було понад 50 млрд гривень. Чому компанія не почала закачування раніше, поки газ коштував дешевше, залишається загадкою.

Наявного у підземці газу, за твердженням самого "Нафтогазу", цілком достатньо для проходження зими. Але в експертному середовищі, як і серед політиків, досить скептично розцінюють ці заяви. Адже є суто технічні речі, що вимагають більших запасів, ніж є за фактом.

Так, низькі запаси газу у сховищах в лютому-березні при тривалих морозах не дозволять взяти потрібний обсяг газу для підтримки тиску в ГТС. Більш того, щоб підтримувати тиск, необхідний підвищений обсяг імпорту, що може бути технічно неможливо на випадок переривання транзиту російського газу.

Виконуючи умови контракту, "Газпром" платитиме навіть за непрокачений через ГТС України газ, але наявного обсягу може не вистачити для реверсу. Як приклад можна згадати, що сталося 1 жовтня, коли "Газпром" припинив подачу газу в Угорщину через Україну. Тоді ж зупинився імпорт газу з Угорщини в Україну.

Провал підготовки до зими та неадекватна реакція на ситуацію з цінами на світовому ринку змушує владу до явно нервових заяв. Поки деякі з них здаються безглуздими, але не факт, що нереалізованими у разі реальної кризи. Наприклад, минулого тижня глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія міркував про ідею експропріації газу у приватних компаній. Якщо точніше, він, по суті, запропонував заборонити приватним виробникам газу вільно розпоряджатися своїм майном, а зобов'язати їх віддавати газ державі за певною собівартістю.

Ця публічна заява викликала критику міжнародних експертів і спровокувала паніку серед приватних компаній і європейських трейдерів. "Якщо ми хочемо говорити про свободу в країні, про підприємництво і про все, що з цим пов'язано, то таких висловлювань не має робити навіть народний депутат", – зазначив генеральний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Якщо влада пустить у дію подібний механізм, він буде сприйнятий бізнесом не більше ніж примітивна експропріація, що прикриває провали уряду і "Нафтогазу". І само собою такий крок поставить хрест не тільки на ринку газу, а й на будь-яких інвестиціях у галузь.

І це не кажучи вже про те, що подібного роду юридичні рішення з відбору приватного газу обернуться для уряду судовими позовами та арбітражними розглядами. Тим більше що держава вже свого часу проходила це зі структурами Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського, напоровшись на агресивний і цілком очікуваний судовий захист активів.

Набагато простіше у порівнянні з газовими проблемами виглядає ситуація із запасами вугілля на ТЕЦ і ТЕС. Але і тут далеко не все просто. Держава в особі "Центренерго" також не змогла накопичити достатньо вугілля напередодні зими. З середини жовтня поставки на державні теплоелектростанції розпочала приватна компанія ДТЕК, яка, до слова, і сама відчуває складнощі з імпортом додаткових обсягів вугілля через підвищення попиту на нього на світовому ринку з боку Китаю.