ua en ru

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь
Автор: RBC.UA
Як новий уряд планує реформувати лісову галузь

Василь Гончаренко

Як новий уряд планує реформувати лісову галузь

Крок перший. Економія на бюджетному фінансуванні

Паралельно з підготовкою проекту коаліційної угоди уряд готує і текст закону про державний бюджет на 2015 рік. Без ухвалення цього документу МВФ не дасть Україні черговий транш допомоги. Особливістю проекту бюджету-2015 є той факт, що він готується не на діючому Бюджетному кодексі, а на основі проекту Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (щодо реформи міжбюджетних відносин), який був провалений депутатами 16 вересня. Суть цього проекту - відмова держави від цілої низки своїх зобов'язань і перекладання їх на органи місцевого самоврядування. Крім іншого, Уряд відмовляється фінансувати ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у лісовому фонді. «На ліси» в цьому році буде витрачено з державного бюджету більше 500 млн. гривень, в наступному планується тільки 127 млн. грн. Більш того, ці кошти лісгоспи не побачать - вони підуть на фінансування загальнодержавних функцій - лісової науки, ліспроекту, авіабази і т.д.
Фінансування лісорозведення та лісовідновлення, будівництво лісових доріг, Уряд планує покласти на обласні та районні бюджети. Ці видатки будуть фінансуватися за рахунок надходжень від збору за спеціальне використання лісових ресурсів, який планують зробити частиною екологічного податку і повністю направляти до місцевих бюджетів. Ідея цікава, але є два нюанси. По-перше, надходження від попневої плати, збору за спеціальне використання лісових ресурсів, а це близько 200 млн. грн. на рік, набагато менше, ніж потреба лісової галузі в бюджетному фінансуванні - близько 500 млн. грн. По-друге, попнева плата буде направлятися в обласні бюджети ресурсних областей - Житомирської, Волинської, а фінансувати лісорозведення та лісовідновлення треба перш за все в південно-східних областях - Херсонській, Миколаївський, Одеській. Для прикладу, за перші три квартали 2014 року лісгоспи Волині отримали з бюджету 3,7 млн. грн., Чернігівщина 2 млн. грн., а Одещина 22 млн. грн., Херсонська область - 27 млн. грн. У наступному році, якщо урядова ініціатива буде реалізована, ситуація буде геть інша - якщо на Поліссі чи в Карпатах лісове господарство буде фінансуватися з місцевих бюджетів за рахунок попневої плати, то в степових областях - ні. Грошей не буде. А через кілька років на півдні і сході України не буде і лісу. Без догляду за лісом, якщо не виріжуть на дрова, він згорить через відсутність фінансування заходів протипожежної безпеки, оскільки лісова охорона зараз фінансується частково з державного бюджету,

Яскравий приклад, зараз четверта частина лісів - комунальні, вони належать місцевим громадам і управляються обласними радами. Ніхто не заважає з обласних бюджетів фінансувати ведення лісового і мисливського господарства. В реальності тільки в п'яти областях виділяють кошти на ліс, а дієва обласна програма розвитку лісового та мисливського господарства є тільки в одній області - Полтавській.

Загалом ідея з децентралізацію бюджетів дуже правильна та цікава, але починати краще з чогось іншого. З ветеринарних клінік або з програми бюджетної підтримки вугільних шахт. Децентралізація ведення лісового і мисливського господарства призведе до деградації лісів у степовій зоні, швидкого банкрутства більшості місцевих лісгоспів та звільненні працівників. Новий підхід до бюджетного фінансування галузі може призвести до того, що вже в наступному році більше п'яти тисяч працівників втратять роботу, не кажучи вже про різке зменшення площі лісорозведення та лісовідновлення.

Фінансування ведення лісового господарства, 9 міс 2014 року, млн. грн

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Крок другий. Заборона експорту.

В проекті коаліційної угоди лісовій галузі приділено досить багато уваги - цілих три пункти. Першим кроком є запровадження не пізніше другого кварталу 2015 року експортного мита на необроблену деревину та «розроблення механізмів стимулювання розвитку вітчизняної деревообробної промисловості».

Діючий Уряд вже підтримав деревообробників, так підтримав, що кілька сотень пилорам встали і вже третій місяць не працюють. До серпня цього року деревообробники могли купляти ліс без ПДВ, тобто на 20% дешевше, і експортувати пиломатеріали з правом повернення ПДВ при експорті. Цей механізм був запроваджений у 2011 році і став дієвої підтримкою для деревообробників в умовах стагнуючого внутрішнього ринку. В серпні до Податкового кодексу України були внесені зміни, за якими лісгоспи продають необроблену деревину на внутрішній ринок з ПДВ, тобто ціни «на ліс» зросли на 20%, а експортне відшкодування ПДВ при вивозі пиломатеріалів держава не виплачує. Після такої «підтримки» всі деревообробники, які були орієнтовані на експорт і мали рентабельність менше ніж 20% встали. І стоять до цих пір.

Деревообробники мають надію поліпшити своє фінансове становище після введення експортного мита на необроблену деревину, сподіваючись що після цього лісгоспам буде невигідно продавати за кордон низьколіквідні види деревини і лісгоспи будуть змушені продавати ліс на внутрішній ринок за півціни.

Обсяг реалізованої продукції підприємствами Держлісагентства України

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Ідея цікава, але малопродуктивна. Зараз на експорт йде трохи менше 30% деревини і він дає лісгоспам близько 40% виручки - експортні ціни в середньому на третину вищі за внутрішні. За законодавством експортуватися може тільки сировина, яка не знайшла збуту на внутрішньому ринку, а першочергове право купівлі необробленої деревини мають вітчизняні переробники на аукціонах, що проходять щоквартально. Отже, введення мит зробить експорт економічно недоцільним (лісгоспи просто на третину скоротять своє виробництво) або це призведе до перерозподілу фінансових потоків. Експортна виручка, яку лісгоспи витрачали на закупівлю нового обладнання, будівництво лісових доріг, теж саме лісовідновлення, буде у вигляді мита надходити до державного бюджету. Як результат - зменшення занятості, розміру заробітних плат, зменшення надходження податків та внесків з фонду оплати праці.

Зараз лісгоспи з великою долею експорту мають найбільші зарплати.

Рівень заробітної плати за 9 місяців 2014 року

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Після введення мит, рівень зарплат в галузі може впасти до рівня колишніх «аграрних» лісгоспів.

Рівень заробітної плати за 9 місяців 2014 рокуТри кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Отже, введення експортних мит на необроблену деревину може призвести до падіння виручки лісгоспів на 40% з відповідним падінням рівня зайнятості, зарплат та сплати податків до бюджету. Прийнятною альтернативою може стати запровадження заборони на експорт цінних порід деревини, наприклад, дуба чи ясеня. Попит на ці породи досить високий на внутрішньому ринку і відповідна заборона фактично не відіб'ється на фінансових показниках лісгоспів.

Крок третій. Приватизація

В коаліційній угоді написано ще багато добрих слів про лісову галузь. Зокрема, передбачається «розділення функцій держави у сфері лісового господарства: функції формування політики, контрольні та господарські функції виконуватимуться різними органами влади» (зараз функцію формування політики здійснює МінАПК, контрольну функцію - Державна екологічна інспекція і господарську функцію Державне агентство лісових ресурсів). Що ховається за цим пунктом угоди невідомо, скоріш за все бажання ліквідувати Держлісагентство. Його функції, очевидно, покладуть на «створену на базі існуючих державних лісогосподарських підприємств єдину державну лісогосподарську структуру» - пункт 5.2 проекту коаліційної угоди. Ця структура, умовна назвемо її «Лісовий холдинг», в умовах відсутності бюджетного фінансування та заборони експорту необробленої деревина приречена на збитковість, а отже, на швидку приватизацію.

І дійсно, в проекті державної програми приватизації, яку зараз готує Уряд спільно з Фондом державного майна, передбачається приватизації ВСІХ державних лісгоспів.

Очікувані наслідки проведення приватизації державних лісових та лісомисливських підприємств

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Три кроки в безвихідь: як новий Кабмін планує реформувати лісову галузь

Основні наслідки приватизації лісгоспів

1. Скорочення працівників - поглиблення соціальних проблем регіонів, зростання рівня безробіття, підвищення навантаження на державний бюджет та фонди.

- після приватизації приватні власники будуть зацікавлені, в першу чергу, в отриманні прибутків, а не в соціальному благополуччі конкретних населених пунктів.

2. Різке зниження податкових надходжень до державного бюджету, зокрема, місцевих бюджетів та фондів.

- приватний власник буде використовувати доступні можливості зменшення податкового навантаження лісових підприємств, наприклад, за рахунок переходу на спрощену систему оподаткування та дроблення лісгоспів. Очікуване зниження податкових надходжень складе близько 500 млн. грн. у рік.

3. Відсутність єдиної загальнодержавної політики у веденні лісового господарства - зростання дисбалансу в галузі, зниження соціальної та екологічної ролі лісу.

- приватизація лісових підприємств змістить баланс функцій лісового господарства в економічний бік. Приватний власник, в першу чергу, буде приділяти увагу ресурсній складовій галузі та отриманню прибутку від продажу деревини.

При таких підходах до управління лісовою галуззю вже через кілька років ми можемо втратити дар природи, яким користуємось не одне покоління, намагаючись отримати тимчасовий економічний прибуток - УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС.