Від цінового стрибка до заспокоєння інфляції
З інфляцією в Україні зараз відбувається не прискорення, а зовсім інша історія
Днями українські новинні стрічки були переповнені новиною: у листопаді прискорилася інфляція. Заголовки звучали сухо і хльостко, як смертельний діагноз. Хоча насправді мова йшла всього лише про незначне прискорення з 46,4% до 46,6%. І це після шести місяців поступального зниження інфляції з піку 60,9%.
Насправді, з інфляцією в Україні зараз відбувається не прискорення, а зовсім інша історія. Ми стоїмо на порозі ще більш стрімкого її зниження. Однак про все по порядку.
Ціновий стрибок у розрізі
Згідно з офіційною статистикою, зростання споживчих цін за останні два роки становило близько 80%. По суті, причин цього інфляційного стрибка було всього дві: 1) девальвація гривні; 2) відмова від субсидування внутрішніх цін на енергоносії (що для споживача вилилося в різке збільшення сум у платіжках за послуги ЖКГ).
Очевидно, що з усіх товарів за останні два роки найбільше подорожчав саме долар: його ціна збільшилася в три рази. До долара намертво прив'язані імпортні товари: подорожчання імпорту в структурі споживання кожного з нас було більш-менш пропорційним зростанню курсу твердої валюти. Іноді зростання цін було дещо меншим, так як продавець був готовий поділитися націнкою і коригував ринкову стратегію за принципом pricing-to-market (багато транснаціональних компаній для максимізації продажів підлаштовують ціни на різних ринках під обсяг платоспроможного попиту).
До того ж українська статистика віддає перевагу національному виробнику, тому навіть у такий явно "імпортній" статті, як фармацевтичні товари, зафіксований набагато більш слабке зростання цін, ніж подорожчання валюти. Однак по відношенню до середнього показника інфляції імпорт видно неозброєним поглядом: ті ж фармацевтичні товари, фрукти.
Зростання цін на товари і ресурси в Україні за останні 24 місяці, %
Джерело: Державна служба статистики, Альфа-Банк Україна
З пально-мастильними матеріалами (ПММ) випадок складніший, так як їх подорожчання через девальвацію супроводжувалося їх помітним здешевленням у валюті через зниження цін на нафту. Тому і зростання цін на них виявилось не вище, а сумірне середній інфляції в Україні.
Подорожчання через девальвацію зачіпає і суто експортні товари. Приміром, Україна постачає соняшниковою олією весь світ. Очевидно, що виробники не займаються благодійністю, і якщо доларова виручка за кордоном у місцевій валюті зростає, то місцеві ціни оперативно до неї підтягуються. І тому ми бачимо випереджаюче зростання цін на товари такого типу.
А ось місцеві товари (вироблені в Україні і зав'язані в основному на внутрішньому попиті) не мають можливості підвищувати ціни відповідно ослаблення національної валюти. Транспортні послуги дорожчають менше, ніж паливо. Місцеві овочі, молоко і м'ясо дорожчають слабкіше середньої інфляції. Трудові ресурси, по суті, теж є товаром, що має ціну. Як видно з графіка вище, середньостатистичний український працівник за останні два роки подорожчав найменше (виходячи з динаміки середньої офіційної зарплати по Україні).
Цікаво, що підсумкове зростання цін на алкогольну і тютюнову продукцію помітно нижче середньої інфляції по Україні. Тобто в порівняльному відношенні ці товари навіть стали більш доступними по відношенню до багатьох інших товарів повсякденного попиту. Це ще один аргумент на користь зростання інтенсивності оподаткування цих товарів як короткострокового пріоритету фіскальної політики.
Не застібайте ремені: інфляція обвалюється сама
Проте все це вже констатація вчорашнього дня. В даний момент Україна стоїть на порозі нового витка "інфляційних гірок": у найближчі півроку рівень інфляції впаде вчетверо-вп'ятеро.
Як видно на графіку нижче, Україна зараз знаходиться на спуску з різкого інфляційного стрибка, викликаного девальвацією 2014-2015 років, а також різким підвищенням цін на газ в 2015 році.
Споживча інфляція (ІСЦ) у 2008-2016 роках, %
Джерело: Державна служба статистики, прогноз Альфа-Банку Україна
Сама рясна інфляція спостерігалася рік тому, в грудні 2014 року - квітні середній темп приросту цін становив 7,25% в місяць. Зараз це близько 0,25% в місяць. Відповідно, в найближчі півроку буде працювати досить проста математика заміщення великих цифр малими - і "змійка інфляції" пірне назад.
Сильної інфляції в осяжній перспективі вже не буде. По-перше, курс більш-менш стабільний; при нинішньому стані платіжного балансу помітно змінити його може тільки повномасштабний, катастрофічний шок мало передбачуваного характеру. По-друге, споживчий попит дуже слабкий, що ніяк не сприяє підвищенню цін. По-третє, зв'язка бюджетної та монетарної політики сильно змінилася. Якщо раніше переважав підхід "якщо державі не вистачає грошей - надрукуємо!", то стриманий підхід до формування Держбюджету-2016 дає підстави для оптимізму.
Що стосується адміністративних джерел, то тут інфляційний тиск також різко спадає. Подальшого зростання цін на газ для населення не очікується. Підвищення тарифів на електроенергію навесні (очікується 25%) має обмежений ефект на загальний показник (не більше 0,5 п. п.). Подальше підвищення тарифів на теплопостачання позначиться на інфляції вже восени 2016 року (як і в минулому році).
Таким чином, у наступному році інфляційний фон в Україні нормалізується на рівні 10-15%. Це означає, що вже можна вводити в дію політику інфляційного таргетування.
У 2015 році це було б безглуздим і таким, що дискредитує саму цю політику, проте підготовча робота НБУ (інфляційні звіти з змальовуванням очікувань, монетарні комітети, опрацювання нових механізмів роботи з ринком) ведеться вже не перший місяць, що дуже правильно. Перебудова грошово-кредитної політики за принципами інфляційного таргетування дозволить Україні стати більш "рівною і спокійною" економікою, без нових випадків інфляції за 40% за рік.
