Тріше: Для стабілізації ЄС необхідні зміни в законодавстві
В законодавство Європейського союзу (ЄС) необхідно внести зміни для запобігання в майбутньому ситуацій, коли проблеми однієї країни дестабілізують весь блок. Про це повідомляє Reuters з посиланням на заяву голови правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) Жана-Клода Тріше.
Крім цього, глава ЄЦБ озвучив свою рішучість досягти більш жорсткої фінансової дисципліни відносно євро. "На мій погляд, у договір (Маастрихтський договір від 1993 р., який закріплює положення грошової і політичної систем країн ЄС) необхідно внести поправки, які б змогли запобігти поширенню негативних наслідків кризових явищ в одній країні на інші держави", - зазначив Тріше.
При цьому він додав, що більш жорсткі правила щодо фінансової дисципліни будуть прийняті незалежно від прийняття вказаних поправок. "В рамках ЄС ми не маємо як єдиного бюджету, так і єдиного, подібного федеральному, органу прийняття політичних рішень. Тому ми повинні шанобливо ставитися до заходів обмеження і взаємного контролю, які існують в єврозоні", - резюмував глава ЄЦБ.
Проблема поширення негативних економічних впливів на національні економіки країн блоку, про які говорив Тріше, в першу чергу стосується Греції, де, незважаючи на прийнятий план жорсткої економії, владі не вдається стримати рівень дефіциту.
Нагадаємо, 13 жовтня ц.р. прем'єр-міністр Люксембургу і голова Єврогрупи Жан-Клод Юнкер заявив, що Європейському союзу необхідно створити економічний уряд.
«За створення економічного уряду я виступаю ось уже двадцять років. І я дуже радий, що число виступаючих на підтримку цієї ідеї швидко збільшується. Однак економічний уряд зони євро не повинен перетворитися на німецько-французьку команду... Координація економічної політики означає спільний аналіз перспектив і шляхів розвитку. Якщо уряд однієї з країн зони євро збирається здійснити будь-яку податкову новацію, то він повинен обговорити її і з іншими державами, адже їх же теж це торкнеться. Якщо одна з країн систематично порушує бюджетну дисципліну, то потрібно мати відповідну інстанцію, яка мала б право не тільки надавати цій країні поради, але і скасовувати прийняті там рішення», - зазначив він.
Юнкер також вважає необхідним розширення повноважень єврокомісара з валютної та економічної політики. «...До того їх обсягу, який має, скажімо, єврокомісар з питань конкуренції... Він повинен мати право скасовувати неправильні бюджетні рішення окремих країн. Єврокомісар з питань конкуренції має право дозволити або ж заборонити. Він може перешкодити виникненню тих чи інших картелів і монополій. Те ж саме повинна мати право робити якась інстанція Євросоюзу в рамках зони євро. Звичайно, це не може бути член уряду іншої країни, такою інстанцією має стати єврокомісар, який відповідає за валютну і економічну політику. Зараз ідею цю готові підтримувати дуже багато. Але, мабуть, тільки до тих пір, поки вони не зрозуміють, що в реальності це буде означати наступне: парламенту Франції доведеться погодитися з тим, що прийнятий ним бюджет може бути анульований в Брюсселі. Так що подивимося, як довго триватимуть ці захоплення», - сказав прем'єр-міністр Люксембургу.
Зазначимо, одним із можливих шляхів підтримки країн єврозони вважається розширення Європейсокого стабфонду. Набуття чинності плану розширення функцій EFSF передбачає, що оновлений фонд буде самостійно проводити інтервенції на ринках держоблігацій єврозони і надавати "попереджувальні" кредитні лінії проблемним країнам.
Збільшення обсягу EFSF і делегування йому права відкривати попереджувальні кредитні лінії і викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку, зокрема Іспанії та Італії, може зміцнити цю структуру без необхідності збільшення окремими країнами блоку фінансових зобов'язань. На думку більшості економістів, нинішній обсяг фонду (440 млрд євро) занадто малий, щоб стримати подальше поширення боргової кризи.
Нагадаємо, 21 липня 2011р. лідери країн єврозони домовилися надати Європейському стабфонду право відкривати попереджувальні кредитні лінії і викуповувати державні облігації периферійних країн валютного блоку.
Криза суверенних боргів вибухнула в Європі торік, коли Афіни більше не змогли позичати гроші на відкритому ринку і були змушені просити допомоги у міжнародних кредиторів. У воронку боргової кризи потім потрапили Ірландія і Португалія, на краю обриву виявилася і третя економіка Європи - Італія.
Країни у складі єврозони надають гарантії фонду EFSF, що виділяє кредити зазнають фінансових труднощів членам валютного блоку, таким як Греція. Але ряд держав, наприклад, Німеччина, заявили, що більше не хочуть давати грошей на порятунок.
