ua en ru

Туркменістан має намір вийти із залежності від російської ГТС за допомогою ООН

Автор: RBC.UA
Глава Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов закликав Росію та інших сусідів по пострадянській співдружності обговорити принципи і надійність транзиту енергоносіїв в Генеральній Асамблеї ООН.

Глава Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов закликав Росію та інших сусідів по пострадянській співдружності обговорити принципи і надійність транзиту енергоносіїв в Генеральній Асамблеї ООН, пише Reuters.

"Туркменістан... пропонує почати діалог з питань транспортування енергоресурсів, забезпечення безпеки і надійності їх постачань, вироблення ясних і чітких принципів дії наших держав на міжнародних ринках енергоносіїв. Вважаю доцільним виступити зі спільною ініціативою держав СНД з проведення такого діалогу на наступній сесії Генеральної Асамблеї Організації об'єднаних націй", - сказав Бердимухамедов на засіданні Ради глав урядів СНД.

Минулого тижня Туркменістан підписав угоду про постачання газу в Індію і Пакистан, зробивши крок до створення підтриманого США стратегічного трубопроводу через Афганістан.

Ашхабад сподівається ослабити залежність від Росії через диверсифікацію постачань і вже експортує газ до Китаю новим трубопроводом. Туркменістан і Азербайджан за підтримки ЄС висловлюються за введення нового трубопроводу по дну Каспію, але Росія, яка також входить у число прикаспійських держав, проти цього маршруту, здатного похитнути її монополію.

Туркменістан рекламує зростання оцінки запасів нафти і газу, сподіваючись залучити інвесторів до розробки нових родовищ, поставки з яких можуть стати альтернативою імпорту газу до Європи з Росії.

Ашхабад обіцяє до 2030 р. потроїти експорт газу до 180 млрд кубометрів, щоб вийти на нові ринки збуту. Туркменістан має четвертими за величиною в світі запаси природного палива, але поки залежить від експортних труб російського "Газпрому", чиї цінові суперечки з Україною не раз призводили до перебоїв в подачі газу європейським споживачам.

Росія не ратифікувала підписану в 1994 р. міжнародну Енергетичну хартію. Різниця у відношенні до цього документа посилює розбіжності Кремля і Євросоюзу, який ставить умовою доступу "Газпрому" на свій ринок відмову від монополії на магістральні трубопроводи.

Зазначимо, в даний час Туркменістан експортує свій природний газ в Росію, Іран і Китай. При цьому в Ашхабаді жадають виходу на європейський ринок, який залишається для них закритим через позицію Росії.

Торік Туркменістан почав видобуток газу на Каспії. Зі збільшенням обсягів видобутку виникло питання збільшення обсягів транзиту. Проте "Газпром", через чиї труби туркменський газ може бути доставлений в Європу і Китай, відмовився збільшувати обсяги.

До недавніх пір Росія була головним покупцем туркменського газу. Відносини між країнами зіпсувалися після того, як в квітні 2009 р. на газопроводі Середня Азія - Центр-4 (САЦ-4) стався вибух. Провину за аварію туркменська сторона поклала на "Газпром", який зменшив обсяги поставок без попередньої домовленості. "Газпром", у свою чергу, наполягав на тому, що попередження з його боку надходили. Після відновлення трубопроводу поставки з Туркменії так і не відновилися. Лише з початку 2010 р. Росія почала імпортувати з Туркменістану 10 млрд куб. м природного газу на рік, що на 80% нижче доаварийного рівня постачань (50 млрд куб. м на рік).

Туркменістан поступово перетворюється з партнера Росії в її конкурента, вважають експерти. Надалі держава буде збільшувати експорт газу в бік Китаю, і це перешкодить планами "Газпрому" за домінування на цьому ринку. В той же час збутової ринок Китаю не буде вигідним для Туркменістану: ціни на газ там значно нижче, ніж на європейському ринку. Тому не виключено, що країна в якийсь момент вирішить переорієнтувати експортну газову трубу на Європу, тим більше що, як очікується, газопровід "Схід - Захід" буде готовий до експлуатації до середини 2015 р. "Схід - Захід" з'єднає туркменські шельфові родовища з азербайджанськими, а отже, відкриє шлях до гілки споруджуваного трубопроводу Nabucco, який орієнтований на Європу.

Проте є можливість того, що проект Nabucco, зважаючи на всі проблеми, так і залишиться лише проектом, адже Росія вже грає на випередження, будуючи свій "Південний потік".