ua en ru

Удар по Кличку: навіщо Зеленському змінювати владу у Києві

Удар по Кличку: навіщо Зеленському змінювати владу у Києві Фото: kyivcity.gov.ua

Володимир Зеленський може змістити Віталія Кличка з посади голови Київської міської держадміністрації і поставити керувати містом свою людину. Кличко в такому разі залишиться мером, але втратить реальне управління містом, ставши у столиці "церемоніальною фігурою". Кадрові рокіровки можуть відбутися вже після парламентських виборів. Якщо це станеться, дуже ймовірно, що Києву доведеться готуватися до дострокових місцевих виборів. Навіщо це потрібно Зеленському і що чекає столицю – у матеріалі РБК-Україна.

Київський градоначальник Віталій Кличко може залишитися без частини своїх повноважень. У команді президента Володимира Зеленського не приховують, що розглядають можливість заміни Кличка на посаді голови Київської міської державної адміністрації (КМДА).

В інтерв'ю РБК-Україна голова Офісу президента Андрій Богдан підтвердив, що з мером Києва у них є домовленість, від дотримання якої і буде залежати його подальше перебування на чолі КМДА.

"Мер Києва демонструє відкриту, чесну, продержавну позицію в економічних і політичних питаннях і в інтересах громадян міста Києва", – так Богдан описав суть угоди, і не став вдаватися в деталі.

Віталій Кличко, коментуючи РБК-Україна заяву глави Офісу президента, також не став говорити про подробиці їхніх домовленостей.

"Це добре, що пан Богдан процитував мої слова, тому що саме я акцентував на своїй відкритій позиції і роботі в інтересах киян і столиці", – сказав виданню мер Києва.

Як би не було, команда Зеленського напевно захоче змістити Кличка з посади голови КМДА після дострокових парламентських виборів, стверджує співрозмовник видання в оточенні мера. "До виборів вони, швидше за все, не будуть міняти главу КМДА з тим, щоб не втратити електорат, який підтримує Кличка", – припустив співрозмовник.

Двоголова столиця

У Києві є дві керівні посади – мер і голова КМДА. За законом мер Києва або Київський міський голова, обраний на виборах киянами, є головою Київської міської ради, яку також обирають жителі столиці.

Виконавчий орган Київради – Київська міська державна адміністрація. Зважаючи на особливий статус столиці, КМДА одночасно виконує функції державної виконавчої влади.

Керує КМДА її глава, який, на відміну від мера, призначається і звільняється президентом за поданням Кабінету міністрів. Це відбувається за тим же принципом, як призначають голів районних і обласних держадміністрацій. В інших містах України, за винятком Севастополя, виконавчі функції місцевої ради покладено на виконавчий комітет, яким, як і радою, керує мер.

У Києві на пост глави КМДА, як правило, президенти призначали обраних мерів. Винятками були тільки Іван Салій, який очолив КМДА при президенті Леоніді Кравчуку в 1993 році, не будучи мером, а також Олександр Попов, призначений Віктором Януковичем.

Намагаючись усунути від керівництва столицею мера Леоніда Черновецького, восени 2010 року на той момент президент Янукович звільнив його з посади голови КМДА і призначив на цю посаду Олександра Попова. Цю кадрову ротацію багато хто вважав незаконною, апелюючи до роз'яснення КСУ від 2003 року. Тоді у відповідь на звернення другого президента Леоніда Кучми Конституційний суд постановив, що президент призначає головою КМДА особу, обрану міським головою.

Але незадовго до призначення Попова парламентська більшість, сформована Партією регіонів, прийняла доповнення до закону про столицю, уточнивши, що голову КМДА призначає президент. Іншими словами, депутати допомогли Януковичу обійти рішення КСУ.

Протягом останніх п'яти років КМДА очолює Віталій Кличко. На цю посаду його призначив екс-президент, і його політичний союзник Петро Порошенко після перемоги Кличка на виборах київського міського голови у 2014 році.

Переобравшись мером восени 2015 року, Кличко зберіг за собою крісло керівника КМДА і з тих пір поєднував обидві посади. Соратники Кличка намагалися закріпити безпосередньо в законі про столицю обов'язок президента призначати на посаду голови КМДА виключно мера. Але у них нічого не вийшло. Тому юридично президент має право змінити керівника Київської міської держадміністрації, залишивши Кличку тільки крісло мера.

Політична мотивація для нового президента цілком очевидна. Для команди Зеленського важливо встановити контроль у столиці – найбільшому фінансовому та економічному центрі країни. Частково це можна зробити, замінивши голову КМДА, в руках якого набагато більше владних важелів, ніж у мера. Наприклад, в структуру КМДА входять департаменти, які відповідають за діяльність міста у відповідності до свого профілю. Ці департаменти курирують роботу всіх комунальних підприємств столиці.

Розділення посад мера і голови КМДА – це "повернення методів Януковича", що може привести до "абсолютного руйнування місцевого самоврядування", вважає Кличко.

"Такого двовладдя немає ні в одній з європейських столиць. Я ще раз зазначу: йдеться ж не про прізвища, а про принципи. Якщо кияни обирають мера, який має реалізовувати їхні очікування, бути відповідальним перед виборцями, а цей мер має обмежені повноваження, то як він може відповідати за стан справ у місті?", – сказав РБК-Україна Кличко. Керівник, якого не вибирають, але "спускають зверху", не несе жодних зобов'язань перед жителями, і тому не буде з кого і спитати, впевнений він.

Якщо команда нового президента наважиться забрати у міського голови посаду в КМДА, Кличко має намір ініціювати дострокові вибори мера. І він буде в них брати участь. "Якщо так багато бажаючих керувати столицею, нехай всі йдуть на вибори мера, змагаються, представляють киянам свої програми, реалізують їх, і це буде справедливо", – прокоментував виданню Кличко.

Команда нового президента, втім, також зацікавлена в дострокових виборах у Києві, каже співрозмовник видання, близький до керівництва Київради. Щоб вибудувати в столиці свою владну вертикаль, Зеленський, швидше за все, може провести цієї осені як вибори мера Києва, так і міськради, зазначає співрозмовник.

У політичних колах найбільш імовірною кандидатурою на посаду мера від "Слуги народу" називають Олександра Ткаченка, генерального директора телеканалу "1+1" Ігоря Коломойського і дев'ятого номера в партійному списку СН на парламентських виборах. Але сам Ткаченко в інтерв'ю виданню theБабель сказав, що не планує боротися за посаду міського голови столиці. У той же час лідер "Слуги народу" Дмитро Разумков сказав РБК-Україна, що мова про місцеві вибори поки не йде і партія Зеленського зосереджена на парламентській кампанії.

У світлі можливих дострокових виборів мера позбавлення Кличка більшості його повноважень, передбачених посадою голови КМДА, може не просто ускладнити роботу мера, але і значно похитнути його підтримку серед населення. Особливо, якщо йому доведеться працювати з новим главою КМДА в умовах конфронтації. Справа в тому, що багато дій і рішень мера необхідно погодити саме з Київською міською держадміністрацією. Тому застопорити ініціативи мера для КМДА не складе проблеми.

"Для киян влада в місті в першу чергу асоціюється з мером, а тому в більшості своїй виборець не стане розбиратися, що входить до компетенції міського голови, а що – голови міської держадміністрації. Якщо в місті будуть проблеми, в цьому будуть звинувачувати мера", – розмірковує співрозмовник, близький до керівництва Київради.

Цікаво, що в середині травня у парламенті з'явився законопроект, що регулює повноваження мера і глави КМДА. Автор документа – депутат групи "Відродження" Валерій Писаренко. Він пропонує передати частину повноважень від мера голові КМДА. "Наш законопроект дозволяє чітко розмежувати повноваження, щоб коли посади голови КМДА та мера будуть займати два різні людини, не виникало питань – хто за що відповідає", – сказав Писаренко РБК-Україна.